1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 19 травня 2026 року апеляційні скарги представника ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвоката ОСОБА_5 , представника ТОВ «ПроСенс» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференцзв'язку
представника ТОВ «ПроСенс» адвоката ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 та на майно з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12025111230002009 від 18.11.2025, а саме на:
І) нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Приватному акціонерному товариству «Птахофабрика «Васильківська» (ЄДРПОУ 05513193, місцезнаходження: 08635, Київська обл., Фастівський р-н (колишній Васильківський р-н), селище Зелений Бір, вул. Тараса Шевченко, буд.19), а саме:
1) будівлю, загальною площею 1556,8 кв.м., розміщену за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, сщ. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/16;
2) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:044:0007, площею 0,6033 га;
3) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:020:0037, площею 8,3704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
4) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:044:0001, площею 4,8986 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
5) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:044:0003, площею 6,265 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
6) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:044:0004, площею 8,2712 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
7) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:037:0002, площею 9,4089 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
8) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:009:0004, площею 8,7858 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
9) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:044:0002, площею 4,4309 га за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
10) земельну ділянку кадастровий номер 3221484000:06:037:0001, площею 7,3243 га за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
11) нежитлове приміщення, літ. "19", загальною площею 1215,0 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/1;
12) нежитлове приміщення, літ. "Ш-1" загальною площею 93,5 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд.19/31;
13) нежитлове приміщення, літ. "С-1" загальною площею 66,2 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/30;
14) нежитлове приміщення, літ. "М" загальною площею 1862,4 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд.19/28;
15) нежитлове приміщення, літ. "1-1" загальною площею 634,4 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/39;
16) нежитлове приміщення, літ."И-1" загальною площею 547,7 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19;
17) нежитлове приміщення, літ. "Д" загальною площею 3060,9 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/37;
18) нежитлове приміщення, літ. "А" загальною площею 2050,5 кв.м. за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд.19/5;
19) земельну ділянку кадастровий номер 3221484005:01:010:0001, площею 12,5002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
20) земельну ділянку кадастровий номер 3221484005:01:002:0017, площею 0,2 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушинська;
21) спальний корпус літ-А-2 загальною площею 1132,8 кв.м., за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Грибівка, "Корал", база відпочинку;
22) їдальню загальною площею 807,5 кв.м. за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Грибівка, "Корал", база відпочинку їдальня, Г-2;
ІІ) нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ПроСенс» (ЄДРПОУ 45782608, місцезнаходження: 08676, Київська обл., Фастівський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/11), а саме:
1) земельну ділянку площею 5.2660 га, розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, на території Крушинської сільської ради, кадастровий номер: 3221484000:06:044:0008;
2) будівлю пожежного депо, літ. «К-1», загальною площею 184,6 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса,19/3;
3) будівлю будівельників, літ. «Б», загальною площею 1776,0 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса,19/26;
4) будівлю мехмайстерні, літ. «Ж», загальною площею 412,6 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса,19/36;
5) будівлю складу з/частин, літ. «З-1», загальною площею 1692,6 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса,19/27;
6) будівлю парокотельні з ГРП, літ. «І», загальною площею 731,9 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса,19/12;
7) будівлю санпропускника, літ.«Л-1», загальною площею 625,8 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, 19/11;
8) будівлю зоолабораторії, літ.«М-1», загальною площею 283,2 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, 19/41;
9) будівлю РБУ, літ.«Т-1», загальною площею 269,5 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Фастівський район, Глевахівська територіальна громада, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса,19/9;
ІІІ) нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39727902, місцезнаходження: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 118, оф. 102) а саме:
1) будівлю загальною площею 845,4 кв.м., розміщену за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, сщ. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/16-А;
2) земельну ділянку кадастровий номер: 3221484000:06:044:0006, площею 0,32 га.
Заборонено Приватному акціонерному товариству «Птахофабрика «Васильківська» (ЄДРПОУ 05513193, місцезнаходження: 08635, Київська обл., Фастівський р-н (колишній Васильківський р-н), с. Зелений Бір, вул. Тараса Шевченко, буд.19), Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ЄДРПОУ 37956207, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких 8, корпус 30), акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Тропініна, буд. 7-Г) вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» (ЄДРПОУ 05513193, місцезнаходження: 08635, Київська обл., Фастівський р-н (колишній Васильківський р-н), с. Зелений Бір, вул. Тараса Шевченко, буд.19) про збільшення розміру статутного капіталу шляхом емісії додаткових акцій існуючої номінальної вартості від 20 листопада 2025 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвокат ОСОБА_5 , представник ТОВ «ПроСенс» - адвокат ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
Щодо строку на апеляційне оскарження, представник ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ознайомився з текстом оскаржуваної ухвали 16 лютого 2026 року, апеляційну скаргу подано засобами електронного зв'язку 20 лютого 2026 року. Відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Представник ТОВ «ПроСенс» - адвокат ОСОБА_6 зазначив, що про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо 24 лютого 2026 року з Єдиного реєстру судових рішень, апеляційну скаргу направлено через підсистему «Електронний суд» 28 лютого 2026 року. Відтак просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Представник ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвокат ОСОБА_5 просив скасувати ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання представника цивільного позивача про накладення арешту на майно, яке на праві приватної власності належить ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська».
Представник ТОВ «ПроСенс» - адвокат ОСОБА_6 просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_8 про накладення арешту відмовити.
Представники в апеляційних скаргах зазначають, що жодній посадовій особі ТОВ «ПроСенс» та ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» про підозру у даному кримінальному провадженні не повідомлено, а матеріали справи взагалі не містять підтвердження наявності підозри у кримінальному провадженні.
Звертають увагу, що накладений арешт порушує права підприємств та перешкоджає можливості вільно розпоряджатись майном і є фактично перешкоджанням господарської діяльності.
Окрім цього, представник ТОВ «ПроСенс» - адвокат ОСОБА_6 наголошує, що до клопотання про накладення арешту не долучено доказів, що цивільний позов долучений до матеріалів кримінального провадження, а також не доведено, що ОСОБА_8 є цивільним позивачем або потерпілим у кримінальному провадженні.
Також вказує, що представник потерпілого вже неодноразово звертався з аналогічними клопотаннями про накладення арешту.
Разом із тим, зазначає, що майно, яке наразі належить ТОВ «ПроСенс» та до купівлі належало ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» ніколи не перебувало у власності ОСОБА_10 , з яким у ймовірного цивільного позивача виник спір у іншому судовому процесі.
Вважає, що слідчим суддею залишено поза увагою, що існує аналогічний цивільний спір, обставини у якому є ідентичними тим, що викладені у цивільному позові.
05 травня 2026 року на електронну адресу суду надійшла заява представника ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвоката ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги поданої, на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року.
Відповідно до положень ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргоюпредставника ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвоката ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги поданої, на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року, підлягає закриттю, у зв'язку з відмовою представника від апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, яка заперечила щодо її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Як убачається з матеріалів справи, розгляд клопотання відбувся без повідомлення власників майна. Як зазначено в апеляційній скарзі представник ТОВ «ПроСенс» - адвокат ОСОБА_6 дізнався про існування оскаржуваної ухвали 24 лютого 2026 року з Єдиного реєстру судових рішень, апеляційну скаргу направлено через підсистему «Електронний суд» 28 лютого 2026 року. Відтак, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.
З матеріалів провадження убачається, що 12 січня 2026 року представник цивільного позивача ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить Приватному акціонерному товариству «Птахофабрика «Васильківська», Товариству з обмеженою відповідальністю «ПроСенс», Товариству з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТРЕЙД», перелік зазначений у клопотанні, з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12025111230002009 від 18.11.2025,
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року клопотання задоволено частково та накладено арешт на вказане майно.
З таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Колегія суддів звертає увагу на допущені слідчим суддею порушення.
Зокрема, слідчим суддею не перевірено наявність врученої підозри службовим особам відповідачів ТОВ «ПроСенс», ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська», ТОВ «ШУЛЬЦ ТРЕЙД» у кримінальному провадженні, де заявлено цивільний позов ОСОБА_8 .
Окрім того, в матеріалах справи міститься цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , як відповідачів.
У судовому засіданні апеляційної інстанції прокурором ОСОБА_7 повідомлено, що у кримінальному провадженні № 12025111230002009 жодній особі про підозру не повідомлено, в тому числі і службовим особам ТОВ «ПроСенс» та ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська». Вказану обставину підтвердив прокурор у судовому засіданні, однак слідчим суддею не з'ясовано і як наслідок постановлено незаконне рішення.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Наведені обставини свідчать про порушення вимог ч. 6 ст. 170 КПК України, і в свою чергу унеможливлюють забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Наявність цивільного позову у даному кримінальному провадженні не є достатньою підставою для накладення арешту, з метою забезпечення цивільного позову, оскільки основною умовою накладення арешту на стадії досудового розслідування є вручена підозра (ч. 6 ст. 170 КПК України).
Таким чином, існування правової підстави для арешту вказаного майна не підтверджується відповідними доказами.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності даних, які відповідно до діючого законодавства дають підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, існування правової підстави для арешту вказаного майна не підтверджується відповідними доказами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
За таких обставин, у даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в повному обсязі, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ТОВ «ПроСенс» - адвоката ОСОБА_6 - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання представника цивільного позивача про арешт майна.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику ТОВ «ПроСенс» - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу представника ТОВ «ПроСенс» - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 січня 2026 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовитиу задоволенні клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12025111230002009 від 18.11.2025, а саме на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Приватному акціонерному товариству «Птахофабрика «Васильківська» (ЄДРПОУ 05513193, місцезнаходження: 08635, Київська обл., Фастівський р-н (колишній Васильківський р-н), селище Зелений Бір, вул. Тараса Шевченко, буд.19), нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ПроСенс» (ЄДРПОУ 45782608, місцезнаходження: 08676, Київська обл., Фастівський р-н, с. Зелений Бір, вул. Шевченка Тараса, буд. 19/11), нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39727902, місцезнаходження: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 118, оф. 102), з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12025111230002009 від 18.11.2025, згідно переліку зазначеного в клопотанні.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 372/6715/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/824/2762/2026 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК