Справа № 523/8178/26
Номер провадження 3/523/1944/26
18 травня 2026 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Ловигіна О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали об'єднаної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП,
Постановою судді від 18.05.2026 року, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, відповідно, об'єднані в порядку ст.36 цього ж Кодексу в одне провадження.
Відповідно з наданими до суду матеріалами об'єднаної справи, 17.04.2026 року о 10:00 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Peugeot», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №5 Новомиколаївської дороги (Старокиївське шосе) в м.Одесі, під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Renault Duster», номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, під керуванням ОСОБА_2 , після чого перший з вказаних осіб залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п.2.10а, 10.9 «Правил дорожнього руху». В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження
ОСОБА_1 та захисник Ушаков О.О., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.05.2026 року не з'явились, проте вказаний захисник звернувся до суду із клопотаннями про долучення до справи доказів та про закриття проваджень на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст.247 КУпАП, а також із заявою щодо розгляду справи без участі вказаних осіб, з огляду на що та з урахуванням вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Дослідивши клопотання захисника Ушакова О.О., вивчивши матеріали об'єднаної справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 в порушенні п.п.2.10а, 10.9 «Правил дорожнього руху» повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №№642988, 643004 від 17.04.2026 року, в яких наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.п.2.10а, 10.9 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КУпАП (а.с.1, 27);
- схемою місця дорожньо-транспортної події від 28.04.2026 року, відповідно до якої зафіксована дорожня обстановка, місце зіткнення, розташування транспортного засобу марки «Renault Duster», а також описані отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди механічні пошкодження вказаного транспортного засобу та автомобіля марки «Peugeot» (а.с.2, 28);
- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 17.04.2026 року, в яких зазначено, що останній є працівником батальйону УПП в Одеській області та того дня разом з іншим поліцейським прибув на блокпост поблизу АЗС «ОККО» для здійснення оповіщення спільно зі співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на місці був зупинений автомобіль «Peugeot» під керуванням ОСОБА_1 ; під час спілкування з пасажиром зазначеного транспортного засобу, водій раптово розпочав рух заднім ходом та допустив зіткнення зі службовим транспортним засобом «Renault Duster», після чого продовжив рух та поїхав з місця пригоди; у подальшому водія було зупинено працівниками поліції та доставлено на місце події; внаслідок ДТП ніхто не постраждав, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.3, 29).
У клопотаннях про закриття проваджень, захисник Ушаков О.О. вказує на те, що він та ОСОБА_1 заперечують законність складених протоколів, посилаючись на те, що викладені у них обставини не відповідають дійсності, а дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, були вчинені у стані крайньої необхідності; протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи нібито є недопустимими доказами, оскільки їх складено поліцейським, який, на думку сторони захисту, був зацікавленою особою та перебував у потенційному конфлікті інтересів. Також захист посилається на недоліки схеми ДТП, відсутність окремих відомостей у матеріалах справи, порушення порядку оформлення адміністративних матеріалів та недоведеність вини особи поза розумним сумнівом. Захисник зазначив також, що після зупинки транспортного засобу невідомі особи у військовій формі, ймовірно працівники РТЦК та СП, поводилися агресивно, погрожували, пошкодили транспортний засіб та вибили скло автомобіля, тоді як працівники поліції не вжили належних заходів для припинення вказаних дій. У зв'язку з наявністю, на думку сторони захисту, реальної загрози життю, здоров'ю та майну, водій був змушений розпочати рух автомобілем з метою уникнення небезпеки. На підтвердження наведених доводів захисник посилався на відеозаписи подій та консультативний висновок лікаря щодо наявності тілесних ушкоджень.
Також, у своєму клопотанні про долучення доказів, захисник просив долучити до матеріалів справи DVD-диск із відеозаписами подій від 17.04.2026 року, копії скарг та заяв, поданих до ДБР і органів поліції щодо нібито протиправних дій та бездіяльності працівників поліції, копії відповідей державних органів на такі звернення, копію ухвали суду в іншій справі №523/9310/26 щодо зобов'язання уповноважених осіб ДБР внести відомості до ЄРДР за заявою захисника, документи страхувальника та страхової компанії, консультативний висновок лікаря щодо тілесних ушкоджень, а також копії адвокатських запитів і відповідей на них.
Наведені доводи захисника Ушакова О.О., як і наявні у справі пояснення ОСОБА_1 , суддя вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду матеріалів об'єднаної справи, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За п.п.10.9, 2.10а означених Правил, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, а у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди.
Посилання захисника Ушакова О.О. на недоліки схеми ДТП, порушення порядку оформлення адміністративних матеріалів та на те, що матеріали справи нібито є недопустимими доказами, суддя неспроможними, з наступних підстав.
Сам по собі факт участі працівника поліції у фіксації події чи перебування його поблизу місця ДТП не свідчить про наявність реального конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Для встановлення такого конфлікту необхідною є наявність доведеного приватного інтересу, який реально впливав би на об'єктивність чи неупередженість службових дій, що стороною захисту належними та допустимими доказами не підтверджено. Крім того, законодавцем зобов'язано поліцію відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень (п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Посилання захисту на окремі недоліки оформлення матеріалів справи також не є безумовною підставою для закриття провадження, оскільки відповідно до ст.251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, які у своїй сукупності дають можливість встановити наявність чи відсутність правопорушення та винність особи. Наявні в об'єднаній справі протоколи, пояснення учасників події, схема місця ДТП підлягають оцінці в їх сукупності, а не ізольовано один від одного.
При цьому, суддя ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.10.2024 року (по справі №120/12494/23), за яким формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.
Крім того, доводи сторони захисту фактично зводяться до переоцінки доказів та припущень щодо можливої упередженості працівників поліції, однак не містять об'єктивних даних, які б свідчили про фальсифікацію матеріалів справи чи істотне порушення процедури їх складання.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суддя доходить висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, а також залишення місця ДТП, до якої він був причетний.
Відповідно до положень ст.ст.17, 18 КУпАП, стан крайньої необхідності має місце лише у випадку існування реальної, безпосередньої небезпеки охоронюваним законом правам та інтересам, яку за конкретних обставин неможливо було усунути іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена. При цьому обов'язок доведення наявності таких обставин покладається на особу, яка на них посилається.
З наданих захисником ОСОБА_3 відеозаписів вбачається, як під час спілкування на мобільному блокпості водія авто (судячи з пояснень - ОСОБА_1 ), пасажира керованого ним авто та іншої особи у військовій формі, останнім висловлено вимогу щодо уточнення даних саме пасажира, в результаті чого в подальшому виник конфлікт, в ході якого невідомою особою пошкоджено скло автомобіля з боку передніх пасажирських дверей. Після чого водій почав рух та покинув місце події, а зі слів осіб, які перебували в авто, під час руху вони «зачепили» службове авто. Надалі, співробітниками поліції деякий час здійснювалось переслідування авто і в подальшому його зупинка.
Відтак, зі змісту відеозаписів та пояснень осіб, які перебували в автомобілі, вбачається, що після початку руху транспортний засіб під керуванням водія здійснив контакт («зачепив») службовий автомобіль, тобто мала місце дорожньо-транспортна пригода у розумінні п.1.10 Правил дорожнього руху України. Після цього водій, усвідомлюючи факт зіткнення, не виконав обов'язків, передбачених п.2.10а ПДР України, а саме не зупинив транспортний засіб та залишив місце пригоди, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Суддя також враховує, що матеріалами справи, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями іншого учасника розглядуваної пригоди підтверджується факт порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що перебуває у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Разом із тим, надані стороною захисту пояснення, відеозаписи та інші матеріали не містять належних та допустимих доказів того, що дії ОСОБА_1 були єдиним можливим способом усунення небезпеки, а також не підтверджують існування таких виняткових обставин, які б об'єктивно виключали можливість дотримання ним вимог Правил дорожнього руху України. Сам по собі факт виникнення конфліктної ситуації, емоційного напруження чи ймовірного протиправного поводження інших осіб не надає водію права ігнорувати вимоги ПДР та вчиняти дії, які створюють небезпеку для інших учасників дорожнього руху.
Також, суддя зауважує, що предметом розгляду у цій справі є виключно наявність чи відсутність у діях водія ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП, а саме порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, натомість обставини можливого неправомірного поводження інших осіб підлягають перевірці в межах іншого провадження та не є предметом доказування у даній справі.
Таким чином, посилання сторони захисту на подачу адвокатських запитів та відповіді на них, а також наявність ухвали слідчого судді про внесення відомостей до ЄРДР, суд оцінює як такі, що не мають суттєвого значення для правильного вирішення об'єднаної справи про адміністративні правопорушення та не виключають адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 та ст.122-4 КУпАП.
За таких обставин, підстав для висновку про перебування ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності під час розглядуваних подій та звільнення його від адміністративної відповідальності суддя не вбачає, а тому клопотання захисника Ушакова О.О. щодо закриття провадження відносно вказаної особи проваджень на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст.247 КУпАП, не підлягає задоволенню.
Статтею 124 КУпАП встановлено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст.122-4 вказаного Кодексу, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Положення статті 36 означеного Кодексу регламентують, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо, а якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
В силу положень ст.ст.33, 36 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер і обставини інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, що мали місце під час дії в державі воєнного стану та військової агресії рф проти України, ступінь вини та особу останнього, його працездатний вік, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що клопотання захисника Ушакова О.О. щодо закриття провадження не підлягають задоволенню, а з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 27, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Клопотання захисника Ушакова О.О. про закриття проваджень на підставі п.п.1, 4 ст.247 КУпАП, - залишити без задоволення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, адміністративне стягнення:
- за ст.122-4 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень;
- за ст.124 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
На підставі ст.36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_4 , для відома - захиснику Ушакову О.О. та до УПП в Одеській області ДПП Національної поліції України, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов