cправа №947/21113/26
провадження №1-кп/947/1017/26
26 травня 2026 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання : при розгляді, - ОСОБА_2 , при проголошенні, - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026162480000385 від 15.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павлівка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 ,
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі.
1. Відповідно до обвинувального акту від 19.05.2026 року по кримінальному провадженню №12026162480000385 від 15.03.2026 року, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме: умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
2. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Запропонував не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказі та заходів забезпечення кримінального провадження.
3. Потерпілий у судовому засіданні, проти скороченого судового розгляду не заперечував.
4. Обвинувачений, під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Висловив бажання дати показання.
5. Захисник, під час судового розгляду, також погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
6. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю.
7. Просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти (5) років позбавлення волі.
8. При цьому, враховуючи особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, вважав за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки. Вирішити долю речових доказів.
9. На стадії судових дебатів, потерпілий заявив, що претензій до обвинуваченого не має.
10. На стадії судових дебатів, обвинувачений повідомив, що щиро кається.
11. Захисник, на стадії судових дебатів зазначив, що погоджується з прокурором щодо розміру покарання та застосування ст.75 КК України, зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
12. Під час останнього слова, обвинувачений заявив, що щиро кається та пообіцяв надалі такого не вчиняти.
ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
13. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:
14. 15.03.2026 року, приблизно о 02:30 год. на тротуарі куті вулиць Академіка Філатова та вулиці Космонавтів у місті Одесі між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , стався конфлікт, в ході якого вони перемістилися на ґрунтову стежку, яка веде до багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник злочинний умисел направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
15. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 15.03.2026 року приблизно о 02.35 год., знаходячись на ґрунтовій стежці, яка веде до багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Космонавтів, буд.7, діючи умисно, достав предмет з колючо-ріжучими властивостями, який був при ньому, та лезом останнього, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в область грудної клітки з лівої сторони, спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки зліва на рівні 7-го міжребер'я по заднє-пахвинній лінії, яка проникає в ліву плевральну порожнину з пораненням переднє-базального сегменту лівої легені, яка ускладнилась лівобічним пневмогемотораксом (наявність крові та повітря у плевральній порожнин).
16. Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
17. Згідно з ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
18. Відповідно до ч.1 ст.121 КК України, кримінальна відповідальність настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.
19. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він заподіяв ОСОБА_7 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
20. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового розгляду положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши їх думки щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку та через відсутність їх заперечень проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.
21. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив суду обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, оголошені прокурором в судовому засіданні та надалі з'ясовані у нього судом. Зазначив, що тілесні ушкодження наніс потерпілому через сварку з ним. Після чого пішов з місця події, а ніж викинув у контейнер зі сміттям.
V. Призначення покарання.
22. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
23. Так, ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у медичних установах не перебуває, офіційно не працює, не одружений, має на утриманні малолітню дитину.
24. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння судовому розгляду.
25. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.
26. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
27. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі у мінімального розміру, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
28. Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, зокрема його молодий вік, відсутність судимості, наявність на утриманні малолітньої дитини, позицію потерпілого та прокурора щодо недоцільності призначення покарання у виді позбавлення волі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому також вважає за можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із випробуванням, та покласти на нього додатково обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
VІ. Цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження.
29. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
30. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
31. Таким чином, арешти накладені на майно (речі) відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2026 року (справа №947/11253/26, провадження №1-кс/947/4307/26); ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2026 року (справа №947/11253/26, провадження №1-кс/947/4306/26); ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2026 року (справа №947/11253/26, провадження №1-кс/947/4308/26); ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2026 року (справа №947/13203/26, провадження №1-кс/947/4538/26), - підлягають скасуванню.
32. Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
33. Таким чином, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено обвинуваченому ухвалою суду від 25.05.2026 року, підлягає скасуванню.
VІІ. Речові докази та процесуальні витрати.
34 Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
35. Процесуальні витрати під час судового розгляду не заявлені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років.
2. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - три (3) роки.
3. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов'язків: 3.1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3.4. виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення»; 3.5. працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
4. Речові докази: 1) диск типу DVD-R із записами із закладу «Кафе - кондитерські Профітролі»; диск типу DVD-R із записами із закладу «Альтернатива»; диск типу DVD-R із записами із закладу «Медичний дім Odrex», - зберігати у матеріалах кримінального провадження; 2) пару кросівок чорного кольору зі слідами РБК; куртку балонову, чорну, з ромбоподібною прошивкою та капюшоном зі слідами РБК; куртку темно-синього кольору з червоно-білими смугами та зі слідами РБК, - повернути потерпілому; 3) куртку сірого кольору з РБК; штани спортивні сірого кольору; мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А22» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; ніж з руків'ям білого кольору; кепку чорного кольору із написом «FBI»; кросівки з білою підошвою з елементами РБК, - повернути обвинуваченому; 4) мобільний телефон iPhone 15 Pro Max IMEI: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 , з мобільним номером НОМЕР_5 (пароль від телефону 1590), - повернути особі, з володіння якої його було вилучено; 5) дві порожні пляшки з під горілки об'ємом 0,37 та 0,5 л з етикетками синього кольору з написами на них «NEMIROFF Vodka»; порожню пачку з під цигарок; порожній стакан; дві кружки та стакан; скляну стопку; 5 змивів речовини бурого кольору; 4 змиви РБК - знищити.
5. Арешт накладений на речі відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2026 року (справа №947/11253/26, провадження №1-кс/947/4307/26); ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2026 року (справа №947/11253/26, провадження №1-кс/947/4306/26); ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2026 року (справа №947/11253/26, провадження №1-кс/947/4308/26); ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2026 року (справа №947/13203/26, провадження №1-кс/947/4538/26) - скасувати.
6. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовженого ухвалою суду від 25.05.2026 року, - скасувати, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.
7. До відома: до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженні №12026162480000385 від 15.03.2026 року у період з 28.03.2026 по 26.05.2026 року включно, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
8. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
10. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1