Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/754/26
Провадження № 2/935/932/26
Іменем України
25 травня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Рибнікової М. М., зі секретарем Бондаренко Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулися до суду із позовом про стягнення заборгованості в якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №15.12.2024-100001520 від 15.12.2024 у розмірі 7830 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 15.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.12.2024-100001520, відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 3000,00 грн., строком на 155 днів, дата повернення кредиту 18.05.2025, продовження строку кредитування не передбачено.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7830,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., по процентам в розмірі 2790,00 грн., неустойки 1500,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просить проводити судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила. Відзиву чи будь-яких інших заяв чи клопотань, станом на день розгляду справи, до суду не надходило, а тому суд провів засідання без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідив матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.12.2024-100001520, шляхом підписання Заявки кредитного договору, що є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 15.12.2024 та який укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Строк, на якій надавався кредит - 155 днів, з датою його повернення 18.05.2025, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за даним кредитним договором 4149-43хх-хххх-2073. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати кредиту або строку договору, встановлених договором.
Також, пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцент), заявкою кредитного договору №15.12.2024-100001520, яка підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_1 Е879 та довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 11.03.2026 №1-1103, підтверджується факт укладення кредитного договору №15.12.2024-100001520 та отримання 15.12.2024 кредитних коштів в розмірі 3000 грн за кредитним договором №15.12.2024-100001520, на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPAY.ua 596083808.
Відповідно до кредитного договору №15.12.2024-100001520 від 15.12.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту 3000 грн., строк на який надається кредит 155 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 18.05.2025.
Згідно з довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором, складеного ТОВ «Споживчий центр», вбачається, що позичальник ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору №15.12.2024-100001520, яка становить 7830 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., по процентам в розмірі 2790 грн., неустойки 1500 грн.
Частиною першою та другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не на надано будь-яких доказів щодо не отримання ним кредитних коштів. Також, відповідачем відзиву не направлено, не доведено обставин належного виконання ним умов кредитного договору №15.12.2024-100001520, які полягають у вчасному поверненні кредитних коштів та сплаті відповідних відсотків, розмір яких у межах всього строку кредитування погоджено між сторонами відповідно до умов договору.
Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 1500 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.
Враховуючи викладене з огляду не те, що умови кредитного договору №15.12.2024-100001520 відповідачем належним чином не виконані, кредит не погашений, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості у розмірі 5790 грн., яка складається заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн. та заборгованості за простроченими відсотками 2790 грн, щодо стягнення неустойки в розмірі 1500 грн - відмовити, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1968,75 грн.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352,354 ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №15.12.2024-100001520 від 15.12.2024 у розмірі 5790 (п'ять тисяч сімсот девяносто) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1968,75 грн.
В частині стягнення неустойки відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄРДПОУ 2695676538, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 25.05.2026
Суддя М. М. Рибнікова