Іменем України
(додаткове)
Справа № 273/2/23
провадження у справі № 2-др/285/12/26
26 травня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…………...……Літвин О. О.,
секретаря………………….……...Клечковської М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільній справі
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про поділ майна подружжя,
заяву представників обох сторін про ухвалення додаткового рішення у справі, -
У провадженні суду перебувала зазначена вище цивільна справа, по якій 18.05.2026 було постановлено судове рішення, яким зустрічні позовні вимоги були задоволені частково.
20.05.2026 адвокатом Басова Едуарда подано до суду заяву про винесення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 грн судового збору та 48230 грн витрат на правничу допомогу (пров. №2-др/285/12/26).
25.05.2026 адвокатом Басової Олени подано до суду заяву про винесення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу (пров. №2-др/285/13/26).
Вивчивши подані заяви, керуючись положеннями ст.188 ЦПК України, суд вважає за доцільне об'єднати їх в одне провадження, присвоївши справі №273/2/23 пров. №2-др/285/12/26
Сторони в судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, у зв'язку з чим розгляд справи проведено у їхній відсутності.
Від представника ОСОБА_2 26.05.2026 надійшло заперечення на заяву представника ОСОБА_1 , в якій він просить стягнути лише 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх завищеними, неспівмірними зі складністю справи та неефективними, оскільки більшість процесуальних дій не дали результату.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані заяви та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення є складовою частиною первісного судового рішення та засобом усунення його неповноти.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається на підставі договору про надання правничої допомоги та доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.
Частинами 4, 5 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за надання правничої допомоги та має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню не лише за участь адвоката у судових засіданнях, а й за інші дії, безпосередньо пов'язані з наданням правничої допомоги у справі. Такі витрати мають бути належним чином підтверджені.
З матеріалів справи слідує, що 15.09.2025 між ОСОБА_3 та адвокатом Старовойтом В. П. було укладено договір №14 про надання правничої допомоги (далі за текстом - Договір), за умовами якого сторони погодили розмір, порядок, строки та обсяг наданих послуг. Додатком №1 від 22.12.2025 до Договору визначено ставки, порядок та строки виплати гонорару, відповідно до якого порядок оплати наданих послуг визначається в акті приймання передачі. Згідно останнього від 20.05.2026 адвокат Старовойт В. П. надав, а клієнт ОСОБА_4 прийняв послуги з професійної правничої допомоги з представництва інтересів клієнта по справі №273/2/23. Так, адвокатом були надані послуги на загальну вартість 48230 грн. Квитанціями від 22.12.2025 та 20.05.2026 підтверджено сплату Басовим Едуардом адвокату саме такої суми.
Також при подачі зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 10736 грн.
З долученого акту виконаних робіт №2-1-22/22 від 21.05.2026 слідує, що адвокат Ляхов О. В. надав, а клієнт ОСОБА_5 прийняла юридичні послуги по наданню правничої допомоги по справі №273/2/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна. Вартість таких послуг склала 21000 грн.
У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначав, що компенсації підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати («Двойних проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «East/West Alliance Limited проти України», «Баришевський проти України»).
Представниками сторін докази на підтвердження розміру судових витрат подано у строк та в порядку, визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України. З огляду на зазначене вище, суд не вбачає підстав для відмови сторонам у задоволенні їх вимог про стягнення судових витрат.
Водночас, у силу приписів ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у своєму зустрічному позові ОСОБА_4 заявив такі вимоги майнового характеру: визнання особистою приватною власністю однієї земельної ділянки, визнання спільною власністю подружжя будинку та іншої земельної ділянки і поділ останніх порівну. Судом позов задоволений частково та визнано за подружжям ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на земельну ділянку, яку поділено порівну між ними з визнанням права власності по 1/2 її частини за кожним із сторін. Тобто задоволено лише одну із трьох заявлених ОСОБА_3 вимог майнового характеру. А ОСОБА_5 є стороною, на користь якої ухвалено рішення щодо 2/3 заявлених позовних вимог, а тому має право на компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу пропорційно тій частині вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
Таким чином, судові витрати, понесені ОСОБА_3 , доцільно стягнути пропорційно у розмірі 1/3 понесених витрат, а витрати, понесені ОСОБА_7 , підлягають стягненню у розмірі 2/3 таких витрат.
З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3578,67 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16076,67 грн, а всього 19655,34 грн, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
Відтак, обидві заяви про відшкодування судових витрат підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 270 ЦПК України, -
Заяви задовольнити частково.
Доповнити рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2026 року у цивільній справі №273/2/23 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3578,67 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16076,67 грн, а всього 19655,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин