Справа № 372/2032/25
Провадження № 2/947/271/26
18.05.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
представників відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області про встановлення місця проживання малолітньої дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи - Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю,
16.04.2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_3 та звільнити ОСОБА_3 від сплати аліментів за судовим наказом в справі №372/3948/22, виданим 06.02.2023 року Обухівським районним судом Київської області, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2025 року.
В позовній заяві позивач вказав, що позивач - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано 21 серпня 2004 року, проживали в Луганській області. В подальшому з 2005 року подружжя проживала в Києві, а потім переїхали на проживання до м. Українка, Обухівського району Київської області, де було придбано квартиру. У шлюбі народжено двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але, подружні стосунки погіршились протягом 2022-2023 року, та y відповідності до рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2023 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.
Після вирішення питання розподілу спільного подружнього майна, визнання: спільною сумісною власністю подружжя; за кожним з подружжя, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності по частині квартири АДРЕСА_1 загальною площею 74 кв.м., її продажу, колишнє подружжя проживають окремо. Так, відповідач ОСОБА_4 , виїхала на проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а позивач ОСОБА_3 , продовжує проживати у м. Українка, Обухівського району Київської області. Відповідачка вказує, що з моменту розлучення не працює, продуктами та необхідними речами, одягом, за отриманими списками через доньку ОСОБА_7 її забезпечував позивач, купував та передавав продукти, необхідні речі, та проводив комунальні, інші платежі, фактично продовжував забезпечувати відповідача та спільних дітей і після розірвання шлюбу.
Позивач вказує, що за рекомендації психіатра КНП «Обухівська ЦРЛ» ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в психіатричній лікарні. Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» смт. Глеваха, діагноз «гострий психотичний розлад F-23» (період з 16.12.2023 року по 17.01.2024 року). В подальшому, протягом 2024-го року між відповідачкою та старшою донькою ОСОБА_6 , що проживала на той час в одній квартирі разом, стали виникати конфлікти, у зв'язку з агресивним станом та не типовою поведінкою відповідача, вірою та висловами на адресу «диявола, який знаходиться навколо неї, слідкує, контролює її дії» та вкрай нестабільним психологічним станом. На пропозиції від позивача та доньки ОСОБА_6 про необхідність звернення за допомогою до психіатра та можливого продовження лікування, відповідач в агресивній формі відмовляла, тому конфлікти продовжувались.
Протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАД за №704103 складеного у м. Одеса від 21.02.2025 року, старшим інспектором СПДН ВП ОРУП №1 ГУНП у Одеській області ст. лейт-ом поліції Стояновим Миколою Миколайовичем, зафіксовано що 21.01.2025 року, близько 14:00 годин, за адресою проживання по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 вчинила домашнє насильство психологічного, фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_6 , а саме ображала образливими словами, кричала, принижувала, штовхала, в наслідок чого завдала шкоди психічному, фізичному здоров'ю потерпілій ОСОБА_6 .
За результатами розгляду адміністративної справи № 947/7124/25 Київським районним судом м. Одеса постановою від 11.04.2025 року, ОСОБА_4 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, у вчинені домашнього насильства психологічного, фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, у ОСОБА_4 погіршилося психічне здоров'я і вона на прогулянки в період січня-лютого 2025 року, в пору морозів в вечірній та нічний час разом із неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виходили роздягнутими, закутаними в ковдрах, також разом із дитиною стояла на підвіконнику багатоповерхівки, після чого позивач звернувся з письмовою заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради про доцільність проживання малолітнього сина з ним.
Позивач також вказує, що 21 лютого 2025 року до територіального відділу служби у справах дітей Одеської МР У Київському районі прийшла ОСОБА_6 , 2005 р.н., повнолітня донька відповідачки та надала письмові пояснення, відповідно до яких зазначила, що з адреси її місця реєстрації, а саме АДРЕСА_2 , її вигнала мати, не дозволяє проживати та спілкуватися з молодшим братом, причин не пояснила. Повідомила, що її матір рік тому протягом місяця лікувалась у психіатричній лікарні, тому вона турбується та хвилюється за свого молодшого брата, особливо після того, як мати почала викладати у соціальній мережі Фейсбук дивні ролики, які свідчать про загострення хвороби матері.
Зазначає, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежений у належному розвитку, вихованні піклуванні про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не регулярно відвідує дошкільний навчальний заклад, потребує проведення занять з логопедом, оскільки його мати - ОСОБА_4 у зв'язку з погіршенням психічного здоров'я перебуває в нестабільному психологічному стані, перебуває в залежності від уявного впливу «диявола» і не здатна надавати належну турботу неповнолітньому сину, забезпечувати його належне харчування та розвиток, що гарантовано нормами ст. 150 Сімейного кодексу України.
За вказаних обставин, позивач вважає доцільним встановлення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним - батьком дитини - ОСОБА_3 , який належним чином утримує молодшого сина, піклується про здоров'я дитини, його фізичний, духовний, моральний розвиток та розвиток додаткових здібностей.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області про встановлення місця проживання малолітньої дитини з батьком. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
16.07.2025 року від ОСОБА_4 надійшов зустрічний позов до ОСОБА_3 , треті особи - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю, відповідно до якого просила визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею.
Зазначає, що вона з ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 21.08.2004 року, проте стосунки не були засновані на любові та взаємоповазі, а були токсичними, з кожним роком ставлення відповідача ОСОБА_3 до неї ставало дедалі гірше. Колишній чоловік дуже ображав, принижував словесно її, застосовував фізичне насильство в тому числі і в присутності дітей, зловживав алкогольними напоями та вживав інколи наркотичні речовини, приходив побитим з ранами та синцями.
Від шлюбу народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що відповідач за своїм складом характеру є нарцисичним аб'юзером, тому вона перебувала в постійному страху, що чоловік знову почне її бити та ображати.
Впродовж 2022-2023 років подальше підтримання подружніх відносин та спільне проживання стали нестерпними та рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2023 року по справі №372/3926/22, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 21.08.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №№ 200 було розірвано.
Позивачка у зустрічному позові вказує, що відповідач хоч офіційно й працевлаштований, проте ніколи не забезпечував родину, не цікавився життям дітей, їх розвитком, вподобаннями, захопленнями тощо, саме вона постійно працювала за спеціальністю (медичний працівник) та забезпечувала дітей всім необхідним.
Судовим наказом Обухівського районного суду Київської області від 06 лютого 2023 року по справі №372/3948/22 за заявою ОСОБА_4 вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_5 .
Зазначає, що після розірвання шлюбу відповідач не залишав її у спокої, влаштовував постійні скандали, казав, що не дасть жити спокійно, що у поєднані з наслідками війни та тривалими аб'юзивними стосунками призвело до її нервового зриву та необхідності лікування, саме вказаний період лікування з 14.12.2023 по 17.01.2024 ОСОБА_3 і мав на увазі у первісній позовній заяві.
Також, позивачка у зустрічній позовній заяві зазначає, що діагноз F-23 в міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) означає гострий та транзиторний психотичний розлад. Це група розладів, що характеризуються раптовим початком психотичних симптомів, з подальшим повним одужанням. Вона пройшла лікування, перебувала у спокої та повністю відновилась; через три дні після виписки її прийняли на роботу КНП «Сєвєродонецька багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради, де вона також пройшла медичний огляд перед працевлаштуванням та була повністю здорова.
Однак, як зазначає ОСОБА_4 , навіть після цього ОСОБА_3 все більше знущався психологічно над нею, ображаючи психічно нездоровою та погрожував забрати дитину, у зв'язку з чим, вона прийняла рішення негайно змінювати місце проживання та переїхала з дітьми до м. Одеси.
Рішенням Обухівського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року по справі №372/669/23 позов ОСОБА_4 про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна був задоволений.
Позивачка вказує, що на отриману суму від продажу спільного майна вона 18.04.2024 року придбала власну квартиру в місті Одеса, яку повністю облаштувала. В квартирі є окрема кімната для малолітнього ОСОБА_5 , з писемним столом, книгами, ліжечком, іграшками, шафою з одягом тощо; вона влаштувала сина у дитячий садок-ясла №278, який дитина відвідувала з 15.05.2024 до 24.02.2025 поки ОСОБА_3 без відома та згоди не забрав звідти в обідню перерву дитину та не увіз в невідомому напрямку.
Вказує, що дитина була під медичним наглядом лікаря, з яким укладена декларація в КНП Таїровської селищної ради «Таїровський консультативно-діагностичний центр» та медичному центрі Одрекс, займалась з логопедом, кінезітерапією.
Зазначає, що намагалась влаштувати своє життя та життя дітей на новому місці, працювала офіційно та неофіційно, робила все, що в її силах. А відповідач в свою чергу нічим не допомогав та не цікавився як його діти живуть.
У зустрічному позові ОСОБА_4 значає, що вона нормальна, психічно здорова людина, більше не потребувала та не проходила медичного лікування у психіатра, адже в її житті зникла основна першопричина це колишній чоловік.
Відповідач не має у власності постійного житла, що унеможливлює забезпечення стабільних побутових умов для проживання дитини, що підтверджується інформаційною довідкою №435646323 від 16.07.2025. На даний момент він проживає у тимчасово орендованому житлі. Також не виключається можливість переїзду відповідача до іншого населеного пункту, що істотно ускладнить регулярне її спілкування з сином, порушить сталий режим його життя, включаючи навчання, медичне обслуговування, соціальні зв'язки, а також може негативно вплинути на його емоційний стан. Вказане на думку позивачки за зустрічним позовом, не відповідає найкращим інтересам дитини.
Стосовно зазначених в первісному позові показів сусідів про її дивну поведінку, що виражається у винесенні речей на сходовий майданчик, зазначає, що вона час від часу збирає певні речі для передачі волонтерам на допомогу дітям, що позбавленні батьківського піклування. Так, для зручності виносить їх попередньо на сходовий майданчик.
Вказує, що з часу переїзду в Одесу не перешкоджала відповідачу у спілкуванні з сином, сама його відвозила до місця мешкання ОСОБА_3 в Київську область, де син часто залишався один вдома на цілий день, разом із собакою, в квартирі де були вікна без решіток, у зв'язку з чим вона перебувала безперервно на відеозв'язку з дитиною та вимагала від відповідача повернення додому. В решті решт, ОСОБА_3 сам просив забрати в нього сина. Вона дуже переймається за безпеку сина поки він знаходиться постійно з відповідачем. ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями та інколи вживає наркотичні речовини, він схильний до насильства.
Також, у відповідача дома зберігається вогнепальна зброя. Постановою Обухівського райсуду Київської області від 26 жовтня 2017 року по справі № 372/3134/17 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил зберігання зброї.
Відповідач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, ОСОБА_3 впливає на їх старшу доньку ОСОБА_7 з метою заплямити її репутацію. Так, останнім часом її стосунки з донькою стали напруженими, це викликано фінансовими труднощами. Донька не працює, батько не допомагає, а вона працює та утримає всіх. Донька в 20 років хоче додаткових витрат на свій дозвілля, який вона не взмозі задовольнити повністю. Це і стало в лютому 2025 року засобом тиску на доньку з боку відповідача, щоб вона стала на його бік.
Стосовно події 22.02.2025 так, вона дійсно відмовилась відчиняти двері невідомим особам пізно у вечері. Оскільки наразі в країні війна, вона одна жінка з дітьми у квартирі, це небезпечно. Зазначає, що ніяких повідомлень про явку до Служби у справах дітей вона не отримувала і доказів протилежного не надано.
02.09.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Янчука Максима Олександровича надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_3 та звільнити ОСОБА_3 від сплати аліментів за судовим наказом в справі №372/3948/22, виданим 06.02.2023 року Обухівським районним судом Київської області, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2025 року.
У підготовчому засіданні 16.09.2026 року судом протокольною ухвалою було прийнято та долучено до матеріалів справи заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Янчука Максима Олександровича про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 16.09.2026 року судом протокольною ухвалою було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю.
29.09.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Янчука Максима Олександровича надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у її задоволенні, у якому серед іншого зазначає, що твердження ОСОБА_4 про її одужання є її суб'єктивною оцінкою і не може бути покладене в основу судового рішення без додаткових медичних висновків. Остання не надала доказів того, що її доходи є стабільними, що вона може оплачувати комунальні послуги, навчання та медичне обслуговування дитини. При цьому, твердження ОСОБА_4 про систематичні приниження, насильство та зловживання алкоголем з боку батька є голослівними, не підтверджені жодними доказами.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2025 року клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 - адвоката Губської Христини Юріївни було задоволено. Зобов'язано Українську міську раду Обухівського району Київської області, як орган опіки та піклування надати висновок щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Зупинено провадження у цивільній справі №372/2032/25, до отримання відповідного висновку Української міської ради Обухівського району Київської області, як органу опіки та піклування.
23.12.2025 року до Київського районного суду м. Одеси від Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області надійшов висновок про доцільність визначення місця проживання дитини разом із батьком.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.01.2026 року провадження у справі №372/2032/25 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області про встановлення місця проживання малолітньої дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи - Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю було поновлено. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.02.2026 року клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування доказів по цивільній справі №372/2032/25 було задоволено. Витребувано у Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області копії матеріалів, які були створені та здобуті комісією з питань захисту прав дитини Української міської ради у процесі підготовки та ухвалення висновку про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконкому Української міської ради №519 від 17.12.2025 року.
У підготовчому засіданні 08.04.2026 року судом протокольною ухвалою було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 18.05.2026 року представник позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4 відмовити.
У судовому засіданні 18.05.2026 року представники відповідачки за первісним позовом - ОСОБА_2 та ОСОБА_11 позовні вимоги за первісним позовом не визнати та у їх задоволенні просили відмовити, зустрічну позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.
У судове засідання 18.05.2026 року представник третьої особи - виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові та електронні докази по справі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області про встановлення місця проживання малолітньої дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів, підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи - Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю - залишенню без задоволення, з наступних мотивів.
За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 21.08.2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Обухівського районного суду Київської області від 03.03.2023 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 21.08.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №200 було розірвано.
Згідно Акту обстеження на факт проживання (не проживання) особи без реєстрації місця проживання за адресою від 27.02.2025 року - встановлено факт проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 , разом із сином - ОСОБА_5 , 2018 року народження.
Згідно довідки про фактичне місце проживання (не проживання) на території Української міської територіальної громади №800/3-25 від 03.03.2025 року, яка була видана ОСОБА_3 про те, що останній проживає з 19.12.2022 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає разом із батьком за вказаною без реєстрації місця проживання з 27.02.2025 року.
Згідно Довідки в.о. директора ЗДО «Хоровод» - Закладу дошкільної освіти (ясла - садок комбінованого типу) «Хоровод» Української міської ради Обухівського району Київської області №5 від 24.03.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує ЗДО «Хоровод» Української міської ради з 17.03.2025 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьками записано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно Довідки директора ТОВ «Аквафлекс Плюс» №8 від 12.03.2025 року ОСОБА_3 працює в ТОВ «Аквафлекс Плюс» з 02.01.2015 року по теперішній час. На даний момент займає посаду начальника відділу збуту. Дохід за період з 01.10.2024 року по 31.03.2025 року склав 68539,37 грн., відповідно до довідки №12 від 11.04.2025 року.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 24.02.2025 року до Служби у справах дітей Одеської міської ради, він просив здійснити заходи в межах компетенції задля захисту малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», відносно ОСОБА_3 відсутні відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності, відсутні відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відсутні відомості про його розшук.
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.05.2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно пояснень та заяви ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до начальника Одеського РУП №1ГУНП в Одеській області від 20.02.2025 року, остання просила вжити заходів відносно її матері ОСОБА_4 , яка 21.01.2025 року близько 14.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 в ході сварки почала її ображати, принижувати, штовхати, чим спричинила шкоду її психічному та фізичному здоров'ю в присутності малолітнього брата - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Висновку органу опіки та піклування - Української міської ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини №133 від 20.03.2025 року, Українська міська рада, як орган опіки та піклування, за місцем проживання дитини, з урахуванням рішення, яке одноголосно прийнято на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Української міської ради за участю батька дитини 18.03.2025 року (протокол №04) вважає за необхідне рекомендувати визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно довідки №13 від 19.03.2025 року - ОСОБА_3 за допомогою не звертався і медичну допомогу не отримував в наркологічному кабінеті КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ».
Відповідно довідки №11 від 19.03.2025 року - ОСОБА_3 за допомогою не звертався і медичну допомогу не отримував в психіатричному кабінеті КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ».
Відповідно до довідки №01-14/201 від 08.07.2025 року в.о. директора Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-Садок» №278 Комбінованого типу ОМР, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував заклад з 15.05.2024 року по 24.02.2025 року.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 07.07.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в КНП «Таїровський КДЦ» з 16.08.2024 року, в супроводі мами - ОСОБА_4 регулярно відвідує лікаря, щеплення згідно календаря.
Відповідно до судового наказу Обухівського районного суду Київської області від 06.02.2023 року призначено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21.12.2022 року та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до довідки Обухівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №31725 від 03.03.2025 року заборгованість по виконавчому листу №372/3948/22 від 23.02.2023 року виданому Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів - станом на 28.02.2025 року відсутня.
Відповідно до судового наказу Обухівського районного суду Київської області від 22.04.2025 року призначено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.04.2025 року та до досягнення повноліття дитини.
Відповідно до Висновку за результатами нейропедагогічних занять Центру розвитку «Little People» складеного 01.10.2025 року ОСОБА_5 відвідує розвивальні заняття з нейропедагогом 1 раз/тиждень з травня 2025 року. На початку була проведена діагностика за результатами якої був встановлений актуальний стан психічних функцій дитини. Продуктивному мовленнєвому контакту був доступний слабо, на запитання частіше не відповідав, в часі і просторі не орієнтувався. Увага і сприйняття сформовані на достатньому рівні, мислення сформовано недостаньо вікової норми. ОСОБА_5 був моторно нескоординований, розвиток загальної і дрібної моторики не відповідали віковим нормам, складнощі в роботі з ножицями і при письмі. Частково знав цифри і букви. Дуже швидко виснажувався.
За результатами діагностики після 6 місяців занять покращився загальний тонус, загальна і дрібна моторика. ОСОБА_5 опановував навичку письма в зошиті, працює з ножицями, покращилась координація і відчуття балансу. Процеси мислення і уваги також покращились. Без помилок рахує в межах 10 і читає перші слова. Відповідає на питання в бесіді (не розгорнуто), став частково орієнтуватись в часі (пори року) і з'явилась мотивація до роботи і радість від своїх досягнень.
Зворотній зв'язок педагог регулярно надає ОСОБА_3 (батько), який приводить дитину на заняття. Оплата на розрахунковий рахунок також вчасно здіснюється ОСОБА_3 .
Відповідно Довідки від 10.09.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує заняття з підготовки до школи у дитячому клубі «ОстрівОк».
Згідно Довідки №8 від 04.01.2024 року КНП Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 18.12.2023 року.
Згідно Висновку органу опіки та піклування - Української міської ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини №519 від 17.12.2025 року, Українська міська рада, як орган опіки та піклування, за місцем проживання дитини, з урахуванням рішення, яке одноголосно прийнято на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Української міської ради 11.12.2025 року (протокол №15) вважає за необхідне рекомендувати визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до Акту обстеження умов проживання №147 від 17.10.2025 року - було обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 для виховання та розвитку сину ОСОБА_5 створено такі умови: у дитини є власне спальне місце, відведене місце для ігор, наявний одяг по віку та сезону в достатній кількості. Батько багато часу проводить з сином, у них хороші, довірливі відносини, зі слів батька, мати сином не цікавиться, участі у вихованні не приймає.
Відповідно до Інформації Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-Садок» №278 Комбінованого типу ОМР №01-14/64 від 27.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував заклад з 15.05.2024 року, останнє відвідування відбулося 24.02.2025 року.
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики на вихованця старшої групи №1 Одеського ЗДО №278 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої практичним психологом ОСОБА_16 , ОСОБА_5 відвідував старшу групу №1 ЗДО №278 з 15.05.2024 р. За період з січня 2024 року по лютий 2025 року відмічено наступне:
ОСОБА_5 має значні порушення мовлення. Вимова нечітка, більшість звуків не вимовляє, що ускладнює розуміння мовлення, а через це значно страждає комунікативна функція. Дитині складно висловлюватись, однолітки його не завжди розуміють, тому дуже звужене коло спілкування. Під час спостереження грав на самоті, будував, конструював з конструктора «лего». Разом з тим залюбки приєднується до рухливих ігор бігу, схованок разом з іншими дітками. Звернену мову розуміє, але відчуває ускладнення під час побудови діалогу, відповіді обирає односкладові «так», «ні». Якщо настрій піднесений, може залучитись до розмови, щось розповідати, але коли помічає, що його не розуміють, нітиться та замикається в собі. Словниковий запас збіднений.
Загальна характеристика:
Знає та називає своє ім'я, прізвище, вік; вказує стать, орієнтується у власному тілі, але плутає напрямки вправо-вліво. Називає членів родини, друзів. Дуже чуттєвий до оцінки дорослого, зацікавлений в швидкому виконанні або відповіді, залежний від похвали та заохочення.
Адекватність - дитина малоемоційна, скута, невпевнена в собі. Невдачі засмучують, можуть вивести з рівноваги (плач, відмова від співпраці), але за деякий час продовжить виконання. Самоконтроль та саморегуляція на низькому рівні.
Сприйняття: присутня цілеспрямованість та планомірність в обстеженні об'єкта. Краще розвинене зорове сприйняття, орієнтується на візуальні стимули. Сприйняття на слух на низькому рівні.
Увага: мимовільна, нестійка. Знижена концентрація та відмічені труднощі в переключенні з одного виду діяльності на інший. На одному завданні може зосереджуватись 5-7 хв., але не впевнений в правильності виконання, постійно перепитує і потребує контролю з боку дорослого.
Мислення: знижена активність розумових процесів; характерний низький рівень мисленнєвих операцій. Вміє відтворювати за зразком або за 2-3 складовою інструкцією. Самостійно не помічає помилки, не намагається виправляти за власним рішенням, лише тоді, коли хтось поруч починають робити по-іншому. Це є також свідченням невпевненості в собі, у власних знаннях.
Емоційно-вольова сфера: відмічається низький рівень емоційного розвитку, відчуває значні труднощі в визначенні власного стану та відчуттів. Розпізнавання емоцій і стану людей відбувається через емоційність зверненої мови, ніж на контекст. Вдивляється в обличчя, реагує посмішкою на посмішку. Важлива емоційна реакція та залученість дорослого під час звернення не лише говорить, а й обов'язково торкається співрозмовника. Потребує постійної підтримки педагога (усмішки, ласкавого тону в голосі). Невдачі, завдання, які потребують вольових зусиль значно знижують мотивацію до діяльності, викликають тривогу (відмову від діяльності).
Згідно характеристики на вихованця старшої групи №1 Одеського ЗДО №278 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої вихователем ОСОБА_17 , ОСОБА_5 відвідував старшу групу № 1 Одеського ЗДО №278 з 15 травня 2024 року. Дошкільний заклад відвідував нерегулярно. В період з жовтня по грудень був відсутній. Зі слів матері ОСОБА_4 знаходився в Києві за місцем проживання батька.
ОСОБА_5 залюбки відвідував дитячий заклад, знаходив спільну мову з однолітками в процесі ігрової діяльності, проте відчував значні труднощі в пристосуванні до нових умов. На достатньому рівні оволодів навичками самообслуговування та виконує режимні моменти. За період відвідування дитини можна відмітити, що ОСОБА_5 має значні логопедичні проблеми, користується не словами, а звуками. Останнім часом зявились слова «так» і «ні». Але розуміючи ситуацію, в який дитина перебуває в той, чи інший момент, можна зрозуміти про що йде мова. Під час прийому їжі, занять майже постійно дивиться в одному напрямку. На звернення до матері з цього приводу, отримали відповідь, що вдома ОСОБА_5 майже все робить з планшетом. Під час організованої навчально-пізнавальної діяльності ОСОБА_5 не є активним та зацікавленим через значні логопедичні проблеми. Словесні пояснення розуміє, практичні завдання виконує відповідно до своїх вмінь та навичок, але не відповідно віку. Згідно проведеному моніторингу за ІІ квартал 2024/2025 навчального року ОСОБА_5 має середній рівень сформованості компетентності за основними освітніми напрямками.
До дитячого садка дитину постійно приводила та забирала мати. Проте режим роботи закладу порушувався прихід до ЗДО міг бути в різний час, а деколи попередивши в батьківському чаті, що ОСОБА_5 буде, його не приводили. Дитина доглянута, охайна, в чистому одязі. Проте останніми днями при низькій температурі одяг дитини не відповідав сезону. Мати не цікавилися освітнім процесом та успіхами дитини, вступаючи в діалог за ініціативою вихователя. Стан та поведінка матері викликала занепокоєння через агресивні висловлювання, нецензурну лексику в присутності дітей групи та в батьківському чаті. З батьком ОСОБА_5 спілкувалася один раз. В процесі спілкування батько проявив зацікавленість до стану дитини, його розвитку та успіхів, повідомив про певні проблеми у відносинах з колишньою дружиною ОСОБА_4 .
Згідно листа Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області №60-3287 від 14.03.2025 року Начальника служби у справах дітей ОМР було повідомлено, що було здійснено вихід за місцем мешкання ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 та опитано останню, було встановлено, що дитину ОСОБА_5 забрав із садочку його батько ОСОБА_3 та відвіз до себе додому, також останній зазначив, що забрав сина, оскільки ОСОБА_4 останнім часом веде себе підозріло, її дії нагадують душевне хвилювання та видимі психічні розлади, у зв'язку з чим він хвилюється залишати дитину з матір'ю.
Також було опитано сусідку ОСОБА_4 - ОСОБА_21 , яка повідомила про зміни у поведінці ОСОБА_4 з початку 2025 року, яка почала виносити з квартири речі, запалювати свічки в під'їзді, розсипати сіль під двері сусідів, серед іншого зазначила, що взимку, ОСОБА_4 закутала дитину у ковдру та вийшла з ним о 7.00 год. ранку на вулицю, з метою прогулянки. Вважала, що з батьком дитині будем набегато безпечніше, оскільки у ОСОБА_4 значно погіршився емоційний стан.
З листа Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області №60-3287 від 14.03.2025 року, також вбачається, що під час моніторингу соціальної мережі Facebook - було встановлено особисту сторінку ОСОБА_4 на якій вона висвітлює короткі відео з собою, на яких говорить речі незрозумілого характеру, часто з раптовою зміною настрою починає кричати, що дійсно викликає сумніви щодо безпечного перебування дитини поруч.
Згідно Висновку Служби у справах дітей та сім'ї Обухівського району Київської області про визначення місця проживання дитини №01-04/415 від 10.12.2025 року, було з'ясовано, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розлучення батьків проживав разом з матір'ю в місті Одеса, але останнім часом мати стала поводити себе дивно і після телефонних дзвінків сусідів, які повідомляли, що громадянка ОСОБА_4 , могла з дитиною ходити по вулиці босоніж в простирадлі, або стояти на підвіконні дев'ятого поверху разом з малолітнім ОСОБА_5 , громадянин ОСОБА_3 прийняв рішення 24.02.2025 року, поїхати до м. Одеси, щоб забрати дитину до себе, оскільки є загроза життю та здоров'ю дитини. На теперішній момент дитина фактично проживає з батьком, він виховує та піклується за його стан здоров'я, створює необхідні умови для повноцінного розвитку дитини. Також батько повідомив, що мати лікувалася у КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» в 2023-2024 роках через нестабільний емоційний стан.
Батько - ОСОБА_3 працює в ТОВ «Аквафлекс Плюс» на посаді начальника відділу збуту та має достатній дохід для забезпечення повноцінного життя і розвитку свого малолітнього сина. Зі слів з'ясовано, що працює дистанційно за довільним графіком, що дає можливість більше часу приділяти сину.
Відповідно до довідки № 5, малолітній ОСОБА_5 відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) «Хоровод» Української міської ради, з 17.03.2025 року.
Спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Української міської ради 17 жовтня 2025 року (що підтверджується актом обстеження умов проживання від 17.10.2025 № 147) було встановлено, що ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_3 , житлово-побутові умови відповідають вимогам для перебування та проживання дитини. В малолітнього ОСОБА_5 є окреме спальне місце відведене місце для ігор, одяг відповідно до віку, іграшки та література, відповідно до віку. Потреби дитини задоволені у повному обсязі. Дитині створено належні умови для проживання.
Малолітній ОСОБА_5 також відвідує «Центр розвитку «Little People», де займається з нейропедагогом з травня 2025 року, відповідно до його висновку, на початку була проведена діагностика за результатами якої був встановлений актуальний стан вищих психічних функцій дитини. За результатами діагностики після шести місяців занять покращився загальний тонус, загальна і дрібна моторика. Покращилась координація відчуття балансу.
Також ОСОБА_5 відвідує заняття з підготовки до школи у дитячому клубі «Острівок» з вересня 2025 року, відповідно до довідки про відвідування гуртка від 10.09.2025 року.
Відповідно до висновку Інклюзивно-ресурсного центру у дитини 3 рівень підтримки (помірного ступеню прояву), потребує індивідуального навчального плану, програми для дітей з загальним недорозвиненням мовлення.
На сьогоднішній день мама не спілкується з дитиною, навіть не телефонувала. У телефонній розмові громадянка ОСОБА_4 повідомила, що хоче щоб дитина проживала з нею.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї «Центру надання соціальних послуг» Української міської ради, родина ОСОБА_3 не перебуває у складних життєвих обставинах та ознаки психічної травми відсутні. Базові потреби дитини задовольняються повністю, батько здатний задовольнити потреби дитини, батьківський потенціал належний.
Психологом «Центру надання соціальних послуг» Української міської ради була проведена діагностична робота з дитиною, з метою визначення взаємовідносин з батьками. Проаналізувавши отримані результати роботи з ОСОБА_5 , можна зробити наступний висновок: дитина виявляє емоційну вибірковість у спілкуванні - основний контакт підтримується з батьком. Батько створює дитині сприятливу атмосферу безпеки та прийняття. Образ матері у проективних методиках відсутній, що може свідчити про емоційну дистанційованість матері по відношенню до дитини.
З поданих документів від служби у справах дітей Київського району м. Одеса вбачається, що громадянка ОСОБА_4 дивно себе поводить. За результатами висновку оцінки потреб особи Центру соціальних служб Одеської міської ради, у ОСОБА_4 наявні складні життєві обставини.
З викладеного вбачається, що взаємини між батьком та сином доброзичливі, грунтуються на взаємоповазі; розвиток, харчування дитини повноцінні; хлопчик дуже любить батька; ОСОБА_3 належним чином виконує свої батьківські обов'язки, у тому числі піклується про фізичне та духовне виховання ОСОБА_5 в атмосфері турботи та любові тощо. Утриманням, вихованням сина опікується батько. Загальне позитивне ставлення ОСОБА_5 до батька, до його авторитету, прагнення до спілкування та спільного проведення часу є очевидним. Такі позитивні тенденції, у тому числі тісний зв'язок ОСОБА_5 з батьком, необхідність забезпечення стабільного, константного місця проживання дитини, його сталого розпорядку життя та навчання в інтересах дитини необхідно зберегти та врахувати при встановленні порядку та режиму піклування про дитину.
Отже, зважаючи на вищевикладене та керуючись п. 1, 2 ст. 161 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», Служба у справах дітей та сім'ї Української міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком-громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Положеннями частин 1, 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом статті 31 ЦК України, малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц (провадження № 61-13272св18).
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №640/2670/17.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, враховуючи правову позицію Верховного Суду, сформульовану в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 759/4616/19-ц, зазначив, що здебільшого потреба у втручанні держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо визначення місця проживання дітей або участі одного з батьків у їх вихованні зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанні віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах дітей.
Також, судом в судовому засіданні було досліджено відео докази, а саме відео, записані ОСОБА_4 , викладені нею у соціальні мережі, після дослідження яких суд дійшов висновку, що поведінка ОСОБА_4 значною мірою виходить за межі розумного, є відверто агресивною, її емоційний стан не покращився, а тому проживання дитини ОСОБА_5 разом з нею може бути небезпечним для дитини та не буде відповідати інтересам дитини.
Отже, при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд в контексті першочергового урахування інтересів дитини, його безпеки, добросовісне виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, дійшов висновку про обґрунтованість позову та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При цьому, суд вказує на те, що визначення місця проживання дитини разом із батьком не позбавляє права ОСОБА_4 спілкуватися з дитиною та не обмежує її у здійсненні своїх батьківських прав та обов'язків, оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання останньої з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.
Відповідно до судового наказу Обухівського районного суду Київської області від 06.02.2023 року призначено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21.12.2022 року та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до довідки Обухівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №31725 від 03.03.2025 року заборгованість по виконавчому листу №372/3948/22 від 23.02.2023 року виданому Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів - станом на 28.02.2025 року відсутня.
Згідно Акту обстеження на факт проживання (не проживання) особи без реєстрації місця проживання за адресою від 27.02.2025 року - встановлено факт проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 , разом із сином - ОСОБА_5 , 2018 року народження.
Згідно довідки про фактичне місце проживання (не проживання) на території Української міської територіальної громади №800/3-25 від 03.03.2025 року, яка була видана ОСОБА_3 про те, що останній проживає з 19.12.2022 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає разом із батьком за вказаною без реєстрації місця проживання з 27.02.2025 року.
При цьому, сторонами визнано та не оспорюються обставини того, що ОСОБА_3 забрав сина ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_3 з кінця лютого 2025 року.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до ст. 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно із ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.
Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
Таким чином, у зв'язку із визначенням місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_3 , а також фактичним проживанням дитини разом із батьком з 27.02.2025 року, що підтверджується в тому числі довідкою про фактичне місце проживання (не проживання) на території Української міської територіальної громади №800/3-25 від 03.03.2025 року, суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від сплати аліментів за судовим наказом у справі №372/3948/22, виданим 06.02.2023 року Обухівським районним судом Київської області, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2025 року.
У зв'язку із викладеним, а також задоволенням первісного позову, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи - Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням первісного позову, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.89, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області про встановлення місця проживання малолітньої дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Звільнити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від сплати аліментів за судовим наказом у справі №372/3948/22, виданим 06.02.2023 року Обухівським районним судом Київської області, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи - Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 26.05.2026 року.
Суддя В. С. Петренко