Справа №523/9401/25
Провадження №1-кс/523/4815/26
27 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 , про відвід слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_3 , від розгляду скарги на бездіяльність прокурора -
В провадженні слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 перебуває справа за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42024160000000001.
Скаржник ОСОБА_2 , під час розгляду скарги 26.05.2026 р. звернувся із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні №42024160000000001 за його скаргою. В обґрунтування заяви зазначив, що у нього є сумніви у неупередженності судді ОСОБА_3 .
В судове засідання особа, якій заявлено відвід, слідчий та прокурор не з'явились. Судом на підставі положень ст. 81 КПК України визнано можливим розглянути заяву у їх відсутність.
Заслухавши думку скаржника, який просив відвести слідчого суддю, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено нормами ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичом чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно до ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даного кримінального провадження.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявив суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з: 1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (судді) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; 2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Проте, у цій справі доводи заявника носять характер непідтверджених звинувачень, що не знайшли свого об'єктивного обґрунтування.
Як вбачається із заяви, підставою для відводу є те, що суддя ОСОБА_3 , на думку заявника, «закриває очі на аргументи скаржника в інших кримінальних провадженнях, даному судді було тричі заявлено відвід в інших провадженнях, скаржником подана скарга до ВРП на дії судді, засідання проводяться без дотримання норм закону та верховенства права, рішення судді взагалі є незаконними, суддя закриває очі на допущені прокурором порушення положень КПК України».
Доводи заявника з приводу упередженості судді, в судовому засіданні підтвердження не знайшли, а те, що заявник, внаслідок суб'єктивних міркувань, не погоджується з процесуальними діями судді при розгляді інших кримінальних справ не свідчить про упередженість та необ'єктивність судді Пересипського районного суду м. Одеси.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення відводу, оскільки незгода сторони з процесуальним рішенням судді в іншому процесі не є підставою для його відводу.
На підставі вищевикладеного, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82 КПК України,-
В задоволені заяви ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду скарги на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42024160000000001- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: