465/6858/20
2/465/157/26
26.05.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.,
з участю секретаря судового засідання Лозинського Т.-Р.А.
третьої особи ОСОБА_1
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування та реєстраційного посвідчення, застосування наслідків нікчемного правочину, -
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування та реєстраційного посвідчення, застосування наслідків нікчемного правочину.
22 травня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяв про відвід. Обґрунтовуючи заяву вказують, що суддя Ванівський Ю.М. зацікавлений в результатах розгляду на користь відповідачки ОСОБА_3 що викликає сумнів в його неупередженості та об'єктивності. Вказують, що дії та поведінка судді Ванівського Ю.М. вказували на те, що він не зацікавлений у всебічному, повному та об'єктивному встановленні всіх обставин у даній справі, чим звів нанівець принцип змагальності, що свідчить про явне упереджене ставлення до позивача та третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та є проявом відкритої демонстрації своєї прихильності до відповідача ОСОБА_3 , надаючи їй перевагу та активно допомагаючи їй з першого засідання вирішити судовий спір на її користь.
26 травня 2026 року головуючим суддею Ванівським Ю.М. подано заяву про самовідвід у справі, яка оголошена в підготовчому судовому засіданні. Заява мотивована тим, що в підготовчому судовому засіданні 14.05.2026 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 клопотала про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні для подачі заяви про відвід головуючому судді. При цьому, зазначила, що подальший розгляд справи даним складом суду є недоцільним і вона такому не довіряє. Наведене, як ствердила ОСОБА_1 , викликає в неї сумніви в неупередженості суду та перешкоджає подальшому об'єктивному розгляду справи. Як зазначено у заяві про самовідвід, на переконання судді, безпідставні звинувачення позивача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_1 у неупередженості судді, можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості судді та можливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У підготовчому судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 подану заяву підтримала, просила таку задовольнити з підстав, викладених у заяві про відвід від 22.05.2026 року, проти задоволення заяви про самовідвід судді Ванівського Ю.М. не заперечила.
Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Кваком В.В. подано 25.05.2026 року заяву, в якій останній просив розгляд справи здійснювати за відсутності позивача та її представника, а також зазначив, що позивач підтримує відвід судді в повному обсязі і просить такий задоволити.
Інші учасники в підготовче судове засідання не з'явилися.
Частиною 8 статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За змістом ч.9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу.
Суд, вивчивши подану заяву про відвід судді, а також заяву головуючого судді про самовідвід, заслухавши думку третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч. 1 ст. 6 Конвенції).
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 56 рішення ЄСПЛ від 06.03.2018 року у справі «Михайлова проти України» ЄСПЛ нагадав, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно із: суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі), та об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі «Моріс проти Франції» (Morice v. France), заява № 29369/10, пункт 73). У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим (пункт 76 рішення). Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
З приводу заявленого позивачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_1 відводу, суд зазначає, що заявлений відвід обґрунтований виключно незгодою заявників із процесуальними діями головуючого судді при розгляді справи позовного провадження.
Суд зазначає, що вказані у заяві про відвід твердження не підтверджується жодними доказами, є особистою думкою заявників і не відповідають дійсності та обставинам справи.
Враховуючи наведене, на думку суду, крім особистих припущень, будь-яких доказів або фактичних даних в обґрунтування заяви про відвід заявниками суду не надано. Обставини викладені у відводі є надуманими та не свідчать про упередженість судді, а відтак, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою, у зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Так, 26 травня 2026 року головуючим у справі суддею подано заяву про самовідвід, з мотивів недопущення виникнення в учасників судового процесу та сторонніх спостерігачів будь-яких сумнівів щодо об'єктивності розгляду справи суддею та можливості ухвалення в ній справедливого і законного рішення.
Так, згідно із пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Виходячи із вищезазначеного, з метою забезпечення об'єктивного розгляду справи, а також з метою запобігання у подальшому будь-яких нарікань на необ'єктивність чи упередженість головуючого та звинуваченні у заінтересованості у результаті розгляду справи, з метою забезпечення достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву в безсторонності судді при розгляді справи, а також для дотримання загальних засад судочинства, відповідно до яких кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом заявляю самовідвід.
У зв'язку із задоволенням заяви судді про самовідвід справу слід передати до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ст.33 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М. в порядку ст. 36 ЦПК України у цивільній справі № 465/6858/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування та реєстраційного посвідчення, застосування наслідків нікчемного правочину.
Самовідвід судді Ванівського Ю.М. у розгляді цивільної справи №465/6858/20 - задовольнити.
Цивільну справу № 465/6858/20 передати до канцелярії суду на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 26 травня 2026 року.
Суддя Ванівський Ю.М.