26 травня 2026 р. № 400/4608/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 22.04.2026 №143050006797, зобов'язання вчинити певні дії,
29 квітня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській (далі-відповідач-2) про:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 22.04.2026 № 143050006797;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити і виплатити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 14.04.2026 року.
Позов позивачка умотивувала тим, що на день звернення до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком вона досягла 45 років і мала загальний страховий стаж понад 26 років 6 місяців 6 днів та 8 років 07 місяців 8 днів стажу за списком № 1, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. На переконання позивачки, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) вона має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
У відзивах на адміністративний позов відповідачі заперечили проти позовних вимог і просили в їх задоволенні відмовити повністю.
Відповідач-1 аргументував відзив на адміністративний позов тим, що на день звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком за списком № 1 були відсутні підстави у призначенні їй вказаної пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 стаття 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), а саме недосягнення нею 50-річного віку. Відповідач також наголосив на тому, що рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 на спірні правовідносини не впливає.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву закцетував увагу на тому, що за результатами розгляду заяви від 14.04.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 та доданих до заяви документів страховий стаж Позивача становить 26 років 06 місяців 06 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 становить 08 років 07 місяців 08 днів. До страхового стажу Позивача не зараховано період догляду за дітьми: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки до електронної пенсійної справи долучено сканкопію актового запису про народження з додатку “Дія», але відсутній QR-код документа.
Вік Позивача на день звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах становить 45 років 04 місяці 28 днів. З урахуванням викладеного, Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 за заявою від 14.04.2026 року, у зв'язку із недосягненням пенсійного віку - 50 років. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.04.2026 № 43050006797 про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства. Отже, вимога Позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.04.2026 № 143050006797 про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Згідно із статтею 58 Закону № 1058 пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питання призначення (перерахунку) пенсії.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується її паспортом громадянина України.
Згідно із записами трудової книжки позивачки та відповідно до довідки Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.11.2025 року № 0034.02/09-578 позивачка у період з 05.08.2010 року по 02.08.2016 роки та з 03.08.2016 року по 13.03.2019 року працювала на посадах, що передбачені списком № 1 (розділ XXIV).
14.04.2026 Позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
22.04.2026 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву від 14.04.2026 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143050006797 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058, з урахуванням наступних правових норм.
За результатами розгляду заяви від 14.04.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 та доданих до заяви документів страховий стаж Позивача становить 26 років 06 місяців 06 днів.
Пільговий стаж за Списком № 1 становить 08 років 07 місяців 08 днів.
До страхового стажу Позивача не зараховано період догляду за дітьми: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки до електронної пенсійної справи долучено сканкопію актового запису про народження з додатку “Дія», але відсутній QR-код документа.
Вік Позивача на день звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах становить 45 років 04 місяці 28 днів.
З урахуванням викладеного, Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 за заявою від 14.04.2026 року, у зв'язку із недосягненням пенсійного віку - 50 років.
Вважаючи рішення відповідача-1 від 22.04.2026 № 143050006797 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Так, позивачка переконана, що відповідачі порушили її право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас в абзаці першому пункту 5 мотивувальної частини рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV1, який містить абзаци один-чотирнадцять пункту 1 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.»
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VIII збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Пунктом 3 Рішення № 1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (пункт 2 резолютивної частини). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058-ІV встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 для жінок. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов до висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відтак у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Тому відмова відповідача в призначенні позивачці, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 26 років 6 місяці 6 днів, пільговий стаж за списком № 1 становить 8 років 7 місяці 8 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Отже, на день звернення до органів Пенсійного фонду України позивачка мала необхідний обсяг загального страхового стажу (понад 20 років), пільгового стажу за списком № 1 (понад 07 років 06 місяців) та досягнула 45 річного віку, що свідчить про набуття нею права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Що стосується позовної вимоги позивачки зобов'язати відповідача-2 призначити їй пенсію на пільгових умовах за списком № 1 з 14.04.2026, то суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно п.1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно п.4.2 розділу ІV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п.4.10 розділу ІV Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
-сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
-після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10).
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, у розглядуваній справі органом, що приймає рішення за заявою позивача про переведення пенсії визначено ГУПФ України в Миколаївській області має завершувати процедуру призначення пенсії за віком.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про переведення (призначення) пенсії за віком є ГУПФ України в Миколаївській області має завершувати процедуру призначення пенсії за віком, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення (перерахунок) пенсії та прийняв рішення про відмову.
Підсумовуючи, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде: зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи позивача періоди роботи з 12.07.2006 по 15.03.2007 роки, з 01.08.2008 по 26.10.2009 роки та з 18.02.2010 по 22.03.2010 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення дострокової пенсії за віком.
Правовідносини щодо реалізації конституційного права на соціальний захист у старості, яке закріплене статтею 46 Основного Закону України, між позивачкою і відповідачем виникли з моменту отримання останнім заяви позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Виходячи із змісту конституційного права на соціальний захист зазначені правовідносини є триваючими, оскільки право на пенсію гарантується державою, є довічним і не може бути обмежений діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи статтю 46 Закону № 1058-ІV та обставини цієї справи, суд прийшов до висновку, що оскільки непризначення пенсії позивачці відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то призначення пенсії має проводитися з дня відповідного звернення позивачки до відповідача без обмеження будь-яким строком.
Згідно із статтею 58 Закону № 1058 пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питання призначення (перерахунку) пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсії громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішень з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку). Суд, перевіряючи рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип поділу влади. Таким чином, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.
Крім того, при визначенні права особи на призначення пенсії на пільгових умовах Пенсійний орган має перевірити не тільки наявність страхового стажу на відповідних роботах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а й врахувати інші обов'язкові вимоги чинного законодавства, пов'язані з підставами призначення пенсії, а саме: досягнення позивачем необхідного пенсійного віку та наявність достатнього страхового стажу для призначення відповідного виду пенсії. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки заяву на призначення пенсії за вислугою років за принципом екстериторіальності розглянути Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву, та прийнято рішення про відмову у призначені пенсії, тому суд вважає за необхідне зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 22.07.2025, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (площа Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000; код ЄДРПОУ: 20453063) і Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 22.04.2026 № 143050006797.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. В решті позовних вимог-відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області судовий збір у розмірі 1064 (Одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 26 травня 2026 року