25.05.26
22-ц/812/903/26
Провадження № 22-ц/812/903/26
25 травня 2026 року м. Миколаїв
справа № 489/4674/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лівінського І.В.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,
із секретарем судового засідання Чистою В.В.,
за участю представника позивачки Ільїна О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
клопотання
ОСОБА_1 , яке подане його представником- адвокатом Заливчим Ярославом Валерійовичем
про зупинення провадження у цивільній справі за його апеляційною скаргою на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва, ухваленого 12 лютого 2026 року під головуванням судді Костюченко Г.С., в приміщенні цього ж суду, повне судове рішення складено того ж дня, у цивільній справі
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
В червні 2024 року ОСОБА_2 , через свого представника звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Позивач зазначала, що з 18 вересня 2019 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. 14 грудня 2021 року шлюб розірвано за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва. За час перебування у шлюбі з відповідачем сторони за спільні кошти придбали автомобіль марки Hyundai модель Santa Fe, тип легковий - загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_2 , власником якого за взаємною згодою подружжя записаний ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що сторони не можуть домовитись про порядок поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, просила виділити у власність ОСОБА_1 вищевказаний транспортний засіб, а також просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 870 356,00 грн грошової компенсації частки вартості транспортного засобу марки Hyundai модель Santa Fe, тип легковий - загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_2 замість її частки у праві спільної сумісної власності на це майно, стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8703 грн 56 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.
Позивачка в обґрунтування позовних вимог, надала разом із позовною заявою Звіт про незалежну оцінку КТЗ (Висновок б/н від 17 червня 2024 року про вартість зазначеного автомобіля), виготовленого ФОП ОСОБА_3 , яка діє згідно Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 562/21 від 21 липня 2021 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги, враховуючи те, що позивачу стало відомо про те, що транспортний засіб Hyundai модель Santa Fe, тип легковий - загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску відповідачем проданий, представник позивача просив суд стягнути з відповідача грошову компенсацію частки вартості вказаного транспортного засобу у розмірі 870 356,00 грн.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у порядку поділу майна колишнього подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки Hyundai модель Santa Fe, тип легковий - загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, синього кольору, у сумі 870 356,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 703,56 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просив зупинити провадження у справі до набрання чинності судового рішення по справі №477/2018/25, яка розглядається Вітовським районним судом Миколаївської області.
Клопотання мотивоване тим, що в разі задоволення позову, який розглядається у справі № 477/2018/25, право власності на автомобіль стягнення компенсації за продаж якого, є предметом розгляду у справі № 489/4674/24, буде визнано за ОСОБА_5 з дати його придбання, тобто з січня 2021 року. За такого, на думку представника відповідача, до вирішення цієї справи нібито не може об'єктивно вирішуватися спір про стягнення одним із подружжя компенсації за продаж цього автомобіля.
Заслухавши думку представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О.В., який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинне призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України (в редакції 2004 року, що кореспондується із статтею 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у його задоволенні, або якщо ці справи є взаємовиключними.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що:
«метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 477/2018/25.
До клопотання представник відповідача надав ухвалу Вітовського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2025 року про прийняття судом уточнених позовних вимог по справі №477/2018/25 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, згідно якої позивачка ОСОБА_5 пред'явила вимоги до свого чоловіка ОСОБА_6 про поділ транспортного засобу марки Hyundai, модель Santa Fe, державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , як спільного майна подружжя.
Як убачається з матеріалів справи, яка переглядається апеляційним судом, спірний транспортний засіб марки Hyundai, модель Santa Fe, державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , в період з 19 січня 2021 року по 13 лютого 2024 року був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_1 .
Починаючи з 13 лютого 2024 року по теперішній час цей транспортний засіб, зареєстрований за ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи клопотання, представник відповідача зазначив, що до вирішення спору між ОСОБА_5 до ОСОБА_6 у справі №477/2018/25 про поділ майна подружжя, нібито не може об'єктивно вирішуватися спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення одним із подружжя компенсації за продаж цього автомобіля.
Проаналізувавши предмети та підстави позовів у справах, колегія суддів вважає, що заявником не доведено наявність об'єктивних обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про поділ майна подружжя між ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді даної справи наявність обставин (фактів), якими позивачка ОСОБА_2 обґрунтовувала свої вимоги про поділ майна подружжя.
За наведених обставин суд вважає, що заявником не доведено, а колегією суддів не встановлено наявність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судового рішення у справі №477/2018/25 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.
З огляду на зазначене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 , яке подане його представником - адвокатом Заливчим Я.В., про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 222, 251, 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке подане його представником- адвокатом Заливчим Ярославом Валерійовичем про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, яка перебуває у провадженні Вітовського районного суду Миколаївської області (справа №477/2018/25) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ГоловуючийІ.В. Лівінський
СуддіТ.Б. Кушнірова Н.О. Шаманська
Повний текст ухвали складено 26 травня 2026 року.