Справа № 308/7076/26
26 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочинними діями
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочинними діями.
Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2026 року дану позовну заяву було залишено без руху та дано позивачу можливість для усунення зазначених в ухвалі недоліків тривалістю 5 днів з дня отримання ухвали, а саме: для зазначення ціни позову та сплати судового збору у відповідному розмірі.
26.05.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 що усунення недоліків. Однак, вимоги ухвали суду від 18.05.2026 року позивачем не виконано.
Як випливає зі змісту заяви позивач не погоджується з вимогою про сплату судового збору за заявлений позов, посилаючись на те, що відповідно до норм КПК та ЦПК України, а також правової позиції Верховного Суду справи про стягнення шкоди, завданої злочинними діями, звільняються від сплати судового збору. При цьому, позивач, помилково вважає, що ним заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні, а відтак, посилається на постанови ККС Верховного Суду у яких зазначається про звільнення цивільних позивачів у кримінальних провадженнях від сплати судового збору про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною першою та другою статті 61 КПК України, передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов.
Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Як зазначає позивач у позовній заяві органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072030000125 по зазначеним у позовній заяві фактам.
Водночас, позивач звернувся до суду у порядку цивільного судочинства.
Внесення слідчим, дізнавачем, прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на що посилається позивач у позовній заяві, та проведення досудового розслідування, не дає підстав для висновку про вчинення кримінального правопорушення, оскільки до ЄРДР, за змістом частини 1 статті 214 КПК України, вносяться відомості про обставини, які лише можуть свідчити (а не свідчать беззаперечно) про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, позивач має право звернутися із заявленими позовними вимогами, у відповідності до положень ст.ст. 61, 128 КПК України, подавши органу досудового розслідування або, до початку судового розгляду кримінального провадження суду, який розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні, цивільний позов у кримінальному провадженні.
Посилання позивача на те, що суспільно небезпечні дії відповідача вже встановлені у рішеннях судів у справах № 308/7234/22 та № 308/5140/24, є безпідставними, оскільки у таких розглядалися питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплату середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі, тобто питання, що випливають з трудових відносин.
Суспільно небезпечні діяння (дії чи бездіяльність) встановлюються виключно кримінальним законом, і предметом розгляду у вказаних цивільних справах не були.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
У відповідності до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
За таких обставин, враховуючи, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18.05.2026 року позовна заява підлягає поверненню позивачу.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Керуючись ст. 185 ч.3, 258-260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочинними діями - повернути позивачу.
Одночасно роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.А. Придачук