Справа № 947/20553/26
Провадження № 2/947/4991/26
25.05.2026 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення права спільного користування проходом, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення права спільного користування проходом.
Згідно автоматизованого розподілу справу було передано на розгляд судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В..
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені ст. 175, 177 ЦПК України.
Проте, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: не зазначено місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету - відповідача по справі. Також позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, однак позивачем не надано копій додатків до позову для відповідача.
Крім того, до заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До позовної заяви позивач надав заяву в якій просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, посилаючись на те що, він є пенсіонером похилого віку (має державні нагороди - орден від Міністра оборони України та медаль від Головнокомандуючого ЗС України), його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір без істотного погіршення умов його існування та можливості забезпечення базових життєвих потреб.
Так, згідно ч.1 ст.136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Проте, відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 р.) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Слід зазначити, що до заяви про звільнення від сплати судового збору не додано жодних доказів, що за своїм повним майновим станом позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Враховуючи характер заявлених позовних вимог, а також те, що позивач ОСОБА_1 , крім копії пенсійного посвідчення, будь-яких доказів його майнового стану (довідки про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) не надав, з огляду на те, що позивач не є особою з інвалідністю, не віднесено до інших пільгових категорій, а безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 гривень).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з тексту позовної заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (про усунення перешкод у користуванні спільним майном, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення права спільного користування проходом), проте судовий збір не сплачений.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну з вимог немайнового характеру (3х1331,20 грн.) за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати до суду оригінали платіжних документів.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення права спільного користування проходом, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Огренич І. В.