про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 травня 2026 року м. Київ № 320/21135/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань , Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань у місті Києві та Київській області Департаменту з питань виконання кримінал , Державної установи "Київський слідчий ізолятор" про визнання протиправною бездіяльність, скасування постанови, встановлення факту,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань , Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань у місті Києві та Київській області Департаменту з питань виконання кримінал , Державної установи "Київський слідчий ізолятор", у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань у місті Києві та Київській області Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 05.02.2026 № 4, якою встановлено відсутність факту тримання ОСОБА_1 в неналежних умовах у ДУ «Київський слідчий ізолятор»;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Київський слідчий ізолятор» щодо незабезпечення належних умов тримання ОСОБА_1 у період з 16.10.2024 по 18.11.2025 у ДУ «Київський слідчий ізолятор»;
- встановити факт тримання ОСОБА_1 в неналежних умовах у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у період з 16.10.2024 по 18.11.2025.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 частини 2 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, зокрема, оскаржує бездіяльність Державної установи «Київський слідчий ізолятор», яка полягає, на його думку, у зменшенні площі на одну особу, відсутності достатньої кількості спальних місць, неможливості вільного пересування камерою, порушенні санітарних та гігієнічних норм, відсутності вентиляції, антисанітарії, неналежному температурному режимі, відсутності приватності, недостатності освітлення, обмеження доступу до санітарних умов.
Таким чином, предметом даної позовної заяви є неналежні умови тримання в установі для попереднього ув'язнення.
Також, предметом спору у цій справі є постанова Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань у місті Києві та Київській області Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 05.02.2026 № 4, якою встановлено відсутність факту тримання ОСОБА_1 в неналежних умовах у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Суд звертає увагу на те, що статтею 115-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, встановлено заходи, спрямовані на поновлення прав осіб, засуджених до позбавлення волі, у зв'язку з неналежними умовами тримання.
У частині 2 статті 115-1 КВК зазначено, що Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань встановлює факт та/або строк тримання в неналежних умовах в установі виконання покарань на підставі цього Кодексу та положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1549 "Про затвердження Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань").
Відповідно до частини 5 вказаної статті, засуджений, член його сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань.
Частиною 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1549 "Про затвердження Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань" визначено, що особа, взята під варту, засуджений, член його сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися до Комісії із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах.
Згідно з частиною 25 Постанови КМУ № 1549, особа, взята під варту, або засуджений у разі незгоди з рішенням Комісії має право оскаржити це рішення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, неналежні умови тримання в установі попереднього ув'язнення оскаржуються шляхом звернення до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання, а у разі незгоди з її рішенням в судовому порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутній адміністратиний спір, а вимоги позивача повинні розглядатися за правилами, встановленими Кримінально-виконавчим кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, отже не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань у місті Києві та Київській області, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Державної установи «Київський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії. встановлення факту.
Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику через підсистему Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лисенко В.І.