Провадження № 22-ц/803/4585/26 Справа № 204/7498/25 Головуючий у першій інстанції: Черкез Д. Л. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
26 травня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Чечелівського районного суду м.Дніпра від 14 серпня 2025 року по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 04.06.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №757923043, відповідно до умов якого останньому було видано кредит в сумі 8400грн., шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод . Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №240 від 18.07.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги щодо заборгованості до відповідача . 25.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі визначеному у реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого та реєстру боржників останньому було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 39558,96 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8400,00 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 31158,96 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором №757923043 від 04.06.2022 року у загальному розмірі 39558,96 грн.
Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 14 серпня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №757923043 від 04.06.2023 в розмірі 39558,96 грн., з яких 8400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 31158,96 грн - заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 39558,96 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Від ТОВ «Юніт Капітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Чечелівського районного суду м.Дніпра від 14 серпня 2025 року - залишити в силі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення місцевого суду з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного.
Встановлено, що 04.06.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №757923043, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді встановленої кредитної лінії на суму 8400,00 грн строком до 04.07.2028 року.
Згідно копії платіжного доручення від 04.06.2023 року та довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», на виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картку, емітовану на ім'я відповідача було перераховано 8400,00 грн.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №240 від 18.07.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги щодо заборгованості до відповідача за кредитним договором від 04.06.2023 року №757923043, що також підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023.
Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.
За положеннями пункту 4.1 вказаного вище договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладалися, зокрема, наступні додаткові угоди: 28.11.2019 року - додаткова угода №19, відповідно до якої строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2020 року; 31.12.2020 року - додаткова угода №26 про продовження строку дії договору факторингу до 31.12.2021 року, а також про викладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року в новій редакції; 31.12.2021 року - додаткова угода №27 про продовження строку дії договору факторингу до 31.12.2022 року; 31.12.2022 року - додаткова угода №31 про продовження строку дії договору факторингу до 31.12.2023 року; 31.12.2023 року - додаткова угода №32 про продовження строку дії договору факторингу до 31.12.2024 року.
27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого клієнт (ТОВ «Таліон Плюс») зобов'язується відступити фактору (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») права вимоги , зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.64-66)
Позивачем надано копію Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки в сумі 31158,96 грн.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04//06/25-Ю, відповідно до якого фактор (ТОВ «Юніт Капітал») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з копією Реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 39558,96 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8400,00 грн., заборгованості по процентам в сумі 31158,96 грн, що також підтверджується копіями платіжних інструкцій від 25.06.2025 №483, від 10.06.2025 №467, від 10.06.2025 №468, від 11.06.2025 №469, від 11.06.2025 №470, від 19.06.2025 №478, від 19.06.2025 №479 про оплату ТОВ «Юніт Капітал» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» ціни продажу за вказаним договором.
Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором №757923043 від 04.06.2023 року, станом на 27.05.2024 позивачем нарахована заборгованість у загальному розмірі 39558,96 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8400,00 грн та заборгованості по відсоткам за період з 04.06.2023 по 09.10.2023 включно в сумі 31158,96 грн (а.с. 82-84).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак, це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.
У постанові від 04 лютого 2026 року у справі №202/13389/24 Верховний Суд вказав, що в своїй практиці звертав увагу на те, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 07 січня 2026 року у справі №727/2790/25.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Надані позивачем вищезазначені докази підтверджують факт передачі ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №757923043 від 04.06.2023 року.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення відповідачем кредитного договору №757923043 від 04.06.2023 року та отримання кредитних коштів в сумі 8400,00 грн; враховуючи неналежне виконання останнім умов цього договору, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8400,00 грн.
Відповідачем не заперечується факт укладення ним вказаного вище кредитного договору та не спростовано отримання кредитних коштів, зокрема, доказів відсутності у спірний період відкритої на його ім'я в банківській установі платіжної картки за № НОМЕР_1 та зарахування на відповідний рахунок 8400,00 грн 04.06.2023.
Тому рішення місцевого суду в частині стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8400,00 грн підлягає залишенню без змін.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 21.09.2023, старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 17.02.2023 (а.с. 133).
Згідно копії довідки від 07.07.2025 року №135, виданої командиром військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом вч НОМЕР_3 (а.с. 132).
Також відповідачем надано копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №114 від 24.06.2025 року про зарахування відповідача до списків особового складу частини (а.с. 134).
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Таким чином, встановивши, що відповідач з 17.02.2023 по 07.07.2025 року перебував на військовій службі в ЗСУ, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 04.06.2023 по 09.10.2023 у сумі 31158,96 грн (в межах заявлених позовних вимог) не підлягають задоволенню, адже нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за вказаний період обмежене вказаною вище нормою Закону від 20 грудня 1991 року №2011-XII.
Тому рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 31158,96 грн та в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у стягненні процентів та розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору (2422,40 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу (7000,00 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам (21,23%) в сумі 2000,38 грн. (а.с. 1, 86-87, 88).
На позивача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого відповідачем судового збору при поданні апеляційної скарги (3633,60 грн), пропорційно залишеним без задоволення вимогам (78,77%) в сумі 2862,19 грн. (а.с. 137).
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ ФК «Юніт-Капітал» (сторона, на яку покладено більшу суму судових витрат) різницю сум на користь ОСОБА_1 у розмірі 861,81 грн (2862,19 грн - 2000,37 грн).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 31158,96 грн та в частині розподілу судових витрат, з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Чечелівського районного суду м.Дніпра від 14 серпня 2025 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 31158,96 грн, в частині розподілу судових витрат - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 31158,96 грн - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 81 коп.
В іншій частині рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 14 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений 26 травня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді О.В. Агєєв
Л.П. Никифоряк