Справа № 487/3863/26
Провадження № 1-кс/487/2252/26
27.05.2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 18.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001246 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України,
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 звернувся 21.05.2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 18.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001246 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, в якому просив: накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 , шляхом заборони відчужувати та розпоряджатись вказаним майном, та заборони виселення з вищевказаного садового будиночку, розташованого на території ділянки №39 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.05.2026 року клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 18.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001246 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, було повернуто прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
25.05.2026 року до суду надійшло клопотання про арешт майна після усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12025152030001246 від 18.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2025 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт співробітника, про те, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12020150040002934 за фактом заволодіння земельної ділянки, шляхом обману у АДРЕСА_2 , встановлено додатковий факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-1 КК України за фактом зловживання своїми повноваженнями посадовою особою місцевого самоврядування, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди.
В ході проведення досудового розслідування було допитано у якості потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила, що вона в 2017 році вступила до членства кооперативу СВТ «Зоря», яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 2 та отримала в користування земельну ділянку зазначеного кооперативу за номером 39, яка має загальну площу 0,6 га. На даній земельній ділянці розташований садовий будинок та прибудинкова територія де ОСОБА_7 займалася садівництвом та фактично проживає із чоловіком ОСОБА_8 та дітьми.
В подальшому ОСОБА_7 захотіла приватизувати зазначену вище земельну ділянку на законних підставах та зібрала пакет документів, які направила до Миколаївської міської ради з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та в подальшому надання дозволу на приватизацію земельної ділянки № НОМЕР_1 в кооперативі СВТ «Зоря».
18.10.2018 року за рішенням №42/76 Миколаївської міською радою надано дозвіл на розробку виготовлення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки №39 із земель комунальної власності з метою передачі у власність для ведення садівництва в СВТ «Зоря».
Згодом, ОСОБА_7 дізналася що крім неї на земельну ділянку №39 також було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо складання проекту землеустрою ОСОБА_9 - рішення Миколаївської міської ради від 17.01.2017 року №14/12.
Крім того, Миколаївською міською радою було прийнято рішення від 09.04.2019 №51/108 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину по Інгульському районі», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_9 земельну ділянку №39 загальною площею 619 кв.м. для ведення садівництва у складі СВТ «Зоря» та присвоєно кадастровий номер даної земельної ділянки 4010136900:03:070:0008.
Додатково відповідно до довідки N?17 від 30.08.2017 ОСОБА_7 є членом СВТ «Зоря» та має в користуванні земельну ділянку N?39 площею 615 кв.м., а також відповідно до членської книги садовода, підтверджується що ОСОБА_7 була прийнята в члени СВТ «Зоря» 13.05.2017 року.
Також, згідно протоколу загальних зборів членів СВТ «Зоря» №27 від 14.05.2016 року ОСОБА_9 було відмовлено у прийнятті в члени товариства, а також даний факт засвідчує що останній не має ніякого відношення до земельної ділянки №39 даного кооперативу. Також ОСОБА_7 звернулася до суду щодо суперечок про отримання у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_9 , який ніякого відношення не має ні до даної земельної ділянки ні до будинку, який розташований на ділянці №39 кооперативу СВТ «Зоря».
В подальшому на садовий будинок, який розташований на земельній ділянці №39 було надано у власність ОСОБА_9 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно технічного паспорту серія та номер 32949 від 14.05.2019 де видавником являється КП «Миколаївське міжміське бюро технічних інвентаризацій» та прийняте на підставі Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, але фактично номер технічного паспорту 32949 виданий вищезазначеним комунальним підприємством на ім?я ОСОБА_7 станом на 29.09.2017 року.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 4010136900:03:070:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_9 .
Станом на 20.05.2026 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 .
Як вбачається із матеріалів інвентаризаційної справи, технічний паспорт був виготовлений за даними технічної інвентаризації, проведеної ще 29.09.2017 року, тобто використовували матеріали інвентаризації, яка здійснювалась за замовленням ОСОБА_10 29 вересня 2017 року, про що свідчить завірена копія зазначеного технічного паспорту серія та номер 32949 на садовий будинок у СВТ «ЗОРЯ», яка міститься в матеріалах реєстраційної справи.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №127 від 24.05.2001 (зі змінами та доповненнями), та яка діяла на час проведення зазначеної інвентаризації, а саме : згідно Розділу Х технічна інвентаризація повинна бути зупинена або припинена у разі ненадання доступу спеціаліста до об'єкта інвентаризації. Згідно додатку 5 до вищенаведеної інструкції, дані технічного паспорту є актуальними лише протягом року з дати проведення технічної інвентаризації.
Таким чином «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» завідомо припустилось порушень при виготовленні Технічного паспорту на замовлення ОСОБА_9 .
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2020 за ОСОБА_9 13.06.2019 року зареєстровано право власності на садовий будинок у СВТ «Зоря», розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 09.04.2019 №51/108 та технічного паспорту №32949, виданого 14 травня 2019 року КП«ММБТІ».
Відповідно, 14 січня 2022 року право власності на садовий будинок у СВТ «Зоря», розташований на земельній ділянці № 39, м. Миколаїв, Миколаївської області 13 квітня 2021 року було зареєстровано за ОСОБА_4 , на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 13.04.2021 року.
Крім цього, 22.05.2026 до канцелярії Миколаївського РУП ГУНП В Миколаївській області від представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 (який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20.10.2020) надійшло клопотання про визнання потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках кримінального провадження №12025152030001246 від 18.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Вказане клопотання було розглянуто старшим слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 та задоволено в повному обсязі, у зв'язку з чим 22.05.2026 винесено постанову про визнання потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках кримінального провадження №12025152030001246 від 18.09.2025 року.
22.05.2026 року до канцелярії Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_13 (який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20.10.2020) надійшло клопотання про подання у кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування витрат у розмірі 574 193,19 гривень, які було витрачено на утримання та поліпшення садового будинку № 39 у СВТ «Зоря», розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, СВТ «Зоря», вулиця Автомобільна, 2, буд. 39.
Вказане клопотання було розглянуте старшим слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 та задоволено в повному обсязі
Враховуючи наведене вище, зважаючи на велику ймовірність знищення, відчуження нерухомого майна, що унеможливить в подальшому здійснити відшкодування шкоди потерпілій стороні, завданої в результаті кримінального правопорушення, у випадку задоволення судом цивільного позову у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 , згідно поданого після усунення недоліків клопотання, просив: накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку №39 з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, та розташований на ній садовий будинок, які розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, СВТ «Зоря», шляхом заборони відчужувати та розпоряджатись вказаним майном.
У судове засідання прокурор не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 7 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання прокурора про арешт майна обґрунтовано необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування витрат у розмірі 574 193,19 гривень, які було витрачено на утримання та поліпшення садового будинку № 39 у СВТ «Зоря», розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, СВТ «Зоря», вулиця Автомобільна, 2, буд. 39.
Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001246 від 18.09.2025 року та наведеного в ньому короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 18.09.2025 року до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт співробітника, про те, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12020150040002934 за фактом заволодіння земельної ділянки, шляхом обману у садівництві СВТ «ЗОРЯ», ділянка №39, встановлено додатковий факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-1 КК України за фактом зловживання своїми повноваженнями посадовою особою місцевого самоврядування, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди.
На момент розгляду даного клопотання, у кримінальному провадження №12025152030001246 від 18.09.2025 року жодній особі не повідомлено про підозру.
За змістом прохальної частини цивільного позову ОСОБА_7 від 22.05.2026 року, з метою забезпечення якого прокурор просить накласти арешт, потерпіла просила прийняти вказаний позов у кримінальному провадженні №12020150040002934 від 05.11.2020 року за ч. 3 ст. 190 КК України, а не у кримінальному провадженні №12025152030001246 від 18.09.2025 року за ч. 1 ст. 365-2 КК України в межах якого подано дане клопотання.
Отже, враховуючи, що жодних даних, про те, що власник земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи фізичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також беручи до уваги відсутність в матеріалах клопотання доказів, які вказують на наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, та ту обставину, що потерпіла ОСОБА_7 просила прийняти вказаний позов у кримінальному провадженні №12020150040002934 від 05.11.2020 року за ч. 3 ст. 190 КК України, а не у кримінальному провадженні №12025152030001246 від 18.09.2025 року за ч. 1 ст. 365-2 КК України в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна з підстав, визначених п. 4 ч. 2 ст. 170 КК України.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-172 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 18.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001246 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1