Провадження № 3/510/665/26
Справа № 510/545/26
26 травня 2026 року м. Рені Одеської області
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кулевча Саратського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, який проживає у АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
встановив:
18 березня 2026 року о 21 годині 25 хвилин, у міжнародному пункті пропуску «Орлівка», під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну ОСОБА_1 , пред'явив на паспортний контроль паспорт громадянина Болгарії. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 являється громадянином України.
Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, у матеріалах справи наявна його заява, відповідно до якої він просить розглядати протокол про адміністративне правопорушення у його відсутності, вину визнає.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, явка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не є обов'язковою, а тому суд вважає, що розглядати справу можливо без участі ОСОБА_1 .
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозиція вказаної статті КУпАП є бланкетною, а тому, при встановленні наявності складу адміністративного правопорушення необхідно керуватися спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Частина 1 ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» наголошує на тому, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Отже, перетин державного кордону громадянином України за паспортом іноземної держави не допускається і може кваліфікуватися як незаконне перетинання державного кордону без відповідних документів.
Стаття 4 Конституції України передбачає, що в Україні існує єдине громадянство, поняття якого розкривається у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», а саме: якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України», одним із документів, що дають право громадянину України на виїзд і в'їзд є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачає, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Так, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки, 18 березня 2026 року при в'їзді в Україну у пункті пропуску «Орлівка» він використав документ, який містить недостовірні відомості про особу в частині громадянства.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 002473Е від 18 березня 2026 року, рапортами старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску «Орлівка» та старшого зміни прикордонних нарядів впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) від 18 березня 2026 року, інформацією про особу, рішенням - 120 про відмову в перетинанні державного кордону України від 18 березня 2026 року, копією паспорта громадянина Болгарії, виданого на ім'я « ОСОБА_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП повністю доведена, а тому його має бути піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, оскільки, застосування інших, більш м'яких стягнень, буде недоречним для охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Застосування конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення суд вважає не доцільним у зв'язку з їх відсутністю.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 204-1 ч. 1, 221, 268, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. на користь держави без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяця.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова