з питань вжиття заходів забезпечення позову
26 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3358/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріли заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та наказу протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового призову [ПІБ Клієнта] на військову службу під час мобілізації без розгляду заяви про відстрочку та без проходження ВЛК;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) в частині призову на військову службу під час мобілізації та зарахування його до списків особового складу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та повернути матеріали справи до районного ТЦК для розгляду заяви про відстрочку по суті.
Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти дії щодо направлення, переміщення, відрядження або етапування позивача до будь-яких навчальних центрів, полігонів, військових частин Збройних Сил України або інших військових формувань до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі; заборони будь-яким іншим військовим частинам, установам, полігонам чи навчальним центрам Збройних Сил України, до яких може бути фактично доставлений позивач, вчиняти дії щодо його подальшого переміщення, передислокації або направлення до місць виконання бойових завдань до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Вирішуючи питання щодо дотримання заявником вимог Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) стосовно змісту та форми заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти.
Отже, приписи статті 152 КАС України передбачають обов'язкові вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову.
Судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана від імені позивача через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_2 .
На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді надано копію договору про надання юридичних послуг, який укладено між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
За змістом статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Отже, з наведених положень КАС України вбачається, що особа, яка звертається до суду на користь учасника справи як її представник, зобов'язана підтвердити свої повноваження належним документом, визначеним статтею 59 КАС України.
При цьому у разі, коли представником є фізична особа, яка не має статусу адвоката, її повноваження на представництво інтересів іншої особи в суді мають бути підтверджені довіреністю, посвідченою в установленому законом порядку.
Судом встановлено, що заяву про забезпечення подано до суду Григор'євою Мариною Миколаївною, однак до неї не додано довіреності чи іншого належного документа, який би посвідчував повноваження цієї особи на представництво інтересів заявника у суді та підписання такої заяви.
Сам по собі договір про надання послуг, укладений із фізичною особою-підприємцем, не є документом, що посвідчує повноваження представника в розумінні статті 59 КАС України, оскільки лише визначає взаємні права та обов'язки сторін у сфері надання послуг, однак не підтверджує наявності у відповідної особи права на здійснення процесуального представництва.
Крім цього, у наданому суду договорі на надання юридичних послуг від 05.04.2026 сторонами не передбачено право Виконавця здійснювати представництво інтересів Замовника у судових органах з правом підписання позовних заяв, заяв про забезпечення позову тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за заяву про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 встановлено на 2026 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328,00 грн.
Водночас, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, заявник при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, поданій через підсистему "Електронний суд" мав сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн (3328*0,3*0,8).
У заяві про забезпечення позову вказано про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з набуттям ним статусу військовослужбовця.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Разом з тим, заявником не надано доказів, що він є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому статусі подає до суду заяву про забезпечення позову справі, пов'язаній з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Крім того, згідно змісту позовної заяви предметом спору є протиправність дій та рішення відповідачів щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а не питання виконання ним військового обов'язку чи службових обов'язків як військовослужбовця.
Отже, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір" відсутні.
Частиною сьомою статті 154 КАС України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог статей 57, 59, 152 КАС України, а тому відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України така підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 26 травня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК