Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1936/26
Номер провадження 3/299/595/26
26.05.2026 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського ВП №1 Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.130 ч.1, 122-2 ч.1 КУпАП,
29.04.2026р. на розгляд Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали за №299/1936/26 та №299/1937/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 та 122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650730 від 26.04.2026р. вбачається, що водій ОСОБА_1 26.04.2026р., близько 21.20 годині в с.Холмовець по вул.Центральна біля будинку 12 керував транспортним засобом марки «Шевроле» д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено Висновком №58, виданий Виноградівською ЦРЛ, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру №11130163416/6, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, а відтак такі дії водія було кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650743 від 26.04.2026р. вбачається, що при в'їзді в с.Дюла, по вул.Центральна, біля будинку 2, Берегівського району водій транспортного засобу марки «Шевроле» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не виконав вимогу працівників поліції за вчасно подані проблискові маячки червоного та синього кольору із застосуванням звукового сигналу, проігнорувавши зазначені вимоги, водій продовжив рух. Після чого в гучномовець було попереджено водія про необхідність зупинитись, проте водій прискорив свою швидкість та почав тікати та не зупинятись, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху, а відтак такі дії водія було кваліфіковано за ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою, розглядаються одним суддею, відтак, зазначені справи №299/1936/26 та №299/1937/26 слід об'єднати в одне провадження, відповідно до ст.36 КУпАП та розділу ІІІ п.6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України №814 від 20.08.2019р.
Будучи неодноразово належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у суді та через оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду Й.Й.Зелді, на розгляд справи щодо нього повторно не з'явився, рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, (оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду), а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне, розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з'явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності праавопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності з положеннями ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.ст.33,280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд забов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопрушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій також повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Між тим, згідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами, зокрема, його вина стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650730 від 26.04.2026р. та ЕПР1 №650743 від 26.04.2026р.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650730 від 26.04.2026р., який відповідно до ст.251 КУпАП є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі встановлено, що водій ОСОБА_1 26.04.2026р., близько 21.20 годині в с.Холмовець по вул.Центральна біля будинку 12 керував транспортним засобом марки «Шевроле» д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено Висновком №58, виданий Виноградівською ЦРЛ, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру №11130163416/6, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, а відтак такі дії водія було кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Ці обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП, доповнюються та узгоджуються із даними, які містяться у Направленні на огляд водія від 26.04.2026р. та Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.04.2026р., фактичними даними Висновку №58, виданий Виноградівською ЦРЛ, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння- 2,060 проміле , а також повністю підтверджені даними рапортів поліцейського СРПП ВП №1 М.М.Худанича та записами з нагрудного відеореєстратора поліцейського №11130163416/6, які були продемонстровані в судовому засіданні, якими достовірно встановлено, що водій ОСОБА_1 26.04.2026р., близько 21.20 годині в с.Холмовець по вул.Центральна керував транспортним засобом марки «Шевроле» д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено Висновком №58, виданий Виноградівською ЦРЛ, відповідно до якого водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння 2.060 проміле
З цього приводу суд зазначає, що в Україні діє сувора норма - допустимий рівень алкоголю в крові для водіїв становить 0,2 проміле (з урахуванням похибки приладу). Показник 2,060 проміле, який був зафіксований лікарями у Й.Й.Зелді Висновком №58, перевищує допустиму норму більш ніж у 10 разів, що відповідає відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.
Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650743 від 26.04.2026р., який відповідно до ст.251 КУпАП є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі встановлено, що при в'їзді в с.Дюла, по вул.Центральна, біля будинку 2, Берегівського району водій транспортного засобу марки «Шевроле» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не виконав вимогу працівників поліції за вчасно подані проблискові маячки червоного та синього кольору із застосуванням звукового сигналу, проігнорувавши зазначені вимоги, водій продовжив рух. Після чого в гучномовець було попереджено водія про необхідність зупинитись, проте водій прискорив свою швидкість та почав тікати та не зупинятись, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху, а відтак такі дії водія було кваліфіковано за ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Так, відповідно до вимог п.п.2.4 водій на вимогу працівника міліції повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Отже, дослідивши обставини викладені в протоколах, надані докази, відеозаписи, пояснення потерпілої, суд вважає, що дії ОСОБА_1 , з приводу яких складено протоколи, свідчать про його злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції під час виконання ними своїх службових обов'язків.
Суд приходить до переконання, що вказані докази отримані з дотриманням встановленого
законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130,ст.122-2 ч.1 КУпАП.
Так, в протоколах про адміністративні правопорушення працівниками поліції зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ст.ст.251,256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протоколи про адміністративні правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.130, ст.122-2 ч.1 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не встановлені і такі ним не надані, а його та адвоката заперечення спростовані вище приведеними доказами, а відтак судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про його винність у вчиненні адміністративних правопорушень, що ставились йому за провину.
Зокрема, підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності вважається встановленою та доведеною за результатами розгляду адміністративної справи, якщо докази, надані та отримані в межах провадження є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини в їх сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2 ч.1 КУпАП.
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, на підставі ст.36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, слід призначити адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
При цьому суд вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Так, суд при розгляді даної справи враховує і правові позиції, зазначені у рішенні від 29.06.2007р. у справі «О Годлара та Франціс проти сполученого Королівства», де ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє та керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 650,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до вимог ПДР України, пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., п.п.2.5, 2.3б, 12.1,13.1 ПДР України та керуючись ст.ст.122-2 ч.1,130 ч.1,245,252,268,280,283,284 КУпАП, суд-
Об'єднати в одне провадження адміністративну справу №299/1936/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративну справу №299/1937/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 ч.1 КУпАП, присвоївши об'єднаним адміністративним матеріалам єдиний унікальний номер судової справи- №299/1936/26.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, ст.122-2 ч.1 КУпАП та притягнути його в порядку ст.36 КУпАП до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000,00 грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Зак.обл./Виноградівська тг/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37975895, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA668999980313000106000007401, Код класифікації доходів бюджету 21081100 Призначення платежу - Адміністративні штрафи та інші санкціїї.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження або опротестування постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі не сплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Зобов'язати Виноградівський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального Управління Міністарства юстиції повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу., а саме 34 000 грн ( тридцять чотири тисячі гривень)
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяНадопта А. А.