єдиний унікальний номер справи 531/372/26
номер провадження 2/531/602/26
18 травня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Фисун Л.С.
за участю секретаря судового засідання- Нагорної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
стислий виклад позиції позивача.
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 46317,64 гривень, а також судові витрати.
На обґрунтування позову зазначив, що 11.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 8755399 на підставі якого відповідач отримав кредит на умовах, зазначених в договорі. 28.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача на суму 22952,00 гривень.
31.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 139433 на підставі якого відповідач отримав кредит на умовах, зазначених в договорі. 26.08.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко фінанс» передало (відступило) ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача на суму 12485,20 гривень.
30.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 249795537 на підставі якого відповідач отримав кредит на умовах, зазначених в договорі.20.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. 29.12.2025 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу, за умовами якого право вимоги до відповідача було передано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 10880,44 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання за кредитними договорами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позиції учасників судового провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем його реєстрації, судова повістка повернулась до суду без вручення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.
У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 12 березня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с. 104).
Ухвалою від 08 квітня 2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача ( а.с. 115).
Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 11.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту №8755399. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Для підписання кредитного договору ОСОБА_2 використав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п.1.3 кредитного договору сума кредиту складає 10000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1 кредитного договору). Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (10-19).
На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу кредит у сумі 10000 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 29.10.2025 в якому зазначено про платіжну операцію: 11.02.2025 на суму 10000 грн, номер карти НОМЕР_1 ( а.с.24).
28.03.2025 року між ТОВ «Авентус» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «Авентус» і Боржниками (а.с.31-33).
Відповідно до витягу Реєстру боржників № 1 від 28.03.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача за договором №28032025 в сумі 22952,00 грн., з яких: 8800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9152,00 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування позикою, 5000,00 грн.- сума заборгованості за пенею (а.с. 35).
31.03.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та відповідачем укладено договір позики № 139433, на підставі якого відповідач отримав кредит на суму 4000,00 гривень строком на 30 днів. Процентна ставка фіксована 0,01 % в день, комісія за надання кредиту 29,71%, пеня 5 відсотків від суми простроченого платежу. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, електронний підпис позичальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги (а.с. 13-2).
На виконання умов договору ТОВ «Сіроко фінанс» надано відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Таксомбанк» від 31.03.2025 про перерахування коштів в сумі 4000,00 грн. ( а.с.4).
26.08.2025 між року ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №26082025 , відповідно до вимог року ТОВ «Сіроко фінанс» передає за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні року ТОВ «Сіроко фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (а.с. 46-50).
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26.08.2025 року до Договору факторингу №26082025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 139433 в сумі 12485,20 грн, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу- 4000,00 грн, суми заборгованості за пенею - 7720,00 грн, суми заборгованості за комісією- 765,20 грн (а.с. 51).
З розрахунку заборгованості, зробленого ТОВ «Сіроко фінанс» вбачається, що заборгованість відповідача за договором договором позики № 139433 в сумі 12485,20 грн, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу- 4000,00 грн, суми заборгованості за пенею - 7720,00 грн, суми заборгованості за комісією- 765,20 грн (а.с. 52-53).
30.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 249795537, на суму 3200,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 20 днів, з можливістю пролонгації, базова процентна ставка 0,98 відсотків від суми залишку кредиту (а.с.61-72).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 3200,00 грн. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок за № НОМЕР_2 хх-хххх-0806, вказаний відповідачем в кредитному договорі, підтверджується платіжним дорученням від 30.03.2025 (а.с.75).
Із розрахунку заборгованості, зробленого ТОВ «Таліон плюс», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 249795537 від 30.03.2025 складається у суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3200,00 гривень, відсотками в розмірі 1484,16 гривень, неустойки 1600,00 гривень (а.с. 76).
Із розрахунку заборгованості, зробленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 249795537 від 30.03.2025 складається у суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3200,00 гривень, відсотками в розмірі 6080,44 гривень, неустойки 1600,00 гривень (а.с. 77-78).
20.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ/ТП/36, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача (а.с.79-81).
29.12.2025 між року ТОВ ««Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29/1225-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі прав вимоги (а.с. 82-84).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 29.12.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 249795537 від 30.03.2025 в сумі 10880,44 грн, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу- 3200,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 6080,44 грн, неустойки - 1600,00 гривень (а.с. 85).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ураховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що спірні кредитні договори укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий первісним кредитором на номер телефону відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Таким чином, факт укладення кредитних договорів є доведеним.
В підписаних відповідачем та первісним кредитором договорах відповідач разом із основними анкетними даними, ідентифікаційним кодом, місце реєстрації зазначав номер рахунку позичальника.
На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів на платіжну картку, зазначену отримувачем у кредитних договорах.
Також суд зазначає, що при укладенні цих договорів сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідач свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка добровільно ним не погашається.
За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами, а саме за тілом кредиту та відсотками є доведеною та такою, що підлягає задоволенню, а саме за:кредитним договором № 8755399 в розмірі 17952,00 грн., з яких: 8800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9152,000 грн. - сума заборгованості за процентами; за кредитним договором № 139433 в розмірі 4000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; за кредитним договором № 249795537в розмірі 9280,44 грн., з яких: 3200,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 6080,44 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, а всього заборгованість у розмірі: 31232,44 гривень.
Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення з відповідача нарахованої первісними кредиторами заборгованості за неустойкою (штрафами, пенею).
Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
З матеріалів справи вбачається, що кредитні договори та договори позики між первісним кредитором та відповідачем, укладені під час дії воєнного стану.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне у стягненні неустойки (штрафу, пені) за кредитним договором № 8755399 в розмірі 5000,00 грн., за кредитним договором № 139433 в розмірі 7720,00 грн, за кредитним договором № 249795537 в розмірі 1600,00 грн -відмовити, оскільки нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за невиконання кредитного зобов'язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.
Щодо стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Кредитним договором № 139433 встановлена комісія пов'язана з наданням кредиту.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.
Приймаючи до уваги те, що у кредитних договорах кредитодавцем не зазначено та не надано доказів наявності та переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов'язаних з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення кредитних договору № 139433, якими встановлена комісія пов'язана з наданням кредиту є нікчемними відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, суд вважає за необхідне у стягненні комісії пов'язаної з наданням кредиту за кредитним договором № 139433 в розмірі 765,20 гривень відмовити.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованістьза кредитними договорами № 8755399, № 139433, № 249795537у загальному розмірі 31232,44 гривень.
Щодо судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково на 67,43%, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2244,07 гривень сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитними договорами в сумі 31232,44 гривень (тридцять одна тисяча двісті тридцять дві гривні 44 коп) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2244,07 гривень (дві тисячі двісті сорок чотири гривні 07 коп) судових витрат по сплаті судового збору, понесених позивачем при зверненні до суду .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 25.05.2026.
Суддя Л.С.Фисун