Справа № 283/858/26
Провадження №2/283/985/2026
(заочне)
14 травня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді Саланди О.М., за участю секретаря судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Форест Технолоджі», у якому просила стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Форест Технолоджі» та працювала на посаді бухгалтера. Наказом № 10/К/ТР від 13.02.2026 її звільнено за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України із зобов'язанням роботодавця провести повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку. Однак у день звільнення відповідач остаточний розрахунок не провів, а заборгованість станом на день звернення до суду не погашена. На підтвердження наявності заборгованості позивачка посилалася на довідку № 20 від 27.02.2026, відповідно до якої залишок невиплачених коштів становить 114 658,11 грн.
Також зазначала, що наказ про звільнення та довідка підписані уповноваженою особою, яка виконувала обов'язки директора товариства.
У зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні позивачка просила стягнути з відповідача: заборгованість із заробітної плати у розмірі 114 658,11 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України у розмірі 45 255,99 грн за період з 14.02.2026 по 09.04.2026.
Ухвалою суду від 28.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
14.05.2026 позивачка звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин неявки, у порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, за згодою позивачки суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 223 ЦПК України.
Відповідно до статті 247 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та безпосередньо з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх належними та допустимими доказами у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Вказаному праву працівника кореспондується обов'язок роботодавця своєчасно та належним чином оплачувати працю.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи чи організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, відповідні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом вимог статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про розмір належних сум, підприємство, установа чи організація зобов'язані виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, усі суми, належні працівникові при звільненні, зокрема заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата часу тимчасової непрацездатності тощо, мають бути виплачені у день звільнення. Закон прямо покладає на роботодавця обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок та виплатити всі належні йому суми.
Судом установлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Форест Технолоджі» та працювала на посаді бухгалтера, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема наказом про звільнення № 10/К/ТР від 13.02.2026 та довідкою № 20 від 27.02.2026.
Відповідно до наказу № 10/К/ТР від 13.02.2026 позивачку звільнено 13 лютого 2026 року за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. У наказі також визначено обов'язок роботодавця провести з працівником повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку.
Відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
Судом установлено, що у день звільнення відповідач не провів із позивачкою остаточного розрахунку, а заборгованість із виплати заробітної плати станом на день звернення до суду не погашена.
Із довідки № 20 від 27.02.2026, виданої відповідачем, убачається, що сума невиплачених коштів становить 114 658,11 грн. Вказаний документ містить реквізити товариства та підписаний особою, уповноваженою на виконання обов'язків директора, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості.
За змістом статті 94 КЗпП України та статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата є винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні в строки, встановлені законодавством.
Таким чином, з огляду на те, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем до 13.02.2026, виконувала свої трудові обов'язки в повному обсязі, а при звільненні не отримала всі належні їй виплати, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 114 658,11 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, право працівника на своєчасне отримання заробітної плати гарантується Конституцією України, Кодексом законів про працю України та Законом України «Про оплату праці», а тому майнові вимоги позивачки відповідають критеріям правомірних очікувань у розумінні практики Європейського суду з прав людини.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить із положень Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Як убачається з поданого позивачкою розрахунку, заробітна плата за грудень 2025 року становила 26 105,98 грн, за січень 2026 року - 26 112,32 грн, а загальна сума - 52 218,30 грн.
Кількість відпрацьованих робочих днів за вказаний період становила 45 днів, а середньоденний заробіток - 1 160,41 грн.
Період затримки розрахунку з 14.02.2026 по 09.04.2026 становить 39 робочих днів, у зв'язку з чим розмір середнього заробітку за час затримки складає 45 255,99 грн.
Разом із тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-323цс19) розтлумачила зміст статті 117 КЗпП України та дійшла висновку, що передбачене цією нормою відшкодування спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного проведення роботодавцем розрахунку при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаційний характер, а заходи відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого.
Отже, виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є не штрафною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника. Саме така компенсаційна природа цієї виплати обумовлює можливість застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні її розміру.
У постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що встановлене Законом № 2352-IX обмеження періоду нарахування середнього заробітку шістьма місяцями визначає лише максимальну межу відповідальності роботодавця та не виключає необхідності оцінки співмірності заявленої до стягнення суми.
Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, суд повинен враховувати критерії співмірності заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи, зокрема: розмір простроченої заборгованості; співвідношення суми компенсації до суми основного боргу; тривалість прострочення; поведінку сторін; необхідність забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. При цьому розмір відшкодування може бути зменшений судом незалежно від ступеня задоволення вимог про стягнення належних працівникові сум.
Оцінюючи обставини цієї справи, суд враховує: розмір заборгованості із заробітної плати; період затримки розрахунку; компенсаційний характер відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України; принципи розумності, справедливості та пропорційності.
З урахуванням наведеного суд вважає, що справедливим, співмірним та таким, що забезпечуватиме баланс інтересів сторін, є стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 35 255,99 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки: заборгованості із заробітної плати у розмірі 114 658,11 грн; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 35 255,99 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 грн за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Оскільки позовна вимога у цій частині задоволена частково, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 829,64 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 76, 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, статтями 47, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» (код ЄДРПОУ 39748644) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість із невиплаченої заробітної плати у розмірі 114 658 (сто чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 11 копійок без утримання з цієї суми податків та обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» (код ЄДРПОУ 39748644) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 35 255 (тридцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 99 копійок із подальшим утриманням із цієї суми податків і зборів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі» (код ЄДРПОУ 39748644) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 829 (вісімсот двадцять дев'ять) гривень 64 копійки.
Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у разі наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест Технолоджі», код ЄДРПОУ 39748644, юридична адреса: Житомирська область, Коростенський район, село Українка, вул. Лугова, 2-А.
Суддя: О. М. Саланда