26 травня 2026 рокусправа № 380/4685/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (вул. Батуринська, 2, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 07638027) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова щодо неподання до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова квартиру у місті Львові по вулиці Стрийській, 856/99;
- зобов'язати Квартирно - експлуатаційний відділ міста Львова подати до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова квартиру у АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що перебуває на квартирному обліку військово-медичного клінічного центру Західного регіону у загальній черзі з 07.06.2001 року. 14 жовтня 2009 року йому на склад сім'ї з дружиною та сином надано службову квартиру у м.Львові. 16 березня 2021 року житловою комісією прийнято рішення надати позивачу для постійного проживання квартиру шляхом виключення її з числа службового житла. Позивач звернувся до відповідача з вимогою подати до Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартир дану квартиру. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначив, що до Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартир квартиру АДРЕСА_3 не подало, посилавшись на рішення Міністра оборони України № 7571/з/2 від 17.12.2025 року. Позивач вважає таку відмову протиправною та незаконною, так як має право на першочергове забезпечення житлом, протиправна бездіяльність КЕВ порушує його право на житло.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначено, що до прийняття нормативно - правових актів, необхідних для реалізації Закону України « Про основні засади житлової політики» рішенням Міністра оборони України № 7571/з/2 від 17.12.2025 року визначено, що під час дії воєнного стану не розглядаються питання виключення з числа службового, за винятком забезпечення житлом осіб з інвалідністю1 чи 2 групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули ( померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом б відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
14 жовтня 2009 року надано службову квартиру в АДРЕСА_2 , де він проживає з дружиною та сином.
16 березня 2021 року житловою комісією Військово-медичного клінічного центру Західного регіону прийнято рішення про надання полковнику медичної служби ОСОБА_1 для постійного проживання квартиру АДРЕСА_3 шляхом виключення її з числа службового житла МО України.
16 березня 2021 року наказом начальника військово-медичного клінічного центру Західного регіону №90 затверджено протокол житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 16 березня 2021 року №157.
10 лютого 2026 року позивач скерував до КЕВ міста Львова заяву з проханням подати до Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартир квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова квартиру
АДРЕСА_3 відмовило у поданні клопотання, зазначивши, що до прийняття нормативно - правових актів, необхідних для реалізації Закону України « Про основні засади житлової політики» рішенням Міністра оборони України № 7571/з/2 від 17.12.2025 року визначено, що під час дії воєнного стану не розглядаються питання виключення з числа службового, за винятком забезпечення житлом осіб з інвалідністю1 чи 2 групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули ( померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби.
Позивач вважає таку відмову протиправною та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.91 (далі - Закон №2011-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 1 та 4 пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Отже, право військовослужбовця з вислугою на військовій службі 20 і більше років на отримання жилого приміщення для постійного проживання прямо передбачене спеціальним законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Пунктами 2-3 вказаного Порядку визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 №1020/32472, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
До членів сім'ї військовослужбовця належать особи, які внесені в особову справу військовослужбовця в порядку, визначеному Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року за №611/25388.
Пунктом 4 вказаної Інструкції встановлено, що військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №380 передбачено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі військова частина) утворюються житлові комісії (далі житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Згідно із абзацом 4 пункту 6 розділу II Інструкції №380, відповідно до визначених завдань житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) надає дані до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за формами, які встановлені Порядком ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2011 року №238, стосовно військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
На підставі абзацу 4 пункту 7 розділу II Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Пунктом 8 розділу II Інструкції №380 визначено, що рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Згідно з абзацом 1 пункту 11 розділу VI Інструкції №380 на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформлюється облікова справа. До облікової справи додаються документи, передбачені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, а також витяг з наказу командира військової частини та копія протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про зарахування на облік.
Пунктом 1 розділу VII Інструкції №380 передбачено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 3 розділу VII Інструкції №380 для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.
Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Згідно з пунктом 4 розділу VII Інструкції №380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.
Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Пунктами 6-8 розділу VII Інструкції №380 унормовано, що ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п'яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує список надання постійного житла у Збройних Силах України та надає його до ГУКВ.
ГУКВ протягом одного дня подає список надання постійного житла заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків), який затверджує цей список протягом десяти робочих днів з дня його надходження.
Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Ордер та рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про зняття з обліку є підставами для видання наказу командира військової частини про забезпечення житловими приміщенням для постійного проживання та зняття з обліку.
Відповідно до пункту 10 VII Інструкції №380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3 - 7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Відтак, нормами статті 12 Закону №2011-XII, пункту 11 Порядку №1081 та пункту 10 розділу VII Інструкції №380 прямо передбачено право військовослужбовця з вислугою 20 років та більше, який перебуває на квартирному обліку, на забезпечення житлом для постійного проживання у спосіб надання житла, виключеного із числа службових.
При цьому, виключення квартири з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. Тобто у даному разі за клопотанням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова.
Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №636/1514/19 погодився з правовим висновком суду першої і апеляційної інстанції та підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов'язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Харків) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №640/10473/19, від 03.02.2021 у справі №636/1480/19, від 04.03.2020 у справі №636/1514/19, від 23.02.2022 у справі №953/17339/20, від 17.09.2024 у справі №520/14989/23.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу, є учасником бойових дій, має вислугу років у календарному обчисленні понад 20 років та перебуває на квартирному обліку.
16 березня 2021 року житловою комісією Військово-медичного клінічного центру Західного регіону прийнято рішення про надання полковнику медичної служби ОСОБА_1 для постійного проживання квартиру АДРЕСА_3 шляхом виключення її з числа службового житла МО України.
16 березня 2021 року наказом начальника військово-медичного клінічного центру Західного регіону №90 затверджено протокол житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 16 березня 2021 року №157.
10 лютого 2026 року позивач скерував до КЕВ міста Львова заяву з проханням подати до Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартир квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова квартиру АДРЕСА_3 .
Таким чином, позивачем в повному обсязі дотримано процедуру щодо виключення з числа службових квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , для постійного користування, а отже, наявні усі визначені пунктом 10 розділу 7 Інструкції №380 умови для реалізації права на виключення житла, яке займає сім'я позивача, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.
Враховуючи викладене у відповідача виник обов'язок для подання до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова квартиру у АДРЕСА_4 ;
Суд критично оцінює посилання відповідача на рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025, яким передбачено до набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації», командирам військових частин (установ, організацій), начальникам квартирно-експлуатаційних підрозділів, житловим комісіям (об'єднаним житловим комісіям), комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового здійснювати виключно стосовно осіб з інвалідністю І чи II групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.
Рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025 за своєю правовою природою є відомчим актом індивідуального або організаційно-розпорядчого характеру, який не є нормативно-правовим актом у розумінні законодавства, не встановлює нових правових норм та не може змінювати чи обмежувати обсяг прав, визначених законами України.
Відповідно до загальновизнаного принципу верховенства права та ієрархії нормативно-правових актів, підзаконні акти, у тому числі відомчі рішення, не можуть звужувати зміст та обсяг прав і свобод, гарантованих законами. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який наголошує на недопустимості обмеження соціальних гарантій військовослужбовців підзаконними чи внутрішніми актами.
Право військовослужбовців, які мають вислугу 20 і більше років, та членів їх сімей на забезпечення постійним житлом прямо передбачене положеннями Закону №1081, Порядком №1081 та Інструкцією №380, прийнятими на його виконання. Таке право є імперативним та не ставиться у залежність від прийняття будь-яких додаткових відомчих рішень чи внутрішніх розпорядчих документів. Будь-які рішення суб'єктів владних повноважень повинні ґрунтуватися на законі та відповідати йому, а в разі суперечності застосуванню підлягають акти вищої юридичної сили.
Отже, рішення Міністра оборони України № 7571/з/2 від 17.12.2025 не може змінювати чи обмежувати передбачене Законом право позивача на отримання постійного житла.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій Квартирно-експлуатаційного відділу бездіяльність Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова щодо відмови у поданні до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових Квартирно- експлуатаційного відділу м. Львова квартиру у місті Львові по вулиці Стрийській, 85б кв.99.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивачів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнати протиправними дій відповідача щодо неподання до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартиру у АДРЕСА_2 та зобов'язання подати до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартиру у АДРЕСА_2 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова щодо відмови у неподанні до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартиру у АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Квартирно - експлуатаційний відділ міста Львова подати до виконавчого комітету Львівської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартиру у АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова (вул. Батуринська, 2, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 07638027).
СуддяКухар Наталія Андріївна