Справа № 149/441/26
Провадження №2/149/629/26
про зупинення провадження
26.05.2026 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
за участю:
секретаря Паламарчук Л. В.,
позивача: ОСОБА_1 , його представника - адвоката Бобровської А. Л.,
представника відповідача: адвоката Гурби М. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: Хмільницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,-
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа. Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі - до завершення його перебування на військовій службі. Клопотання мотивовано тим, що відповідач проходить військову службу за прихзовом під час мобілізації, у зв'язку з чим позбавлений можливості безпосередньо приймати участь у розгляді справи. Разом з тим вказує, що спірне питання батьківства відносно ОСОБА_5 2024 р.н. має для нього важливе значення, та він бажає особисто приймати участь у судовому розгялді справи. Відтак просить провадження у справі зупинити на підставі п.2 ч. 1 ст. 521 ЦПК України.
У судовому засіданні позивач і його представник проти задоволення клопотання заперечили, вважаючи, що зупинення провадження не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, а спрямоване на затягування судового розгляду. Відповідач не позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях дистанційно.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Гурба М. В. клопотання про зупинення провадження підтримав, вказавши на обов'язковість такого зупинення на цій підставі в силу приписів ЦПК України.
Інші учасники у підготовче судове засідання не з'явилися.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи і доводи клопотання, дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів (стаття 2 ЦПК України). Досягнення цієї мети відбувається через дію основоположних засад судочинства, зокрема верховенства права, рівності сторін та диспозитивності.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частини перша та п'ята статті 4 ЦПК України).
Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).
Велика Палата ВС у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 вказала, що для тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України належить застосовувати телеологічне (цільове) тлумачення. Тобто визначити, якою була мета законодавця у запровадженні цього припису. Є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні такої конструкції була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов'язок, пов'язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.
За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Разом з тим, зупинення провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК необхідно вирішувати з урахуванням характеру спірних правовідносин, що стосуються прав та інтересів дитини.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України);
вирішення питання про застосування положення пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі за участю відповідача, який є військовослужбовцем у спірних правовідносинах, що стосуються прав та інтересів дитини, залежить, inter alia, від того, чи відповідатиме застосування такого процесуального заходу Конституції України, Конвенції про права дитини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний захід щодо зупинення судом провадження у справі повинен не тільки бути передбачений законом, але й повинен мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Тому при вирішенні питання про наявність чи відсутність достатніх підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК у правовідносинах, що стосуються прав та інтересів дитини, суду необхідно забезпечити справедливий баланс між конкуруючими інтересами дитини, яка має право на розумний строк розгляду справи, що стосується її особистих немайнових прав (біологічного походження); встановлення біологічного походження дитини, та конкуруючим інтересом передбачуваного батька, який проходить військову службу, на змагальність та диспозитивності цивільного судочинства.
Указом Президента України № 322 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжений, і триває на даний час. Як встановлено з довідки № 2134 від 06.04.2026, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 08.06.2024 по т.ч.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Вирішуючи питання щодо доцільності зупинення провадження у даній справі, суд звертає увагу, що фактичною підставою для звернення до суду став спір позивача із відповідачем щодо батьківства відносно малолітньої ОСОБА_5 2024 р.н. Згідно актового запису про народження, її батьком записаний ОСОБА_2 , який на час вирішення питання батьківських прав не позбавлений, від участі у вихованні дитини не усунутий, а у судовому засіданні учасники не заперечили, що і позивач, і відповідач приймають участь у вихованні та утриманні дитини. Відтак відсутні підстав вважати, що зупинення провадження у справі для забезпечення реалізації гарантії, наданої відповідачу як військовослужбовцю на час воєнного стану, не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. При цьому доводи позивача і його представника щодо наявності реальної можливості відповідача приймати участь у судовому розгляді, не зважаючи на військову службу, суд розцінює як припущення, які не спростовують вищевказаних обставин. Продовження судового розгляду всупереч позиції відповідача, який наполягає на особистій участі у розгляді, однак у зв'язку з військовою службою позбавлений такої можливості, у даному випадку становитиме невиправдане втручання у гарантовані йому процесуальні права, їх обмеження, а в цілому - непропорційність доступу сторін до права на судовий захист, гарантованого ст. 6 Конвенції.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження доводів відповідача про перебування його на військовій службі в умовах воєнного стану, наявні правові підстави, визначені у п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України для зупинення провадження у справі.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, у даному випадку, провадження у справі зупиняється до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст. ст. 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: Хмільницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства зупинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України - до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 у десятиденний строк повідомити суд про припинення обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвалу суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27.05.2026
Суддя Павлюк О. О.