Справа № 206/388/26
Провадження № 3/206/219/26
26.05.2026 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого-судді Плінської А.В., при секретареві: Габісонії Л.В., за участю захисника-адвоката Ігнатова Є.Є., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
24.12.2025 року о 23-18 год. в м. Дніпро по вул. Гайова,27 водій ОСОБА_1 керував тягачем Man TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Koegel SNCO 24, номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 475697. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник-адвокат Ігнатов Є.Є. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обґрунтував тим, що з доданого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються ознаки його коригування, адже відеозапис є неповним. Зокрема у протоколі зазначено, що подія відбувалась 24.12.2025 року о 23-18 год., однак відеозапис з бодікамери долучений до матеріалів справи починається 24.12.2025 року о 23-22 год. Отже поліцейські не дотримались Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18.12.2018 року №1026, тому вказаний відеозапис просив визнати недопустимим доказом. Також матеріали справи не містять доказів, щоб поза розумним сумнівом стверджувати, що ОСОБА_1 в інкримінований час керував транспортним засобом, що є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Крім того, поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Разом із тим, у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому правопорушенні просив врахувати, що останній працює у ТОВ «Лихачовський елеватор» на посаді водія. Наявність автомобіля є необхідною для можливості своєчасного повернення додому до початку комендантської години. Тому просив застосувати аналогію закону ст..69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, зваживши доводи захисника, давши їм оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки його вина підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549962 від 25.12.2025 р., складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку;
-рапортом у якому зазначено, що під час патрулювання 25.12.2025 року о 23-18 год. за порушення дорожнього знаку 3.15 було зупинено тягач Man TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Koegel SNCO 24, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоанізатора «Драгер» або у спеціалізованому медичному закладі. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, що було зафіксовано на нагрудні відеореєстратори та відео з автореєстратора.
-відеозаписом на якому зафіксовано, як:
- о 23-22 год. працівники поліції підійшли до зупиненого транспортного Man TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Koegel SNCO 24, номерний знак НОМЕР_2 . За кермом цього транспортного засобу сидів водій, який представився ОСОБА_1
-о 23-24 год. в ході спілкування з водієм працівник поліції повідомив, що вбачає в нього ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи в медичному закладі;
-о 23-25 год. на питання працівника поліції про вживання алкоголю, водій ОСОБА_1 відповів «Трохи було ввечері, випив декілька пляшок пива»;
-о 23-33 год. працівник поліції повторно пропонує пройти огляд на стан сп'яніння. Водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду;
-о 23-34 год. працівник поліції роз'яснює водієві ОСОБА_1 , що у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно нього буде складений протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП, який передбачає покарання у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Отже, досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При цьому, суд не приймає до уваги, доводи сторони захисту, що в матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 в інкримінований час керував транспортним засобом, оскільки протягом усього переглянутого судом відеозапису останній не заперечував того факту, що керував транспортним засобом, про що не зазначив і у протоколі. Також відеозапис свідчить, що коли працівники поліції підійшли до транспортного засобу, що зупинився на їх вимогу за порушення дорожнього знаку 3.15, то за кермом якого сидів ОСОБА_1 . Інших осіб в автомобілі не було. Автомобіль стояв із заведеним двигуном.
Підстав визнавати вищевказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом суд не вбачає, оскільки зображення на ньому чітке та безперервне з моменту зупинки транспортного засобу та до моменту оголошення та вручення водієві ОСОБА_1 адміністративного протоколу. Той факт, що відеозапис починається з 23-22 год., а в протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 23-18 год. не впливає на його належність та допустимість.
Щодо відсутності направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, то ці доводи сторони захисту спростовуються дослідженими судом доказами.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь вини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і вважає за необхідне з метою виправлення водія і недопущення в подальшому подібних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, так як вчинене ним правопорушення є одним з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, піддати останнього адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому, суд немає законних підстав для визначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу без позбавлення його права керування, оскільки санкція даної статті не передбачає основного та додаткового покарання. Законодавець чітко визначив, що ці покарання нерозривні при їх призначенні за наявності складу адмінправопорушення.
Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи результат розгляду даної справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Плінська