Справа № 357/8071/26
1-кп/357/929/26
26.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62024170030003036 внесеному до ЄРДР 24.09.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крупиця Бериславського району, Херсонської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4
На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024170030003036 внесеному до ЄРДР 24.09.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, приблизно о 9 годині 02.05.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , дислоковану поблизу АДРЕСА_3 , та до 10 години 40 хвилин 05.05.2026 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього.
У подальшому, о 10 годині 40 хвилин 05.05.2026 року ОСОБА_4 затримано слідчим в порядку ст. 208 КПК України у м. Біла Церква Київської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Зазначив про наявність письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 . Повідомив, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та має намір продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що вчинив інкримінований йому злочин, однак визнає вину, щиро кається у вчиненому, розуміє, що вчинив неправильно. Підтримав клопотання свого захисника, має намір продовжити проходити військову службу. Він розуміє підстави та наслідки закриття провадження, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував. Вважав за доцільне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та скасувати обраний запобіжний захід.
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши вимоги клопотання, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали, які необхідні для вирішення клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, крім іншого, прийняти такі рішення, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Частиною 5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.11.2022 №230 солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду механіка-водія протитанкового взводу роти вогневої підтримки 3 парашутно-десантного батальйону цієї ж військової частини, яка дислокувалася поблизу АДРЕСА_3 (до 26.09.2024 - Гвардійське) Самарівського (до 26.09.2024 - Новомосковський) району Дніпропетровської області.
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14.03.2023 № 64-РС солдата ОСОБА_4 зараховано у розпорядження командира цієї ж військової частини.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особивий період, відповідно до вимог ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу у командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Разом з тим, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, приблизно о 9 годині 02.05.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , дислоковану поблизу АДРЕСА_3 , та до 10 години 40 хвилин 05.05.2026 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього.
У подальшому, о 10 годині 40 хвилин 05.05.2026 року ОСОБА_4 затримано слідчим в порядку ст. 208 КПК України у м. Біла Церква Київської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Командиром військової частини НОМЕР_1 надано письмову згоду в порядку ч. 5 ст. 401 КК України, на проходження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
З огляду на викладене, оскільки судом встановлена наявність усіх передбачених законом обставин для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 відповідні зобов'язання, передбачені нормами чинного законодавства.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62024170030003036 внесеному до ЄРДР 24.09.2024 року року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Військової служби правопорядку Збройних Сил України скасувати після набрання ухвалою законної сили.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_7