“21» травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
часників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відео конференції з приміщення
Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області)
захисників ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 4 ст. 296 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 липня 2026 року, без визначення розміру застави.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також виловив вимогу про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Просить врахувати, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має повнолітнього сина, раніше не судимий, працює, здійснює обробіток власної землі, позитивно характеризується за місцем проживання, визнає вину, щиро кається.
Захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Вважає, що підозра побудована на загальних припущеннях та узагальненнях без конкретних доказів індивідуальної участі ОСОБА_8 .
Також захисники вважають недоведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя застосував запобіжний захід щодо ОСОБА_8 без визначення розміру застави, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України. Слідчим суддею взято до уваги, що за версією сторони обвинувачення ОСОБА_8 грубо порушив громадський порядок із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, що підвищує ризики як для громадської безпеки, так і для життя і здоров'я громадян.
Позиції учасників судового провадження.
Захисники апеляційні скарги підтримали.
Підозрюваний про дату та час повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026152110000341 від 03.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
04.05.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.
Згідно підозри, ОСОБА_8 у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 02.05.2026, у невстановлений слідством спосіб та у невстановленої особи, незаконно придбав ручну гранату дистанційної дії РГД-5, яку зберігав в себе вдома за адресою: вул. Нижня, 6, с. Львів, Первомайського району Миколаївської області. Так, 02.05.2026 у вечірній час доби ОСОБА_8 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої, під час вживання спиртних напоїв у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на, те щоб за допомогою гранати РГД5 налякати ОСОБА_9 , яка проживає по АДРЕСА_2 , так як в них раніше була конфліктна ситуація.
Після чого того ж дня, приблизно об 22:45 год. ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв з собою гранату РГД-5, та на своєму автомобілі марки «ЗАЗ» моделі «Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, поїхав до свого знайомого ОСОБА_10 , який проживає по АДРЕСА_2 , де висловлював намір помститися родині ОСОБА_11 . Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_8 маючи при собі предмет, заздалегідь заготовлений для спричинення тілесних ушкоджень - гранату РГД-5 поїхав на своєму автомобілі марки «ЗАЗ» моделі «Таврія» д.н.з. НОМЕР_2 , зеленого кольору до будинку ОСОБА_9 , по АДРЕСА_2 . Знаходячись біля вказаної території домоволодіння ОСОБА_12 03.05.2026 близько о 00:44 год. з хуліганських спонукань, будучи негативно налаштований по відношенню до ОСОБА_9 , котра проживає за вказаною адресою, маючи умисел на вчинення хуліганських дій із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме гранати РГД-5, з причин враженого самолюбства, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в зневажливому ставленні до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин та дотримання правил поведінки у побуті, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість, пов'язану з неповагою до особи та людської гідності, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, тримаючи в руках гранату РГД-5, яка заздалегідь заготовлена для спричинення тілесних ушкоджень, поставив її у бойове положення та перекинув на територію домоволодіння ОСОБА_9 внаслідок чого на земельній ділянці території стався вибух.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у вчиненні хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя у оскаржуваному рішенні.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду обвинувачення.
Всупереч доводам захисника ОСОБА_7 , колегія суддів наголошує, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Незгода сторони захисту з достатністю цих доказів має бути предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею.
Є правильними висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити вплив на вказаних осіб задля зміни наданих раніше показань (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний може вживати заходи до пошуку свідків та очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування та схиляння їх до дачі показань, що виправдовують (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також підтверджено ризик того, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний може продовжувати свою злочинну діяльність, оскільки висловлював свідку ОСОБА_10 , що бажає помститися родині ОСОБА_11 та обурений на них. Тобто, доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначених ризиків.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлено у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, оскаржуване рішення належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційних скарг не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про його особу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до ОСОБА_8 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів захисника ОСОБА_6 , що підозрюваний ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має повнолітнього сина, раніше не судимий, працює, здійснює обробіток власної землі, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро кається, то ці обставини не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо застави. Рішення про обрання запобіжного заходу без визначення розміру застави прийнято відповідно до вимог ч. 3 ст. 183, п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що слідчий суддя обґрунтовано не визначив заставу у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3