Провадження № 11-кп/803/1431/26 Справа № 201/1544/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 травня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026047130000010 від 19 січня 2026 року, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та звільнено останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, сприяв у розкритті кримінального правопорушення, примирився з потерпілими та відшкодував завдані збитки. З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, закривши кримінальне провадження щодо останнього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно з обставинами, зазначеними у вироку, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 19.01.2026 приблизно о 09 годині 40 хвилин, перебуваючи у громадському місці - на проїжджій частині поблизу будинку № 43А по вулиці Левка Лук'яненка в місті Дніпрі, керуючи автомобілем марки «Infiniti FX35», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинився поблизу автомобіля «Kia Rio», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 .
У подальшому, діючи умисно, без будь-якого значного приводу, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи особливу зухвалість, ОСОБА_7 вийшов зі свого автомобіля, підійшов до автомобіля «Kia Rio» з боку водійських дверей, поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, смикав за ручку водійських дверей, після чого умисно наніс один удар правою ногою по зовнішньому дзеркалу заднього виду з боку водія, внаслідок чого зазначене дзеркало було пошкоджено, чим завдано матеріальної шкоди потерпілому в сумі 13 280 грн. (тринадцять тисяч двісті вісімдесят гривень), після чого ОСОБА_7 повернувся до свого автомобіля.
У цей час ОСОБА_9 , який перебував поблизу, вийшов зі свого автомобіля та розпочав здійснювати відеофіксацію дій ОСОБА_7 за допомогою свого мобільного телефону.
Надалі ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, повторно вийшов зі свого автомобіля, підійшов до ОСОБА_9 та правою рукою вибив мобільний телефон з рук потерпілого.
Після цього ОСОБА_7 умисно наніс один удар кулаком лівої руки в область правої сторони голови та один удар кулаком правої руки в область лівої сторони голови ОСОБА_9 . Від отриманих ударів потерпілий втратив рівновагу, присів униз, при цьому правою рукою сперся об поверхню землі, а лівою рукою прикривав голову. Однак ОСОБА_7 , ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, продовжив застосування фізичного насильства та наніс один удар правою ногою, носовою частиною взуття, в область голови потерпілого, при цьому удар прийшовся по лівій руці, якою потерпілий прикривав голову.
Внаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден третього та четвертого пальців лівої кисті, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор зазначає, що безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, є громадський порядок, а факультативними можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека. Таким чином, неправомірними діями обвинуваченого першочергово завдано шкоди суспільним інтересах у вигляді громадського порядку, що унеможливлює звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 46 КК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого з доводами прокурор не погоджується. Адвокат зазначає, що законодавцем визначено лише одну заборону на застосування положень ст. 46 КК України - це вчинення корупційного злочину. За вказаних обставин, враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся та відшкодував завдані збитки, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність його звільнення від кримінальної відповідальності. Що стосується судової практики, то на думку захисника прокурор посилається на нерелевантну обставинам провадження постанову Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого, захисника та потерпілого, які просили ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що наведених вимог закону судом дотримано не було.
За приписами ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У постанові від 11 листопада 2025 року (справа № 643/5610/24, провадження 51-2765км25) Верховний Суд зауважив, що безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, є громадський порядок, тобто комплекс суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок та дотримання правил поведінки.
Додатковим факультативним об'єктом хуліганства можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
При цьому, зважаючи на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 листопада 2018 року, справа № 689/695/17, провадження 51-3147 км 18; від 25 листопада 2024 року, справа № 166/865/23, провадження 51-4452 км 24; від 24 січня 2023 року, справа № 640/20302/18, провадження 51-5260 км 21).
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, наведених вимог закону та висновків Верховного Суду у релевантних справах не врахував, та безпідставно ухвалив рішення у кримінальному провадження за ч. 1 ст. 296 КК України про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
При цьому, у мотивувальній частині ухвали суд не сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним, а лише послався на обставини, встановлені органом досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, до підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції належить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять зазначені порушення, виходячи з загальних засад кримінального провадження, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Отже, перевіривши матеріали кримінального провадження та надавши їм належну оцінку, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального закону, а ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4