Справа № 523/10519/26
Провадження №2/523/6452/26
"25" травня 2026 р. Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Держави України в особі Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження за адресою: вул. Бастіонна, буд.6, м. Київ), Одеської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 03528552, місцезнаходження за адресою: вул. Пушкінська, буд.3, м.Одеса), Головного управління Національної поліції в Одеській області (ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження за адресою: вул. Академіка Філатова, буд.15-А, м. Одеса) про відшкодування моральної шкоди, завданими діями органів досудового розслідування та прокуратури,
20 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Одеської обласної, Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення відшкодування моральної шкоди, завданими діями органів досудового розслідування та прокуратури у розмірі 2 000 000,00 грн.
20 травня 2026 року при автоматизованому розподілі, суддю Бузовського В.В. визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Разом з позовною заявою, позивач звернувся з клопотанням, в якому просив розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, обґрунтовуючи це тим, що на даний час у позивача немає доходу, з якого він би міг сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із п.2 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Оскільки позивачем в клопотанні не надано доказів на підтвердження майнового стану позивача, а також враховуючи те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, заявлене клопотання про розстрочку від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позову не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви додано квитанції №ZR14-493Q-TUUEвід 19.05.2026 року про сплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить - 3328 грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі (2 000 000 *1%=20 000, 3328*5=16 640, 16 640-1 331,20=15 308,80) 15 308,80 грн, оплату позивачу необхідно здійснити за наступними реквізитами: ГУК в Одеській області/Суворовський/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ отримувача) 37967526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), UA748999980313181206000015759, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Одеської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданими діями органів досудового розслідування та прокуратури - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п'ятиденний строк з дня вручення позивачу ухвали усунути вказані недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 25.05.2026 року.
Суддя