Справа № 462/4435/26
26 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюка А. І., розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Рух справи.
21.05.2026 року (вх. № 73352) уповноважений представник заявника ТзДВ «СК «ГАРДІАН» - Капля А. С. звернулася до Залізничного районного суду м. Львова із позововною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 19 000 грн 00 коп. та понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Вивчивши матеріали позовної заяви про стягнення заборгованості, суд дійшов наступних висновків.
Мотиви суду та висновки суду.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як вбачається із позовної заяви, така підписана адвокатом Каплею А. С.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 року у справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 року у справі №2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 року у справі №727/4375/24 року).
При цьому слід зазначити, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.
На підтвердження повноважень адвоката Каплі А.С. до позовної заяви долучено ордер про надання правничої допомоги від 16.04.2026 року виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 07.11.2023 року.
Зі змісту договору про надання правової допомоги від 07.11.2023 року вбачається, що такий укладено між ТзДВ «СК «ГАРДІАН» в особі директора Берліна В.М., що діє на підставі статуту, та адвокатом Каплею А. С.
Водночас, до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження повноважень Берліна В. М., діяти в інтересах ТзДВ «СК «ГАРДІАН» та повноважень на укладання договорів. Відсутність цього документа унеможливлює перевірку дійсності повноважень представника позивача та підтвердження факту надання їй права представництва інтересів товариства станом на день подачі позову.
Згідно отриманої судом 25.05.2026 року відповіді на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2779780 встановлено, що керівником ТзДВ «СК «ГАРДІАН», який може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо значиться Щучьєва Т. А., що діє на підставі статуту.
В той же час, матеріали справи не містять статуту ТзДВ «СК «ГАРДІАН», який є основним установчим документом юридичної особи та визначає правовий статус, структуру органів управління, а також обсяг їхніх повноважень. Саме у статуті закріплюються положення щодо компетенції директора товариства, зокрема право на самостійне укладення договорів, видачу довіреностей та вчинення інших юридично значимих дій від імені товариства. Відсутність цього документа у матеріалах справи унеможливлює достовірне встановлення того, чи мав керівник відповідні повноваження діяти від імені юридичної особи без спеціальних рішень загальних зборів учасників або іншого уповноваженого органу. Таким чином, за відсутності належного підтвердження обсягу повноважень керівника, неможливо вважати доведеним, що видана довіреність чи укладений договір про надання правової допомоги відповідають вимогам закону та установчим документам товариства.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія Договору про надання правової допомоги від 07.11.2023 року, однак така не відображена у повному обсязі, відсутні пункти Договору, а саме: п. п. 2.1.1, 2.1.2, 3.5-4.1, 6.2-6.4, що позбавляє суд можливості розуміти чи діючим є даний Договір.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищенаведене, за відсутності документального підтвердження повноважень Варшавського К. А. діяти в інтересах позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект» станом на час звернення з позовом до суду, суд дійшов висновку що подана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 43, 175, 185, 260 ЦПК України суддя,
постановив:
Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - вважати неподаною та повернути заявнику разом з усіма доданими до неї документами.
Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: