справа № 380/24230/24
З ПИТАНЬ РОЗ'ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
25 травня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 14 травня 2026 року про роз'яснення судового рішення у справі № 380/24230/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (позивач/ТОВ «Мартін Енерджі Груп») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач/ГУ ДПС у Львівській області), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 844-РЛ від 15 листопада 2024 року про відмову у видачі ліцензії ТОВ «Мартін Енерджі Груп»;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області видати ТОВ «Мартін Енерджі Груп» (код ЄДРПОУ 43759280) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192б на підставі поданої заяви із вхідним № 36286/АП від 28 жовтня 2024 року;
- судові витрати покласти на відповідача;
- врахувати здійснення у межах цієї заяви по суті позивачем заяви, передбаченої ч. 7 ст. 139 КАС України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (вул. Львівське шосе, 1, м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область, 81600) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 844-РЛ від 15 листопада 2024 року «Про відмову у видачі ліцензії».
Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області видати ТОВ «Мартін Енерджі Груп» (код ЄДРПОУ 43759280) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: вул. Б. Хмельницького, 192б, м. Львів, 79024, на підставі поданої заяви із вхідним № 36286/АП від 28 жовтня 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (вул. Львівське шосе, 1, м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область, 81600, код ЄДРПОУ 43759280) 3028,00 грн сплаченого судового збору.
15 травня 2026 року представник відповідача подала через систему «Електронний суд» заяву від 14 травня 2026 року про роз'яснення судового рішення, яка мотивована тим, що з 01 січня 2025 року пунктом 1 частини першої статті 53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ХІ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817) встановлено розмір плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що становить 2800 гривень. Утім, ТОВ «Мартін Енерджі Груп» у заяві, яка була подана до ГУ ДПС у Львівській області 28 жовтня 2024 року за № 36286/АП на отримання ліцензії, вказано перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним у сумі 2000 гривень відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481). Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та видання ТОВ «Мартін Енерджі Груп» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192б на підставі поданої заяви із вхідним № 36289/АП від 28 жовтня 2024 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 380/24230/24 порушує вимоги чинного Закону № 3817. Крім того, у заяві ТОВ «Мартін Енерджі Груп», яка була подана до ГУ ДПС у Львівській області за вх. № 36286/АП від 28 жовтня 2024 року на отримання ліцензії, відсутня інформація щодо місткості кожного окремого стаціонарного резервуара, що використовується для зберігання пального та їх інвентаризаційні номери, що, своєю чергою, унеможливлює внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального. Отже, у зв'язку із зміною з 01 січня 2025 року законодавства у сфері ліцензування, що унеможливлює виконання Постанови Суду щодо видачі ліцензії ТОВ «Мартін Енерджі Груп» на право роздрібної торгівлі пальним, Головне управління ДПС у Львівській області просить Львівський окружний адміністративний суд надати роз'яснення щодо виконання ухваленого ним рішення від 03 лютого 2026 року у справі № 380/24230/24 в частині видачі ТОВ «Мартін Енерджі Груп» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192б та внесенням відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального на підставі поданої заяви із вхідним № 36286/АП від 28 жовтня 2024 року.
З огляду на вказане просить суд роз'яснити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 380/24230/24 щодо такого:
1. Якими нормами має керуватися податковий орган при виконанні Постанови Суду, а саме нормами Закону України № 481, який втратив чинність 01 січня 2025 року, чи нормами Закону України № 3817, який набрав чинності 01 січня 2025 року?
2. Яким чином виконати вимоги нового Закону № 3817 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, який визначає нові правила та порядок отримання ліцензій, зокрема необхідності відображення інформації про місткість кожного окремого стаціонарного резервуара, що використовується для зберігання пального та його інвентаризаційний номер?
3. Чи повинен податковий орган визнати достатньою оплату за видачу ліцензії у меншому розмірі, як було передбачено Законом № 481, при тому, що з набранням чинності нового Закону № 3817 передбачено нові суми, а саме з 01 січня 2025 року пунктом 1 частини 1 статті 53 Закону № 3817 встановлено розмір плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що становить 2800 гривень, при тому, що ТОВ «Мартін Енерджі Груп» у заяві, яка була подана до ГУ ДПС у Львівській області від 28 жовтня 2024 року № 36286/АП на отримання ліцензії, вказано перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним у сумі 2000 грн?
Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Оскільки рішення суду від 03 лютого 2026 року, яке представник відповідача просить роз'яснити, ухвалене судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а необхідності їх виклику у судове засідання під час розгляду питання щодо роз'яснення такого рішення немає, то суд розглядає заяву представника відповідача від 14 травня 2026 року про роз'яснення судового рішення у письмовому провадженні.
Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої - другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2025 року у справі № 420/32785/23 дійшов висновку про те, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08, від 14 березня 2024 року у справі № 380/15190/22.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документа. Зокрема мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.
Отже, рішення суду повинно бути чітким і зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У контексті цього суд відзначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 380/24230/24 в цілому, як і його резолютивна частина зокрема є чітким та зрозумілим, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, якими він керувався, під час його ухвалення, а також покликання на положення закону, які суд застосував, тому роз'яснення не потребує.
Водночас зі змісту поданої заяви слідує, що представник відповідача просить суд роз'яснити порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 380/24230/24, що виходить за межі питань роз'яснення судового рішення, встановлених статтею 254 КАС України.
Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Ураховуючи приписи статті 254 КАС України, суд дійшов висновку про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 380/24230/24 є чітким і зрозумілим, зокрема його резолютивна частина, жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та викликали труднощі під час його виконання, вказане рішення суду не містить, а тому в задоволенні заяви представника відповідача від 14 травня 2026 року про роз'яснення судового рішення належить відмовити.
Також суд наголошує на обов'язковості виконання судових рішень (стаття 14 КАС України), які набрали законної сили, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Керуючись ст.ст. 254, 255, 378, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача від 14 травня 2026 року про роз'яснення судового рішення у справі № 380/24230/24 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 25 травня 2026 року.
Суддя Клименко О.М.