Справа № 182/8535/25
Провадження № 2-а/0182/29/2026
Іменем України
27.05.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача 30.12.2025 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорія «військовозобов'язаний».
Щодо ОСОБА_1 06.03.2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № 24 від 06.03.2025 року, відповідно до якого по доставленню громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано пред'явити його військово-облікові документи, на що громадянин ОСОБА_1 відмовився пред'явити, повідомивши про їх відсутність при ньому.
Своїми діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніби-то порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Після цього щодо ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 97 від 20.03.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. - суть адміністративного правопорушення: 06.03.2025 року працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 був доставлений громадянин ОСОБА_1 .
За наслідками перевірки військово-облікового документа та документів що посвідчують особу, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено Протокол № 24 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (відсутній при собі, і не пред'явлено на вимогу військово-обліковий документ).Постановою Кабінету Міністрів України № 721 від 18.06.2024 року електронному військово-обліковому документу «Резерв+» було надано таку ж юридичну силу як і паперовому військово-обліковому документу - військовому квитку на бланку.
Електронний військовий документ, сформований через додаток Резерв+ із використанням даних, що містяться у реєстрі «Оберіг», є рівнозначним військово-обліковому документу у паперовій формі.Відтак, ОСОБА_1 не відмовлявся пред'являти військово-обліковий документ в цілому, а погодився пред'явити електронний військово-обліковий документ «Резерв+», що формується за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - однак вказані аргументи не були взяті до уваги працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відсутність при собі паперового військово-облікового документа при одночасній наявності військового-облікового документа у електронній формі, не свідчить про відсутність у особи відповідного документа та про відмову у пред'явленні такого документа.Окрім того, у оскаржуваній постанові відсутнє посилання на будь-які докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 , а саме те, що такий ніби-то відмовився пред'являти військово-обліковий документ.
Частина 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 передбачає, під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Одночасно як відомо, щодо ОСОБА_1 не було здійснено фото та відеофіксації, де було б констатовано факт відмови пред'явлення військово-облікового документа у відповідності до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказане свідчить про грубі порушення норм закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині здійснення фіксації процесу пред'явлення та перевірки документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення не було додано жодних доказів вини ОСОБА_1 , а саме у графі «до протоколу додаються» - відсутні будь-які документи.
З урахуванням наведених фактичних обставин в сукупності та норм чинного законодавства встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У зв'язку із винесенням оскаржуваної постанови, позивач змушений звертатися до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою судді від 30.01.2026 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі.
Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача. Відзив на позовну заяву не було подано.
Ухвалою від 30.01.2026 року було задоволено заяву про забезпечення позову та зупинено дію стягнення постанови №97 від 20.03.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП , на підставі якої Нікопольським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження № 78815790, до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 2 КАС Українипередбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до електронного військово-облікового документа «Резерв+» ОСОБА_1 , що прирівнюється до паперового військово-облікового документа.
06.03.2025 року щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 24 від 06.03.2025 року, відповідно до якого по доставленню громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано пред'явити його військово-облікові документи, на що громадянин ОСОБА_1 відмовився пред'явити, повідомивши про їх відсутність при ньому.
Своїми діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніби-то порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
20.03.2025 року щодо ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 97 від 20.03.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
У графі «суть адміністративного правопорушення» вказано: 06.03.2025 року працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 був доставлений громадянин ОСОБА_1 . За наслідками перевірки військово-облікового документа та документів що посвідчують особу, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено Протокол № 24 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (відсутній при собі, і не пред'явлено на вимогу військово-обліковий документ).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що такий не пред'вив військово-обліковий документ на вимогу та повідомив про відсутність таких уповноваженій особі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Порядок формування та використання електронного військово-облікового документа визначається Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559. Відповідно до п. 1 Порядку військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ також регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Постановою Кабінету Міністрів України № 721 від 18.06.2024 року «Про внесення змін до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» було внесено зміни Порядку, зокрема пункт 2 вказаної постанови було викладено у такій редакції: «військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі «засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації)»; у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559; особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ».
Тобто, вказаною постановою Кабінету Міністрів України № 721 від 18.06.2024 року електронному військово-обліковому документу «Резерв+» було надано таку ж юридичну силу як і паперовому військово-обліковому документу - військовому квитку на бланку.
Так, за правилами пункту 2 порядку № 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
- Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
- Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
- Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і дотепер.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2024 № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст. 210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил У країни, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» громадяни, серед іншого, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до п. 54 Порядку у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом вважає, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України не доведено обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, має чинний військово-обліковий документ в електронній формі («Резерв+»), який відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 та № 721 від 18.06.2024 є рівнозначним паперовому військово-обліковому документу.
Одночасно такому також ставиться у вину непред'явлення військово-облікового документа на вимогу.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 22Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX.
Оскільки оскаржувана постанова щодо ОСОБА_1 складена 20.03.2026 року, під час перевірки документів, повинні були застосовуватись технічні прилади та засоби фото- та відео фіксації безпосередньо процесу пред'явлення та перевірки документів, оскільки дане положення Закону діє з 17.07.2024 року.
При цьому, відповідачем до постанови не долучено та до матеріалів справи не додано відповідних матеріалів фото- та відео фіксації безпосередньо процесу пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , що було передумовою для складення протоколу та оскаржуваної постанови.
Інших доказів вини ОСОБА_1 не було долучено відповідачем до оскаржуваної постанови та матеріалів справи, у графі «до протоколу додаються» - відсутні будь-які документи.
Вказане на думку суду свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.03.2025 року № 197 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Положеннями ч.3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1ст. 139КАС України, з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.7,9,19,90,139,243,245,250,257,286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.03.2025 року № 197 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири грн. 48 коп.) грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя: О. В. Рунчева