Номер провадження: 22-ц/813/4256/26
Справа № 504/4208/22
Головуючий у першій інстанції Вужиловський О.В.
Доповідач Сегеда С. М.
12.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Добряк Н.І.,.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Хайнака В.Д.,
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - адвоката Гросу В.Є.,
представника МЮУ - Васильєвої С.О.,
представника ОСОБА_4 - адвоката Слободяника О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та адвоката Хайнака Валерія Даниловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року, постановлену під головуванням судді Вужиловського О.В., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, стягувач: ОСОБА_4 , Міністерство юстиції України про визнання дій та бездіяльності неправомірною, визнання постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірною, визнання скасованим дозволу на примусове проникнення до всіх приміщень, закриття виконавчого провадження,
встановив:
03.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В., стягувач: ОСОБА_4 , Міністерство юстиції України, про визнання дій та бездіяльності неправомірною, визнання постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірною, визнання скасованим дозволу на примусове проникнення до всіх приміщень, закриття виконавчого провадження.
Скарга була обгрунтована тим, що ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволено, а саме:
«Забезпечено позов шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_4 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця.
Надано дозвіл державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624».
ОСОБА_1 оскаржено до суду апеляційної інстанції ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 21.08.2023 року, якою були виправлені технічні описки в постанові апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково (т.1, а.с.20-22, 23).
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року, в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення доказів, шляхом надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень було відмовлено.
В іншій частині ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року було змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції вищевказаної постанови, виключено з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова: «забезпечити позов», доповнено цей абзац словами «забезпечити докази», а після слів: «шляхом опису» доповнено «спадкового».
В іншій частині ухвалу суду було залишено без змін».
Скаржник вважає, що приватний виконавець Парфьонов Г.В. 27.07.2023 року своєю постановою закінчив виконавче провадження з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року та не врахував постанову Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року, а саме: закінчив виконавче провадження в зв'язку з виконанням виконавчого документу за п.9 ч.1 ст. 39 ЦПК України, а не за п.5 ч.1 ст. 39 ЦПК України - в зв'язку із скасуванням або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.
Окрім того, скаржник вважав, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, в частині надання дозволу виконавцю на проникнення до приміщень, то дії виконавця є неправомірними, в частині примусового проникнення до приміщень.
Приймаючи до уваги вищевикладене, скаржник просив визнати неправомірними дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. по винесенню постанови від 27.07.2023 р. в справі №504/4208/22, в якій він вказав: «Виконавче провадження з примусового виконання ухвали №504/4208/22, виданого 03.04.2023, Комінтернівським районним судом Одеської області про забезпечення позову шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 , та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця ЗАКІНЧИТИ».
Визнати скасованим надання дозволу державному або приватному виконавцю в справі №504/4208/22 на примусове проникнення до всіх приміщень.
Визнати скасованим дозвіл з примусового виконання ухвали №504/4208/22, виданого 03.04.2023 Комінтернівським районним судом Одеської області про забезпечення позову, шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_6 , 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 , та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця.
Закрити виконавче провадження, відкритого на підставі ухвали судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. від 03.04.2023 р. по справі №504/4208/22 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 24.07.2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. було відмовлено (т.3, а.с.188-193).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Хайнак В.Л. ставить питання про скасування ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року, ухвалення нового судового рішення, яким скаргу на дії приватного виконавця задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.4, а.с.а.97-115).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Звертаючись до суду зі скаргою, її заявник посилався на те, що приватний виконавець Парфьонов Г.В. 27.07.2023 року своєю постановою закінчив виконавче провадження з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року та не врахував постанову Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року, а саме: закінчив виконавче провадження в зв'язку з виконанням виконавчого документу за п.9 ч.1 ст. 39 ЦПК України, а не за п.5 ч.1 ст. 39 ЦПК України - в зв'язку із скасуванням або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.
Окрім того, скаржник вважав, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, в частині надання дозволу виконавцю на проникнення до приміщень, то дії виконавця є неправомірними, в частині примусового проникнення до приміщень.
Приймаючи до уваги вищевикладене, скаржник просив: «Визнати неправомірними дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. по винесенню постанови від 27.07.2023 р. в справі №504/4208/22, в якій вказав: «Виконавче провадження з примусового виконання ухвали №504/4208/22, виданого 03.04.2023 Комінтернівським районним судом Одеської області про забезпечення позову, шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 , та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця ЗАКІНЧИТИ».
Визнано скасованим надання дозволу державному або приватному виконавцю в справі №504/4208/22 на примусове проникнення до всіх приміщень і закрите виконавче провадження, відкрите на підставі ухвали судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. від 03.04.2023 р. по справі №504/4208/22 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що 03 квітня 2023 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності було задоволено, а також надано дозвіл державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень за адресами: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-Б, 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624.
29 травня 2023 року стягувач ОСОБА_4 через свого представника звернулась до приватного виконавця з приводу виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову, шляхом проведення опису майна.
31.05.2023 року та 01.06.2023 року постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. було відкрито виконавче провадження з приводу виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову, шляхом проведення опису майна (т.2 а.с. 227, 231).
01.06.2023 року та 06.06.2023 року приватним виконавцем на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна було проведено опис майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_6 , 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, про що складені відповідні акти з відеотаблицями до них (т.2, а.с. 239-зворот - 241, т.3, а.с. 11- 178).
В подальшому, постановою приватного виконавця від 27 липня 2023 року виконавче провадження з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову, шляхом проведення опису майна, закінчене відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року, з урахуванням змін на підставі ухвали того ж суду від 21.08.2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року, в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення доказів, шляхом надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень, відмовлено.
В іншій частині ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключено з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова: «забезпечити позов», доповнивши цей абзац словами: «забезпечити докази», та після слів: «шляхом опису» доповнено «спадкового».
В іншій частині ухвалу суду було залишено без змін».
Таким чином вказана ухвала суду була скасована судом апеляційної інстанції лише частково.
З цих підстав, суд першої інстанції виходив із вимог, передбачених ст.ст. 118, 153 ЦПК України, згідно якої оскарження ухвали про забезпечення доказів, та позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Тобто, судом першої інстанції правильно встановлено, що приватним виконавцем вчинялись виконавчі дії з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року про забезпечення позову, шляхом проведення опису майна 01 червня 2023 року та 06 червня 2023 року, тобто в період коли вказана ухвала підлягала виконанню відповідно до вимог ЦПК України.
Після складення актів опису майна 01 червня 2023 року та 06 червня 2023 року приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. ніякі виконавчі дії не проводились, у тому числі не відбувалось примусового проникнення до приміщень відповідача ОСОБА_1 , а тому 27 липня 2023 року приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з цим у задоволенні вимог скарги про визнання дій приватного виконавця щодо визнання неправомірною постанови про закінчення виконавчого провадження за п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а також закриття виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції обгрунтовано відмовив.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно поновлення строку звернення зі скаргою ОСОБА_1 , так як зі скаргою до суду скаржник звернувся в десятиденний строк. Однак, враховуючи, що заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Хайнака В.Д. було повернуто, а в подальшому вони повторно звернулись до суду, то зазначений десятиденний строк ними був пропущений з поважних причин.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та адвоката Хайнака Валерія Даниловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У зв'язку з навчанням суддів колегії суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. в період з 18 по 22 травня 2026 в НШСУ, повне судове рішення складено в перший робочий день після 22.05.2026 - 25.05.2026.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева