Справа №766/7101/26
н/п 1-кп/766/3769/26
про продовження запобіжного заходу
(повний текст)
13.05.2026
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції, власні засоби зв'язку),
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції, Миколаївський СІЗО),
захисниці - адвокатки ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026231020000697 від 01.05.2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами першої, другої ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2026 (справа №766/17084/26, н/п 1-кс/766/1391/26) стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 травня 2026 року включно, з визначенням застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
04.05.2026 року у вказаному кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт, який скеровано до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.05.2026 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13.05.2026 на 10 год. 15 хв.
13.05.2026 року у судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого на строк 60 днів, на підставі частини третьої ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України).
І. Позиція сторони обвинувачення
Клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, міцних зв'язків не має, офіційно не працевлаштований, неодружений, утриманців не має.
Таким чином, прокурор вважає, що наявні ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, є вагомою підставою для висновків, що обвинувачений може переховуватися від суду.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений мешкає у безпосередній близькості зі свідком, а тому може впливати на нього з метою схилення його для зміни показань.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 263 КК України, а тому є ризик продовження обвинуваченим злочинної діяльності.
Вищезазначене свідчить про те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинуваченого зобов'язань і останній може продовжити неналежну поведінку, у зв'язку з чим, прокурор вважає, що є підстави для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи будуть не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
ІІ. Позиція сторони захисту
Захисниця заперечувала проти цього клопотання і просила застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід. Зазначила, що ризики, зазначені у клопотанні є необґрунтованими.
Обвинувачений проти клопотання також заперечував, погодився з думкою захисника.
ІІІ. Мотиви Суду
Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
В Кримінальному процесуальному кодексі поняття «обґрунтована підозра» не розтлумачено, проте відповідно до частини шостої ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі, застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).
Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини Суд бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» застосовується з метою уникнення порушення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) і за узагальненим тлумаченням визначається, як наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 21.04.2011, заява № 42310/04, пункт 175).
Під час судового провадження, за наявності обвинувального акта на розгляді суду, є обґрунтовані підстави вважати, що стандарт доведення «обґрунтована підозра» дотримано. Однак виконання цієї умови не звільняє сторону обвинувачення від доказування наявності ризиків щодо можливої неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або/та створитимуть загрозу суспільству.
Отже, оцінюючи рівень доведеності сторонами провадження обставин, які б могли вплинути на мотиви Суду під час ухвалення рішення щодо зазначеного клопотання, Суд наголошує, що тягар доведення ризиків, передбачених ст. 177 КПК та необхідності застосування відповідного запобіжного заходу завжди залишається на стороні обвинувачення, оскільки на боці сторони захисту завжди діє презумпція «свободи», сформульована в ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції.
Водночас Суд також зауважує, що право на свободу, як і інше право особи (людини) не є абсолютним, відтак може бути обмеженим відповідно до закону. Крім того, з метою уникнення свавілля право на свободу має обмежуватись відповідними зобов'язаннями покладеними на особу, дотримання (виконання) яких унеможливило б порушення прав і інтересів інших осіб, суспільства та держави.
В цьому контексті Суд звертає увагу, що за змістом приписів ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Крім того, оцінюючи наявність ризику, як імовірнісну категорію, Суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому та на підставі цього Суд має ухвалити рішення, яке повинно забезпечити не тільки права учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого, його право на свободу, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на практику ЄСПЛ Суд наголошує, що продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, заява N 40107/02, пункт 79)
При цьому Суд, з огляду на вимоги КПК, нагадує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Суд також бере до уваги, що рішення про застосування (продовження) одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
На думку Суду, є очевидним, що в умовах воєнного стану, в м. Херсон, суспільний інтерес в даному випадку полягає в максимальній ізоляції обвинуваченого від суспільства задля забезпечення його безпеки і унеможливлення вчинення обвинуваченим повторних злочинів.
При цьому Суд враховує приписи частини третьої ст. 183 КПК України, які встановлюють, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на викладене, Суд вважає за можливе залишити обвинуваченому, як альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.
Відтак, за переконанням Суду тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення є вагомою, хоча і не єдиною, підставою спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку обвинуваченого та припустити, що обставини, які перелічені в ст. 177 КПК можуть настати при обранні більш м'якого запобіжного заходу чи в разі його скасування.
Водночас Суд вважає, що аргументи сторони захисту не були переконливими в тому, що в разі звільнення обвинуваченого з під варти (отримання ним свободи) є умови, за яких останній дотримається (виконає) свої обов'язки щодо недопущення порушення прав та інтересів, як інших осіб, так і суспільства в цілому та держави і не допустить спроб вчинити дії, що передбачені приписами ст. 177КПК.
Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку (виходячи з позиції сторін і ступеню доведеності обставин) обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого із залишенням застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на думку Суду є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і відповідає розміру встановленому пунктом 2 частини п'ятої ст. 182 КПК України.
В разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави Суд вважає за доцільне передбачити покладання на обвинуваченого обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
З цих підстав,
керуючись статтями 176-178, 182, 183, 197, 199, 369-372, 392, 395 КПК України,
1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2026 (справа №766/17084/26, н/п 1-кс/766/1391/26), стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «10» липня 2026 року, включно.
3. Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі, а саме у 20 (двадцяти) розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.).
4. Застава може бути внесена у будь-який момент часу протягом дії цієї ухвали обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26283946;
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача: UA968201720355209001000001110.
5. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі і надання підтверджуючих документів, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти негайно.
6. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
7. При застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (проходить службу) без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
8. Роз'яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи місця ув'язнення, а саме: Державна установа «Миколаївський слідчий ізолятор».
9. Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.
10. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захисниці, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5).
11. Ухвала підлягає негайному виконанню.
12. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
13. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1