ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"26" травня 2026 р. Справа № 300/2924/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та відшкодування моральної шкоди
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", 04.05.2026 через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 дану позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 4 146,00 грн.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 11.05.2026 о 19:30 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 11.05.2026.
Позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху направлено до суду заяву, в якій, зокрема зазначив, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу самоврядування, їх посадовою або службовою особою. За таких обставин, судовий збір про відшкодування позивачу за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконними діями та оскарженим рішенням відповідача в розмірі 345 000 грн, не справляється.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Суд наголошує, що наведене вище положення Закону №3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди останні повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.
Разом з тим, матеріали адміністративного позову не містять доказів, які б підтверджували, що оскаржуване рішення відповідача визнане протиправним в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд немає можливості встановити, що спірна матеріальна шкода, завдана незаконними діями, бездіяльністю відповідача.
Відповідно, в цій справі позивач оскаржує спірне рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності аргументуючи неправомірними, незаконними діями відповідача та прийняття оскаржуваного рішення від 01.05.2025 №1241-Л. Відтак, застосувати п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI у даному випадку суд не вбачає можливості у межах заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди.
Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Виходячи з того, що на даний час не встановлено вчинення відповідачем незаконних дій або бездіяльності по відношенню до позивача, прийняте рішення оскаржується у даній справі одночасно із вимогою про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, враховуючи також предмет спору, а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20.
Таким чином, судом встановлено, що станом на 26.05.2026 позивачем ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 4 146,00 грн, у відповідності до вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України - не виконано.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, оскільки у встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, то дана позовна заява підлягає поверненню позивачу разом з доданими до неї матеріалами.
На підставі наведеного, керуючись статтями 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та відшкодування моральної шкоди - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Представнику позивача ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.