про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2026 року Київ № 320/21359/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доЧабанівської територіальної громади Захаренка Сергія Анатолійовича Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-сервіс» Губенка Ігоря Василійовича
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Чабанівської територіальної громади, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-сервіс», ОСОБА_3 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, щодо ненадання відповіді на заяви, нерозгляду та невирішення питання про виділення місця для паркування транспортного засобу для особи з інвалідністю внаслідок війни II групи;
- зобов'язати відповідача виділити мені місце для паркування транспортного засобу біля місця проживання у критому ангарі будинку за місцем проживання;
- зобов'язати відповідачів облаштувати місця для паркування автомобілів та позначити відповідними дорожніми знаками і розміткою місця для паркування осіб з інвалідністю на території двору не менше 10% від місць паркування, за адресою, с.Чабани, вул. Машинобудівників, 14 А у відповідності до вимог Закону України;
- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 400000 солідарно.
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає за необхідне вказати, що у позовній заяві позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає обов'язок позивача при зверненні з позовом до кількох відповідачів чітко визначити позовні вимоги окремо до кожного з них.
Позивач у первісному формулюванні позову виклав вимоги узагальнено, не конкретизувавши, яка саме дія чи бездіяльність вважається протиправною з боку кожного з відповідачів окремо. Такий підхід унеможливлює визначення меж судового розгляду, порушує право кожного з відповідачів на належний захист та ускладнює встановлення суб'єкта правопорушення у межах відповідного обсягу відповідальності.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З метою усунення вказаного недоліку, позивачу слід розмежувати позовні вимоги, вказавши:
-до кожного відповідача - окремо й чітко сформульовані вимоги, які відповідають межам їхньої компетенції;
-до кількох відповідачів спільно - лише ті вимоги, що стосуються обопільної чи солідарної відповідальності (наприклад, відшкодування моральної шкоди).
Такий підхід відповідатиме процесуальному закону, забезпечить змагальність сторін та дозволить суду всебічно, повно й об'єктивно розглянути справу.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пунктів 7 та 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачами в справі, зокрема, зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як фізичних осіб (без визначення їх правового статусу).
З огляду на вимоги п. 2, 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, уточнити суб'єктний склад відповідачів, до яких заявляються позовні вимоги або уточнити заявлені позовні вимоги.
Разом з тим, суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білоноженко М.А.