Справа № 947/21563/26
Провадження № 1-кп/947/1024/26
26.05.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163480000264 від 30.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
В обгрунтування клопотання прокурор, посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні, зазначив, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від 31.03.2026 року відносно застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали до 27.05.2026 року включно.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, - переховування вказаного обвинуваченого від суду. Також, необхідність проведення допитів в судовому засіданні свідків і потерпілих, адреси мешкання яких відомі обвинуваченому ОСОБА_5 , що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілу і свідків у цьому ж кримінальному провадженні; схиляючи їх до зміни своїх показань на користь ОСОБА_5 . Ризик вчинити нове кримінальне правопорушення, є обґрунтованим, оскільки сам підозрюваний ОСОБА_5 немає постійного джерела доходів, може вчинити нові аналогічні кримінальні правопорушення, пов'язані з викраденням майна, оскільки останній вже вчиняв аналогічні злочини та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що клопотання прокурора необґрунтоване, ризики не доведені і не підтверджені, є формальними. Інформація про причетність ОСОБА_5 до інших кримінальних правопорушень відсутня. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокура та застосувати домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, зазначивши, що не має наміру ухилятись від суду.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думки учасників провадження, дійшов до наступних висновків.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Стороною обвинувачення доведені ризики, передбаченні ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжуючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що необхідно продовжити відносно обвинуваченого строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,суд вважає необхідним при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 24.07.2026 року.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" (для виконання).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1