22 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/861/26
провадження № 2-іс/340/30/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. 6 Грудня,138, м. Олександрія, Кіровоградська область,28000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний виконавець Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шульгіна І.В.
про визнання протиправними дій та скасування постанови,
18.02.2026 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №80113580 від 29.01.2026 р., що винесена державним виконавцем Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шульгіною Іриною Володимирівною на підставі постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 р. у справі №398/6133/25 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 81600 грн та виконавчого збору у розмірі 8160 грн..
Ухвалою судді від 24.02.2026 справу, в порядку ст. 29 КАС України, передано для подальшого розгляду до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року, в порядку ст. 29 КАС України, передано для подальшого розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Вказана справа надійшла до суду 27.04.2026 року та передана для подальшого розгляду головуючій судді Петренко О.С.
Ухвалою суду від 30.04.2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення) сторін.
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дії виконавця є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволені позову слід відмовити.
Перевіривши наявні матеріали справи та визначивши відповідні їм правовідносини сторін, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення №398/6133/25 позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП (а.с.10-11).
Вказане рішення набрало законної сили 20.10.2025, строк пред'явлення до виконання за вказаним судовим рішенням - 20.01.2026.
В подальшому, на підставі заяви Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.01.2026 за №1421/30.14-20, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80113580 від 29.01.2026 (а.с.9).
Позивач не погоджується з прийнятою постановою, вказуючи, що вона прийнята поза межами встановленими Законом України "Про виконавче провадження".
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктами 3,5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону в т. ч.: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частини 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Судом встановлено, що постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення №398/6133/25 позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП (а.с.10-11).
Вказане рішення набрало законної сили 20.10.2025, строк пред'явлення до виконання за вказаним судовим рішенням - 20.01.2026.
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
В подальшому, на підставі заяви Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.01.2026 за №1421/30.14-20, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80113580 від 29.01.2026 (а.с.9).
Судом встановлено, що постанова від 07.10.2025 на момент пред'явлення до примусового виконання була чинною, не скасованою та відповідала вимогам виконавчого документа. На підставі зазначеної постанови, державним виконавцем 29.01.2026 року відкрито виконавче провадження №80113580.
Матеріали справи не містять доказів визнання незаконною або скасування постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у встановленому законом порядку. Відтак у державного виконавця були відсутні правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження чи невчинення виконавчих дій.
Згідно висновків Верховного Суду, що викладені, у постанові від 06 травня 2020 року у справі №815/6844/17 відповідно до яких органи ДВС і приватні виконавці, у силу Закону України "Про виконавче провадження", не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, перевірки правильності заповнення найменувань сторін виконавчого провадження тощо. Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня. Також, Верховний Суд у постанові від 14.03.2024 по справі №591/4234/23 наголосив на тому, що органи ДВС, в силу Закону №1404-VIII, не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.
Тобто, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі отриманого виконавчого документа, оформленого з дотриманням вимог до реквізитів, є обов'язком уповноваженого органу примусового виконання рішення.
Щодо строку звернення постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 до примусового виконання.
Згідно частин 1,2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Разом з тим, відповідно до пункту 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 року №2129-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом, строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, тому у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі №420/10415/22, а також постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі №620/12063/25.
Отже, постанову від 07.10.2025 року пред'явлено до примусового виконання в період дії на території України воєнного стану, тобто у період, коли, з огляду на положення пункту 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, державним виконавцем правомірно та обґрунтовано, в межах повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №80113580 від 29.01.2026 року.
Отже, аналіз наведених обставин у їх сукупності свідчить, що державний виконавець діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та порядку, визначених законом, а тому підстав для визнання його дій протиправними суд не вбачає.
З урахуванням викладеного, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не спростовують правомірності дій відповідача.
Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний виконавець Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шульгіна І.В. про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО