Справа № 760/6882/26
н/п 2/766/10292/26
про залишення позовної заяви без руху
26.05.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
Позивач у лютому 2026 року звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.03.2026 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав надіслати для розгляду за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
В порядку ч. 8 ст. ст. 187 ЦПК України 26.05.2026 року судом отримані відомості з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця проживання відповідача.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Згідно з положеннями ч. ч. 4, 5 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Процес позбавлення батьківських прав умовно поділяється на етапи, зокрема, етап звернення заявника з відповідною заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини (1); судовий етап, звернення з позовом та розгляд справи в суді (2); виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав (3).
Питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачою про це письмового висновку.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази. У цьому контексті суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Разом з тим, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Не зазначено про причини неможливості отримання вказаного висновку самостійно, якщо такі існують.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Однак, в порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про доцільність/недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також посилання на інші документи, необхідні для вирішення даного питання по суті.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Окрім цього, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилалася на п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Натомість питання, порушене позивачем у позові про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є вимогою щодо захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Звернення позивача до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав відповідача не вирішує питання про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а стосується лише прав та обов'язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у ст. 166 СК України.
Також Закон України «Про судовий збір» не відносить малолітніх дітей та батьків, інших осіб, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 367/5983/16-ц.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 27 липня 2021 року у справі № 461/5125/20 звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав не вирішує питання прав та інтересів інших осіб, зокрема, прав та обов'язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов'язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову, відтак п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про позбавлення батьківських прав.
Таким чином, позивач не звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви у частині позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Законом України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прийнятого 03.12.2025 року Верховною Радою України, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3328,00 гривень.
Закон України «Про судовий збір» передбачає можливість зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні перелічених вище процесуальних документів.
Для цього необхідно подати їх у електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС. Як наслідок, буде застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, вимоги заявника у цій справі не стосуються захисту прав дитини, а впливають виключно на обсяг прав та обов'язків батька, а тому заявнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір» а саме: за одну вимогу немайнового характеру в загальній сумі 1064,96 грн. (3328,00 * 0,4 * 0,8).
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяЯ. В. Шестакова