справа №380/7043/26
з питань закриття провадження у справі
26 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 та постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача здійснювати з 01.02.2026 щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у повному нарахованому розмірі, без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів чи обмежень, встановлених постановами Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 та №821 від 14.07.2025, з урахуванням усіх призначених індексацій за 2024, 2025 та 2026 роки та надбавки як учаснику бойових дій;
- зобов'язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією за період з 01.02.2026 по день фактичного відновлення виплати у повному обсязі.
Ухвалою судді від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що позивач фактично оскаржує виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №380/22179/25, яке набрало законної сили та перебуває на стадії виконання. Відповідач вказує, що спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а правовідносини стосуються процедури виконання судового рішення, а відтак, на його думку, на підставі п.2 ч.1 ст.170 та п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі підлягає закриттю.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з п.2 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що підставою для закриття провадження у справі за п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України є наявність саме постанови чи ухвали суду про закриття провадження у тотожному спорі, тоді як наявність у тотожному спорі рішення суду по суті, що набрало законної сили, є підставою для відмови у відкритті провадження за п.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу. В обох випадках обов'язковою умовою є тотожність трьох складових: тих самих сторін, того самого предмета і тих самих підстав позову.
Предметом спору у справі №380/22179/25 були дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 31.12.2024 №62/21/938-9 та щодо обмеження пенсії максимальним розміром. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у зазначеній справі такі дії визнано протиправними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.02.2023, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Натомість предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо застосування при виплаті пенсії понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1778). Зазначена постанова прийнята 30.12.2025 та застосовується з 01.01.2026, а спірне зменшення розміру пенсії шляхом застосування коефіцієнтів проведено відповідачем при виплаті пенсії за 2026 рік, тобто такі дії вчинені після ухвалення рішення у справі №380/22179/25 і на підставі іншого нормативно-правового акта, який не був і не міг бути предметом дослідження та оцінки у справі №380/22179/25.
Отже, предмет і підстави позову у цій справі та у справі №380/22179/25 не є тотожними.
Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що позивач фактично оскаржує виконання судового рішення у справі №380/22179/25, оскільки застосування Постанови №1778 не було предметом розгляду у тій справі, а отже спір щодо правомірності таких дій є самостійним. Звернення позивача з даним позовом є реалізацією права на судовий захист, передбаченого ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, та не є оскарженням порядку виконання судового рішення у розумінні ст.383 цього Кодексу.
За наведеного, суд приходить висновку, що клопотання представника відповідача є безпідставним та необґрунтованим, а тому у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 238, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №380/7043/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ланкевич А.З.