Справа № 766/16434/21
н/п 8/766/4/26
щодо перегляду за нововиявленими обставинами
26.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
при секретарі: Кирпиченко І.А.,
за участю завниці (відповідача): ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 766/16434/21 за позовом адвоката Федак Лілії Романівни, яка діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровець Бучми 22» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за утримання житлового будинку та прибудинкової території,
встановив:
03.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обгрунтування заяви зазначила, що рішенням суду у справі № 766/16434/21 з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за внесками ОСББ, розраховану виходячи із загальної площі приміщення 34,4 м. Підставою для такого розрахунку став наданий позивачем технічний паспорт №103540 від 06.09.2019 р., виготовлений на ім'я ОСОБА_2 . З отриманої у 2025 році відповіді КП «Херсонське БТІ» (лист №147 від 22.07.2025) заявниці вперше стало відомо, що саме ОСББ виступало замовником виготовлення технічної документації у 2019 році. На думку заявниці, це відкриває істотні обставини, які були приховані від суду в 2021 році. Також заявниця зазначила, що є наймачем приміщення комунальної власності. Згідно з ордером та технічним паспортом від 29.12.2021 року (виготовленим із фактичним оглядом), загальна площа становить 20,1 м. житлова - 17,2 м. Після ухвалення рішення суду заявнику стало відомо та отримано офіційну відповідь Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 04.08.2025 № В-5007, з якої вбачається, що Херсонська міська рада не приймала жодних рішень про збільшення площі житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , а допоміжні приміщення є приміщеннями загального користування та окремій приватизації не підлягають. Позивач не мав повноважень самовільно включати допоміжні приміщення загального користування до індивідуальної площі заявниці, використовуючи для цього техпаспорт ОСОБА_2 . На думку заявниці, зазначена обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки спростовує підстави позовних вимог ОСББ та висновки суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.03.2025 року заяву прийнято до судового розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами.
21.03.2026 року від представника ОСББ «Петровець Бучми 22» Федак Л.Р. надійшли заперечення на заяву, в яких зазначено, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, а заявник вводить суд в оману з метою звільнення від відповідальності за сплату комунальних послуг. В основу прийняття рішення по даній справі було покладено рішення Херсонського міського суду Херсонської області по справі № 766/22430/19 від 22.06.2020 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 22.10.2020 року, які набрали законної сили, а не технічна документація 2019 року. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
23.03.2026 року ОСОБА_1 подано до суду відповідь на заперечення, в яких вказує, що обставини незаконності встановлення площі 34.4 кв. м, на її думку є нововиявленими та мають істотне значення для вирішення справи.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, просила її задовольнити, з підстав викладених у заяві та відповіді на заперечення від 23.03.2026 року. Зазначила, що нововиявленими обставинами є відповідь КП «Херсонське БТІ» від 22.07.2025 року за № 147, та роз'яснення Міністерства розвитку громад від 03.02.2026 року за № 1005/37/3ВГ-26.
Представник ОСББ «Петровець Бучми 22» Федак Л.Р. в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, позиція щодо заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами викладена у запереченні на заяву.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у встановлених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.06.2024 року у справі №372/4154/18 судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Суд наголошує, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17)
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 дійшла висновку про те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20).
Згідно відповіді КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» від 22.07.2025 року за № 147 на запит ОСОБА_1 вбачається, що в 2019 році проводилася технічна інвентаризація всього житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який було передано в 2016 році на утримання ОСОБА_3 22, а тому в даному випадку технічна інвентаризація проводилася за заявою замовника. Під час технічної інвентаризації житлового будинку, було обстежено та виготовлено технічну документацію на весь будинок, і в експлікації до технічного паспорту зазначені всі приміщення житлового будинку що відповідає положенням Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, яка була чинною на момент виготовлення технічного паспорту.
Згідно листа Міністерства розвитку громад від 03.02.2026 року за № 1005/37/3ВГ-26, вбачається що, відповідно до Інструкції № 127 замовники технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна забезпечували: доступ виконавця з технічної інвентаризації на об'єкт під час виконання робіт із технічної інвентаризації та створення для цього безпечних умов праці; надання виконавцю з технічної інвентаризації інформації та документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації; супроводження виконавця на об'єкті або надання виконавцю представника, який супроводжуватиме його; повноту і достовірність надання відомостей і документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації (пункт 30). До набрання чинності Порядку № 488 технічний паспорт виготовлявся відповідно до додатку 8 Інструкції № 127 із зазначенням виду житлових будинків (будинок квартирного типу або гуртожиток) на підставі документів, отриманих від замовника. На підставі параметрів (загальної площі квартири або нежитлового приміщення та всього будинку), що вказані в технічному паспорті багатоквартирного будинку, розраховується частка кожного співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, проведення поточного і капітального ремонтів будинку. При цьому, згідно до листа Мінрозвитку від 20.05.2025 № 3599/37/ЗВГ-25, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), не обмежує право об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком, що має бути відображено у статуті об'єднання або в окремих рішеннях загальних зборів такого об'єднання.
При розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом встановлено наступне.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2022 року позов адвоката Федак Лілії Романівни, яка діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровець Бучми 22» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за утримання житлового будинку та прибудинкової території - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстрованої АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровець Бучми 22» (ЄДРПОУ 40584478) заборгованість по сплаті з утримання житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 10197,50 грн. (десять тисяч сто дев'яносто сім гривень 50 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстрованої АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровець Бучми 22" (ЄДРПОУ 40584478) судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12.12.2023 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2022 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровець Бучми 22" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровець Бучми 22" про стягнення із ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними доказами наявність боргових зобов'язань відповідача по сплаті за надані позивачем послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за встановленими тарифами, відповідач не довів наявності підстав для звільнення його від обов'язку сплатити за надані йому комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг, і не оспорив розмір наявної заборгованості, тому позивач має право вимагати від відповідача - споживача послуг їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідач, як сторона, що послуги отримала, але не виконала свої зобов'язання, допустила прострочення з оплати, тому зобов'язана сплатити позивачу за надані ним послуги.
Судом при винесені рішення були ураховані обставини, встановлені у постанові Херсонського апеляційного суду від 22.10.2020 року, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ "Петровець Бучми 22" про зобов'язання відповідача опломбувати лічильник та здійснити нарахування позивачці плати за споживання електричної енергії у відповідності до показів приладу обліку, про визнання неправомірними дій третьої особи - голови правління ОСББ Вершини Н.О. по збільшенню загальної площі її кімнати у найманому приміщенні, яке обслуговує ОСББ, яким встановлено, що ОСББ вірно здійснює нарахування сум ОСОБА_1 на утримання будинку та прибудинкової території, оплати за електроенергію з урахуванням частки відповідачки у нежитлових приміщеннях і місцях загального користування у гуртожитку. Саме на ці обставини посилався позивча в обгрунтовання позовних вимог та розрахунку заборгованості.
Обставини, на які посилається заявниця ОСОБА_1 як на нововиявлені не є такими відповідно до статті 423 ЦПК України, а фактично зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями та спрямовані на переоцінку доказів.
Позивачем фактично взагалі не зазначено жодних нововиявлених обставин та доказів на їх підтвердження.
Наведені у заяві доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права й зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів та були предметом дослідження в судах з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави та обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч.4 ст. 429 ЦПК України).
Керуючись ст. 423, 429, 442, 260-261 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 766/16434/21 за позовом Федак Лілії Романівни, яка діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровець Бучми 22» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за утримання житлового будинку та прибудинкової території відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
СуддяС. І. Майдан