Справа № 355/392/26
Провадження № 3/355/192/26
15 травня 2026 року Суддя Баришівського районного суд Київської області Чальцева Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу поліції №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596809 від 20.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 14.02.2026р. о 16:10 год. в селищі Баришівка по вул. Б.Хмельницького, 56 Броварського району Київської області, керувала автомобілем RENAULT MEGANE реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під час зустрічного роз'їзду із автомобілем ВАЗ 21112 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 не ввібрала безпечної швидкості та інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення із вказаним автомобілем. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після чого покинула місце ДТП. Своїми діями водій порушила вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не визнала та заперечувала проти обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що підчас зустрічного роз'їзду автомобілів дійсно відбулося дотичне здійснення зовнішніми дзеркалами із автомобілем ВАЗ 21112 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Після чого обидва транспортні засоби зупинилися та обидва водії оглянути автомобілі. Видимі пошкодження були незначними, тому водій від керуванням автомобіля ВАЗ усно повідомив, що претензій до неї не має та заперечень щодо подальшого руку немає. Оскільки між ОСОБА_1 та водієм іншого автомобіля претензій заявлено не було, домовленості про виклик поліції не було, вона вважала, що ситуація врегульована, а у оформленні ДТП не було необхідності, тому продовжила рух. Наміру залишати місце ДТП з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 не мала, про необхідність виклику поліції її повідомлено не було. Про те, що водій ін. ТЗ виливав поліцію стало відомо згодом від працівника поліції. Своєї провини у вчиненому не вбачає та просить провадження у справі закрити.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дійсно 14 лютого 2026 року відбулося ДТП між його транспортним засобом ВАЗ 211.12 державний номерний знак НОМЕР_2 та транспортним засобом Renault Megane НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Повідомив, що після даної дорожньо-транспортної пригоди водії обох автомобілів зупинилися та поспілкувалися між собою. На його думку ОСОБА_1 не мала на меті покидати місце ДТП, просто вона не правильно його зрозуміла та поїхала по справам подумавши, що між ними вирішено питання. ОСОБА_2 в своїй заяві, наданій суду 14.05.2026 року не заперечував проти закриття провадження у справі відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши доводи ОСОБА_1 , пояснення потерпілого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачиться на її користь. Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо порушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати поряд із іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи також чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.2.10. «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «є», «є» ГІДР України, у разі причетності до ДТП, водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; вжити можливих заходів для надання медичної допомоги потерпілим, тощо.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники
дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,
Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпекидорожнього руху.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки^відеозапису, які використовуються при нагляді .за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно із ст. 122-4 КУпАП особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожпьо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Суб'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю виключно прямого умислу.
За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні будь-якого правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596809 від 20.02.2026р., вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 2.10 а ПДР України після дорожньо-транспортної пригоди, за її участю, вона будучи водієм ТЗ, що був причетний до пригоди, залишила місце ДТП, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Інших доказів якими підтверджується наявність вини водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.10а Правил дорожнього руху, матеріали справи не містять.
Відтак, у даній адміністративній справі не доведена винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, саме у зв'язку з порушенням нею п.2.10а ПДР України. Вина вищевказаної особи належним чином не доведена, достатніх доказів вини не зібрано. З урахуванням наведеного та того, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується прямим умислом, тобто умисне залишення водієм транспортного засобу, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, зібрані на їх підтвердження докази відносно вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , а саме порушення нею правил дорожнього руху, що стосується залишення місця ДТП, є суперечливими, про що в суді здобуто достатні, належні та допустимі докази, за таких обставин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягнута бути не може.
Отже суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які об'єктивні дані про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, тобто в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та беручи до уваги те, що в судовому засіданні достовірно не доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в зв'язку з порушенням нею п. 2.10а ПДР України, а тому суд приходить до висновку, що надані суду матеріали не містять беззаперечних доказів вини останньої у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 122-4 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст. 7, ст.124, ст.ст. 247-249, 251, 268, 279, 280, 283-285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя Баришівського районного суду Тетяна ЧАЛЬЦЕВА