Справа №523/6915/18
Провадження №1-кп/523/116/26
20 травня 2026 року м. Одеса
Колегія суддів Пересипського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017160490005791 від 11.11.2017р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та ОСОБА_7 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України, -
На розгляді Пересипського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160490005791 від 11.11.2017р. відносно ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та ОСОБА_7 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України.
До суду в рамках вищевказаного кримінального провадження надійшло клопотання прокурора про оголошення у міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , яке обґрунтоване тим, що ухвалою суду від 19.12.2022 року вищевказане кримінальне провадження було зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку із проходженням ОСОБА_3 та ОСОБА_7 військової служби за мобілізацією, однак відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на теперішній час військову службу не проходить, перебуває у розшуку як особа, яка не прибула для взяття на військовий облік, за місцем проживання не знаходиться, а згідно відомостей Державної прикордонної служби України 28.02.2025 року виїхав за межі України через пункт пропуску «Маяки-Удобне» та до теперішнього часу не повернувся, що, на думку сторони обвинувачення, свідчить про ухилення ОСОБА_3 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та є підставою для оголошення його у міжнародний розшук.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, обґрунтовуючи підставами, викладеними в ньому;
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання прокурора та подала документи, якими обґрунтовує своє заперечення;
обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника та пояснив, що перебуває в Чехії, де пройшов лікування та заробляє на лікування матері.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали справи та перевіривши надані прокурором на теперішній час докази обвинувачення, колегія суддів приходить до наступних висновків
Щодо оголошення ОСОБА_3 в міжнародний розшук, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог розділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.
Пунктом 1 ч. 7ст. 42 КПК України на обвинуваченого покладено обов'язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Водночас, чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито зміст зазначеного терміну. Проте термін «міжнародний розшук» використовується в КПК України як обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч. 5 ст.139,297-1,297-4,323 КПК України).
Встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для розгляду кримінального провадження в розумні строки. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
Згідно ст. 335 КПК України, розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Розшук може здійснюватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних осіб. У свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Прийняття судом ухвали про оголошення особи у розшук, шляхом задіяння міжнародного співробітництва є єдиним способом реалізації та виконання цього рішення суду та встановлення точного місцезнаходження обвинуваченого за кордоном.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, підставою для оголошення розшуку обвинуваченого є встановлення факту його ухилення від суду. Разом з тим, надані прокурором матеріали не містять достатніх та належних доказів, які б беззаперечно свідчили про умисне переховування ОСОБА_3 від суду або вчинення ним дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 19.12.2022 року кримінальне провадження було зупинено у зв'язку із проходженням ОСОБА_3 та ОСОБА_7 військової служби за мобілізацією. При цьому стороною захисту надано документи, які підтверджують проходження останнім військової служби, участь у бойових діях, а також перебування на військовому обліку після звільнення зі служби. Таким чином, доводи прокурора про переховування обвинуваченого від органів військового обліку належного підтвердження не знайшли.
Також суд враховує доводи сторони захисту про те, що виїзд ОСОБА_3 за межі України був обумовлений необхідністю проходження лікування у зв'язку із отриманими під час проходження військової служби захворюваннями та наслідками контузії, при цьому на момент виїзду кримінальне провадження було зупинено ухвалою суду. За таких обставин сам по собі факт перебування обвинуваченого за межами України не свідчить про його намір ухилятися від суду чи уникнути кримінальної відповідальності.
Оцінюючи надані прокурором рапорти працівників поліції щодо перевірки місця проживання обвинуваченого, суд враховує, що вказані документи не містять належного процесуального оформлення, зокрема відомостей про дату та час проведення перевірки, реєстраційних реквізитів, а також не містять даних про осіб, у присутності яких проводилась перевірка. Крім того, відомості, викладені у рапортах, ґрунтуються виключно на усному повідомленні невстановленої жінки, яка відмовилась від надання будь-яких письмових пояснень, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність зазначеної інформації. За таких обставин вказані рапорти самі по собі не можуть бути достатнім та беззаперечним доказом умисного переховування обвинуваченого від суду.
Враховуючи викладене, у задоволені клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_3 у міжнародний розшук, слід відмовити.
Щодо клопотання про обрання до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то колегія суддів зазначає наступне.
Вказане клопотання обґрунтовано підставою і посиланням на вимоги ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя, суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст.178 КПК України.
Відповідно до ч. 6ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З наведеної норми вбачається, що у разі оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю обвинуваченого клопотання про обрання раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення останнього у міжнародний розшук.
Разом із тим, як встановлено судом під час розгляду клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_3 у міжнародний розшук, підстав для його задоволення не встановлено, у зв'язку з чим колегією суддів останнє було залишено без задоволення.
Таким чином, станом на момент розгляду клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений у міжнародному розшуку не перебуває, а відтак одна з обов'язкових умов, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України для розгляду вищевказаного клопотання відсутня.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.
Клопотання прокурора про оголошення у міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3