ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"25" травня 2026 р. Справа № 300/3024/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення І сесії VII демократичного скликання Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади від 17.12.2017 за № 7-1/2017 «Про зобов'язання старосту Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади вчиняти нотаріальні дії», -
06.05.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення І сесії VII демократичного скликання Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади від 17.12.2017 за № 7-1/2017 «Про зобов'язання старосту Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади вчиняти нотаріальні дії».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позовну заяву позивача залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом долучення заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та зазначення інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, з долученням доказів поважності причин його пропуску
Позивач на виконання ухвали суду від 11.05.2026 надіслав заяву про визнання причин пропуску звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Поважність пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач, серед іншого, обґрунтовує тим, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Матеріалами справи підтверджено, що 11.12.2025 на електронну адресу представника позивача з Яблунівської селищної ради надійшов лист від 11.12.2025 № 895/07-41 до якого долучене Положення про старосту селищної ради об'єднаної територіальної громади, затвердженої рішенням І сесії VII демократичного скликання Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади від 17.12.2017 року № 7-1/2017 (далі - Положення про старосту). Відповідно до вказаного пункту 2.3 вказаного Положення про старосту, староста за посадою входить до складу виконавчого комітету селищної ради. Відповідно до підпункту 5 пункту 2.3 Положення про старосту, староста зобов'язаний вчиняти нотаріальні дії. Вказані відомості також підтверджуються скріншотом переписки представника позивача з відповідачем, що долучений до позовної заяви. З огляду на ці відомості, позивач зазначає, що зі змістом вказаного рішення відповідача про зобов'язання старосту вчиняти нотаріальних дій фактично ознайомлений тільки 11.12.2025. В цей же строк з цим рішенням вперше ознайомився і сам позивач. До 11.12.2025 позивач, як вже вказувалось вище, навіть не припускав того, що рішення сесії можуть бути протиправними. Крім того, про заповіт матері ОСОБА_2 від 11.10.2019 позивач дізнався лише у 2024 після її смерті, а належну юридичну оцінку діям особи, яка посвідчувала заповіт, було надано тільки після 11.12.2025 адвокатом і то після звернення позивача до нього за правничою допомогою.
Суд, розглянувши матеріали даного адміністративного позову та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно частиною 1 стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Таким чином, рішення І сесії VII демократичного скликання Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади від 17.12.2017 за № 7-1/2017 “Про зобов'язання старосту Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади вчиняти нотаріальні дії» повинно було бути оприлюднене в строки встановлені частиною 2 статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації» та набрати чинності з дня його офіційного оприлюднення.
З цього випливає, що строк на оскарження рішення відповідача від 17.12.2017 за № 7-1/2017 повинен обчислюватися з дня набрання ним чинності, в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише 06.05.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
Частиною 6 стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від наведених у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Наведені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність об'єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. Сам по собі факт необізнаності позивача щодо захисту своїх прав не є безумовною та достатньою підставою для поновлення процесуального строку. Отримання позивачем листа відповідача від 11.12.2025 № 895/07-41 не змінює момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про можливе порушення свого права оскаржуваним рішенням, а тому не є підставою для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, враховуючи наведені представником позивача у вказаній заяві обставини поважності причин строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що такі обставини не переривають, а також не створюють правових підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, із настанням яких закон пов'язує момент початку перебігу такого строку. Наведені ним обставини не можуть бути достатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, тому суд визнає їх неповажним.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення І сесії VII демократичного скликання Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади від 17.12.2017 за № 7-1/2017 «Про зобов'язання старосту Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади вчиняти нотаріальні дії» підлягає поверненню.
Керуючись частиною 2 статті 123, пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення І сесії VII демократичного скликання Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади від 17.12.2017 за № 7-1/2017 «Про зобов'язання старосту Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади вчиняти нотаріальні дії» - повернути позивачу з усіма доданими документами.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Остап'юк С.В.