Справа № 279/2682/26
Провадження № 2/279/2100/26
26 травня 2026 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., розглянувши в м. Коростені матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадження суду надійшла вище вказана цивільна справа. Позивач просить Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він ФІНАНС» збитки в якості відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2 -1453/12 у розмірі - 395,28 грн. та 1441,01 дол. США та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що 20.02.2013 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення по справі № 2-1453/12, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11202823000 від 23.08.2007 р. у розмірі 1280,95 грн., 16025,86 дол. США. З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, проте воно так і не було виконано в розумінні чинного законодавства. Відповідно до наявного рішення, а також інших судових документів (наприклад, ухвали про заміну сторони виконавчого провадження (№ 2-1453/12 від 28.09.2015 року), право грошової вимоги належить саме ТОВ «Він Фінанс».
Разом з тим, представником позивача не надано разом з позовною заявою інформацію щодо виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення, тобто докази, які б підтверджували факт не виконання відповідачем ОСОБА_1 рішення Коростенського міськрайонного суду від 20.02.2013.
Крім того, позивачем не надано доказів невиконання відповідачем рішення суду саме у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості через електронний кабінет та на виконання вимог частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України долучив докази направлення позову з додатками для відповідача, а саме: опис вкладень поштового відправлення, за яким позов з додатками ОСОБА_1 направлено на адресу: АДРЕСА_1 .
Однак, згідно відповіді №2781717 від 25.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру та відповіді відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради, ОСОБА_1 за вказаною адресою, а також в Реєстрі територальної громади зареєстрованим не значиться.
Таким чином, позивачем направлено позов з додатками не за місцем проживання відповідача, зареєстрованого в установленому законом порядку, що позбавляє можливості останнього скористатись правами, визначені статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд Українивстановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст.185ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175-177,185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків в п'ять днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвала оскарженнюне підлягає.
Суддя : О.О.Пацко