Справа № 307/1670/26
Провадження № 3/307/461/26
26 травня 2026 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., розглянувши в об'єднаному провадженні справу про адміністративні правопорушенні, що надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640609 від 14.04.2026 року вбачається, що 28.02.2026 року о 08 год. 20 хв. в с. Грушово, по вулиці Центральній, 115 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Ауді" державний номерний знак НОМЕР_1 під час розїзду з припаркованим транспортним засобом марки "Шаран" державний номерний знак НОМЕР_2 допустив зіткнення з даним транспортним засобом, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих немає, після чого водій залишив місце ДТП, чим порушив п. 13.1, Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Окрім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640624 від 14.04.2026 року вбачається, що 28.02.2026 року о 08 год. 20 хв. в м. Тячів по вулиці Незалежності, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Ауді" державний номерний знак румунської реєстрації НОМЕР_1 був учасником ДТП після чого покинув місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст.122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Марич І.В. в судовому засіданні просив закрити справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 у місці і час, який зазначено у протоколах про адміністративне правопорушення не перебув і правопорушення не вчиняв. Він взагалі не причетний до керування наведеним автомобілем, власником якого являється інша особа.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що їдучи в с. Грушово побачив, що за ним їде автомобіль. Пропускаючи вказаний автомобіль він припаркувався з правої сторони. Проїзджаючи, та односчасно викрикуючи в його бік "що ви тут робите?", водій цього автомобіля пришвидшив рух та зачепив двері його автомобіля і незупиняючись залишив місце ДТП. Про те, що ДТП вчинив ОСОБА_1 йому стало відомо вже після події.
Розглянувши дану справу вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, місця дорожньо - транспортної пригоди, до якої вони причетні, враховуючи наступне.
Згідно з положеннями статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до виписаних у ст.ст. 252, 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це - офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Отже, відповідальність за даними статтями настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. При цьому суб'єктом цього адміністративного правопорушення є - особа, яка керує транспортним засобом, що утворює склад правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4КУпАП.
Таким чином для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, слід встановити чи доводиться належними та допустимими доказами, факт перебування ОСОБА_1 за кермом вказаного транспортного засобу та допущення ним наведених правил дорожнього руху.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640609 від 14.04.2026 (а.с.1), схему місця ДТП від 28.02.2026 (а.с.2), довідку про результати проведення перевірки по матеріалах ЖЄО №7856 від 28.02.2026 (а.с.3), рапорт старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 28.02.2026 (а.с.4-5), копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640624 від 14.04.2026 (а.с.6), письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.02.2026 (а.с.7), рапорт старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області О.Варга від 28.02.2026 (а.с.8), відповідь на звернення №44784-2026 від 26.03.2026 (а.с.9).
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640624 від 14.04.2026 (а.с.1), довідку про результати проведення перевірки по матеріалах ЖЄО №7856 від 28.02.2026 (а.с.3), рапорт старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 28.02.2026 (а.с.3-4), копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640609 від 14.04.2026 (а.с.5), письмові поясненнями ОСОБА_2 від 28.02.2026 (а.с.6), рапорт старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області О.Варга від 28.02.2026 (а.с.7), відповідь на звернення №44784-2026 від 26.03.2026 (а.с.8).
З наведених матеріалів вбачається наступне.
Так, згідно довідки про результати проведення перевірки по матеріалах ЖЄО №7856 від 28.02.2026 вбачається, що 28.02.2026 року о 08:00 в с. Грушево по вулиці Центральній невідома особа на автомобілі марки "Ауді" іноземної реєстрації під час роз'їзду допустила зіткнення з автомобілем марки "Фольксваген Шаран". Під час перевірки звернення ОСОБА_2 в діях невідомої особи не встановлено ознак кримінального правопорушення.
З рапорту старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 28.02.2026 вбачається, що 28.02.2026 року надійшло повідомлення про те, що у Закарпатській області с. Грушово заявник повідомив про ДТП, яке відбулося між автомобілями марки "Шаран" та "Ауді" сірого кольору (н/з не відомо). Вживаються заходи по встановленню водія автомобіля марки "Ауді".
Згідно рапорту старшого інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області О.Варга від 28.02.2026 та відповіді на звернення №44784-2026 від 26.03.2026 вбачається, що під час розгляду матеріалів ЄО №7856 від 28.02.2026 року по факту ДТП в с. Грушово по вулиці Центральній переглядом камер зовнішнього відеоспостереження встановити автомобіль марки "Ауді" іноземної реєстрації та водія який ним керує не представилось можливим.
Інших належних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили той факт, що саме ОСОБА_1 о 28.02.2026 року о 08 год. 20 хв. в с. Грушово, по вулиці Центральній, 115 керував транспортним засобом марки "Ауді" номерний знак НОМЕР_1 під час розїзду з припаркованим транспортним засобом "Шаран" державний номерний знак НОМЕР_2 , а також доказів, які б надавали суду змогу зрозуміти у який спосіб уповноваженою на складання протоколів про адміністративне правопорушення було встановлено особу водія, який вчинив ДТП, матеріали справи не містять.
Заслуговують на увагу також і доводи захисника в частині розбіжностей викладених в протоколах про адміністративні правопорушення, так як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640609 від 14.04.2026 року 28.02.2026 року о 08 год. 20 хв. в с. Грушово, по вулиці Центральній, 115 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Ауді" державний номерний знак НОМЕР_1 під час розїзду з припаркованим транспортним засобом "Шаран" державний номерний знак НОМЕР_2 допустив зіткнення з даним транспортним засобом. Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640624 від 14.04.2026 року зазначено, що 28.02.2026 року о 08 год. 20 хв. в м. Тячів по вулиці Незалежності, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Ауді" державний номерний знак румунської реєстрації НОМЕР_1 був учасником ДТП після чого покинув місце ДТП.
Відсутність у матеріалах будь-яких доказів, які б могли підтвердити керування ОСОБА_1 того критичного дня, транспортним засобом марки "Ауді" іноземної реєстрації та взагалі перебування у користуванні ОСОБА_1 вказаного автомобіля, а також розбіжності щодо місця вчинення адміністративних правопорушень, а саме в різних місцях в один і той же час, враховуючи заперечення захисника щодо керування таким транспортним засобом ОСОБА_1 у своїй сукупності не дають суду підстав дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих йому адміністратвиних правопорушень.
Надаючи оцінку поясненням потерпілого щодо керування транспортним засобом того критичного дня ОСОБА_1 , суд надає перевагу первинним письмовим поясненням потерпілого у яких він не зазначає про такі обставини та відсутності в матеріалах справи будь-яких інших його пояснень або ж доказів наявності обставин за яких було встановлено чи впізнано особу, яка вчинила ДТП, яке в подальшому залишила.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
З контекстного аналізу зазначених вимог закону випливає, що висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У зв'язку з наведеним, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП та 122-4 КУпАП не доведена належними і допустими доказами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи, викладене, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М. Бряник