26 травня 2026 року Справа № 280/2040/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
11 березня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області від 05.03.2025 №9-ОС в частині висновку про те, що поранення ОСОБА_1 , отримане 26.02.2025 «пов'язане з виконанням обов'язків військової служби»;
визнати протиправною та скасувати Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №34/1046-14 від 05.03.2025, видану Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області на ім'я ОСОБА_1 ;
зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області внести зміни до наказу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області від 05.03.2025 № 9-ОС, зазначивши, що поранення ОСОБА_1 , отримане 26.02.2025 « ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області оформити та видати ОСОБА_1 нову Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно додатку №5 до наказу Міністерства оборони України 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», в якій зазначити, що поранення отримане 26.02.2025 «ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона проходить службу у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України. Зазначає, що 26.02.2025 перебуваючи на полігоні ВЧ НОМЕР_1 НГУ вона потрапила під ракетний обстріл військами російської федерації, отримала мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого кульшового суглобу, відкритий вогнепальний уламковий перелом заднього краю правої ацетобулярної западини зі зміщенням; з наявністю стороннього тіла м'яких тканин правого стегна; постравматичної нейропатії сідничного нерву з переважним ураженням малогомілкового нерву правої нижньої кінцівки; парез правої стопи. Позивачка зазначає, що за фактом поранення військовослужбовців Держспецзв'язку в Запорізькій області, що мало місце 26.02.2025, стосовно ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Управління Держспецзв'язку в Запорізькій області від 05.03.2025 №9-ОС «Про особовий склад» видано довідку про обставини травми №34/1046-14 від 05.03.2025. Згідно із зазначеними документами встановлено, що травми були отримані ОСОБА_1 26.02.2025 під час виконання обов'язків військової служби. Позивачка вважає таке рішення відповідача протиправним, а поранення таким, що пов'язане із захистом Батьківщини. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що в рамках професійного навчання особового складу Управління Держспецзв'язку в Запорізькій області, відповідно до вимог Курсу стрільб зі стрілецької зброї в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 21.12.2012 №664, саме з метою практичного виконання військовослужбовцями Управління вправ стрільби зі зброї, на підставі наказу Управління від 24.02.2025 №12 «Про організацію стрільб» було організовано 26.02.2025 проведення навчальних стрільб на полігоні військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (за згодою), під час яких необхідно було практично відпрацювати ведення вогню зі стрілецької зброї. 26.02.2025, до початку виконання практичних вправ стрільби зі зброї, внаслідок ракетного обстрілу збройних сил російської федерації майор ОСОБА_1 (Позивач) отримала поранення. Відповідач зазначає, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. При цьому, представник відповідача вказував на те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) визнається таким, що пов'язане з захистом Батьківщини, у разі якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України. Відповідач зазначає, що позивачка на момент отримання поранення не перебувала у районі воєнних (бойових) дій та безпосередньо не брала участь бойових діях по захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання поранення таким, що отримано під час захисту Батьківщини. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 03.12.2018 проходить військову службу за контрактом в Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області. З 01.01.2023 проходить службу на посаді головного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби сектору кадрової роботи.
24.02.2025 начальником Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області видано наказ №12 «Про організацію проведення стрільб», відповідно до пункту 1 якого, наказано організувати та провести навчальні стрільби складом Управління на полігоні ВЧ НОМЕР_1 НГУ (за згодою) 26.02.2025, під час яких практично відпрацювати ведення вогню зі стрілецької зброї.
Пунктом 2 зазначеного Наказу призначено групу забезпечення стрільб у складі: 2.5. Черговий лікар (фельдшер) - майор ОСОБА_1 , головний спеціаліст з питань кадрової роботи та державної служби сектору кадрової роботи.
26.02.2025, до початку виконання практичних вправ стрільби зі зброї, внаслідок ракетного обстрілу збройних сил російської федерації майор ОСОБА_1 отримала поранення.
05.03.2025 начальником Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області видано наказ №9-ос «Про особовий склад», яким відповідно до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на підставі Акту про результати проведення службового розслідування від 05.03.2025 №34/06-300ДСК, затвердженого 05.03.2025, наказано вважати такими, що отримали поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби 26.02.2025: майора ОСОБА_1 , головного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби сектору кадрової роботи.
На виконання вищезазначеного наказу, 05.03.2025 Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області складено Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №34/1046-14, в якій серед іншого вказано про те, що отримане майором ОСОБА_1 поранення слід вважати таким, що отримане під час виконання обов'язків військової служби.
Позивач, не погодившись із визначення відповідачем отримання нею поранення, як такого, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що звертаючись до суду з позовною заявою позивачка вказувала на те, що отримане нею 26.02.2025 поранення є таким, що пов'язане із захистом Батьківщини, а не із проходженням військової служби, у зв'язку з чим просить скасувати прийняті відповідачем рішення в цій частині.
Відповідач, в свою чергу, не заперечує факту отримання позивачкою поранення, проте вважає таке поранення не пов'язаним із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі -Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, дія якого поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Статут).
Пунктом 260 Статуту визначено, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування, оформленого Актом про результати проведення службового розслідування від 05.03.2025 №34/06-300ДСК, відповідач дійшов висновку, що отримане ОСОБА_1 26.02.2025 поранення є таким, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Суд зазначає, що Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 21.7 Положення №402, постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Прийняття постанов про причинний зв'язок з військовою службою травм (поранень, контузій, каліцтв), одержаних особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, здійснюється на підставі обставин, зазначених у тому числі в документах (журналах), передбачених наказом Міністерства внутрішніх справ України та МОЗ України від 06 липня 2016 року №612/679 «Про порядок обліку фактів звернення та доставлення до закладів охорони здоров'я осіб у зв'язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів і підрозділів поліції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2016 року за № 1051/29181, а також медичної документації про звернення за медичною допомогою з приводу одержаних травм (поранень, контузій, каліцтв).
На виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 була видана довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.03.2025 №34/1046-14, в якій зазначено, що поранення є таким, що отримане під час виконання обов'язків військової служби.
Суд зазначає, що відповідно до п.21.5 Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України»;
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала поранення під час перебування на навчальних стрільбах внаслідок ракетного удару по полігону, який розташований на території с.Широке Запорізького району Запорізької області.
Суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, в редакції чинній станом на дату отримання позивачкою поранення (26.02.2025), Широківська сільська територіальна громада була віднесена до зони можливих бойових дій, а не зони ведення активних бойових дій.
Також, суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про оборону України» надано визначення таким поняттям:
бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.03.2025 №112 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на території Запорізькій області у Запорізькому районі у період з 01 по 28 лютого 2025 року районом ведення воєнних (бойових дій) була визначена тільки Таврійська сільська територіальна громада.
Широківська сільська територіальна громада зоною бойових дій у період з 01 по 28 лютого 2025 року - не визнана.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 отримала поранення 26.02.2025 не під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, не у зоні проведення бойових дій, то відсутні підстави для визнання поранення таким, що пов'язане із захистом Батьківщини.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про те, що поранення ОСОБА_1 пов'язано із виконанням обов'язків військової служби є обґрунтованими.
Стосовно посилань представника позивача на те, що до обов'язків позивачки не входило перебування на навчальних стрільбах, суд зазначає, що позивачка проходить військову службу, а тому має постійно підтримувати рівень володіння зброєю не залежно від посади яку вона обіймає.
Також, судом встановлено, що відповідно до пункту 2 розділу І Положення про організацію професійного навчання в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 29.09.2018 № 587 «Про організацію професійного навчання в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України» (далі - Положення), професійне навчання - це організований за відповідним планом процес навчання військовослужбовців, державних службовців та інших працівників (далі - особовий склад) підрозділів Держспецзв'язку з метою підтримання на належному рівні набутих знань та удосконалення практичних навичок.
Основними завданнями професійного навчання є (пункт 3 розділу І Положення): забезпечення підвищення рівня професійної підготовки особового складу; підтримання на належному рівні набутих знань та удосконалення практичних навичок особового складу для якісного та ефективного виконання службових обов'язків.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення, професійне навчання особового складу складається з:
1) спеціального напряму, складовими елементами (предметами) якого є спеціальна та мобілізаційна підготовка;
2) загально-освітнього напряму, складовими елементами (предметами) якого є національно-патріотична та правова підготовка;
3) загально-військового напряму, складовими елементами (предметами) якого є фізична, стройова, вогнева, автомобільна, медична підготовка та заняття з вивчення зброї масового ураження і захисту від неї.
Отже, позивачку, як діючого військовослужбовця, правомірно було залучено до проведення навчальних стрільб, а доводи позивачки, що такі обов'язки не передбачені її посадовою інструкцією є безпідставними та жодним чином не впливають на визначення поранення, як такого, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Стосовно посилань представника позивача на довідку ВЛК від 26.03.2026 №2026-0326-0939-5446-0, якою поранення отримане ОСОБА_1 визнано таким, що пов'язане із захистом Батьківщини, суд зазначає таке.
По-перше, суд зазначає, що складання Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), в силу приписів Положення №402, передує складанню висновку ВЛК в частині встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва).
Тобто, саме при формуванні висновків ВЛК має враховуватися інформація зазначена у Довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а не навпаки.
По-друге, для з'ясування обставин справи судом було витребувано від Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталя» МО України докази по справі, а саме належним чином засвідчену копію постанови ВЛК відносно ОСОБА_1 (на підставі якої видано довідку від 26.03.2026 №2026-0326-0939-5446-0) із доказами її затвердження Центральною військово-лікарською комісією (у разі не затвердження надати пояснення щодо підстав не затвердження), а також всіх документів на підставі яких було прийнято відповідну постанову, зокрема в частині того, що поранення ОСОБА_1 , ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
З отриманих від Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталя» МО України документів судом встановлено, що Свідоцтво про хворобу від 28.03.2026 №2026-0328-1013-5396-0, відповідно до якого встановлено, що отримане 26.02.2025 поранення пов'язане із захистом Батьківщини, не було затверджено Центральною ВЛК ЗСУ, що підтверджується протоколом від 01.04.2026 №2026-0401-0941-3147-0.
Також, у протоколі від 01.04.2026 №2026-0401-0941-3147-0 зазначено про наявність підстав для повторного огляду позивачки госпітальною ВЛК психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ».
За результатами повторного обстеження ВЛК психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» складено свідоцтво про хворобу від 07.04.2026 №2026-0407-1436-1780-7, відповідно до якого поранення отримане 26.02.2025 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Свідоцтво про хворобу від 07.04.2026 №2026-0407-1436-1780-7 було затверджено Протоколом Центральної ВЛК ЗСУ від 09.04.2026 №2026-0409-1634-5214-7.
За таких обставин, як ВЛК психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ», так і Центральною ВЛК ЗСУ, не встановлювалось причинного зв'язку отримання 26.02.2025 ОСОБА_1 поранення пов'язаного із захистом Батьківщини.
Поранення отримане 26.02.2025 визнано таким, що пов'язано з виконанням обов'язків військової служби.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірних рішень, оскільки такі прийнято обґрунтовано та на підставі вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат на користь позивачки не здійснюється.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Запорізькій області (69093, м. Запоріжжя, вул. Очеретова, буд.11, код ЄДРПОУ 34790110) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова