Постанова від 14.05.2026 по справі 676/983/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/983/23

Провадження № 22-ц/820/785/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представників сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Романова Наталія Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно, стягнення грошової компенсації, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Романова Наталія Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно, стягнення грошової компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Швець О.Д. від 05 червня 2025 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 16 березня 1963 року був зареєстрований шлюб між його батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В цьому шлюбі народилися діти, сторони по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно - частку квартири АДРЕСА_1 ; частку квартири АДРЕСА_2 , частку гаражного боксу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 ; частку банківського вкладу в АТ КБ «Приватбанк»; житловий будинок в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; частку автомобіля Honda Civic 2008 року випуску.

За заповітом ОСОБА_3 все своє майно, яке йому належить та буде належати йому після його смерті, заповів сину ОСОБА_2 .

Позивач як інвалід 2 групи має право на обов'язкову частку в спадщині, тому подав заяву про прийняття спадщини за законом. Відповідач також подав заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Матір сторін ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка не подавала, але прийняла спадщину в силу ст. 1268 ЦК України, проживаючи постійно разом з чоловіком на час його смерті. Вона також як особа з інвалідністю має право на обов'язкову частку в спадщині ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір сторін ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на 2/4 частки в квартирі АДРЕСА_1 ( набута у власність в порядку приватизації + успадкована після смерті матері ОСОБА_6 ); частку квартири АДРЕСА_2 ; частку гаражного боксу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 ; частку банківського вкладу, який перебуває в АТ КБ «Приватбанк»; частку автомобіля Honda Civic 2008 року випуску.

Сторони у встановлений строк подали заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5

24 травня 2023 р. приватним нотаріусом Романовою Н.М. сторонам видано свідоцтва про право на спадщину за законом, якими посвідчено право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частці на частку квартири за АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 ).

Приватний нотаріус Романова Н.М. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність згоди щодо розподілу решти майна.

З врахуванням уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 остаточно просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- 1/16 частку у квартирі АДРЕСА_1 ;

- 3/8 частку у квартирі АДРЕСА_2 ;

- 3/8 частку у гаражному боксі № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 ;

- 3/8 частки грошових вкладів, які перебувають на депозитних рахунках ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк»: № НОМЕР_2 в сумі 18750 грн., що відповідає 3/8 частки від 50000 грн.; № НОМЕР_3 в сумі 18750 грн., що відповідає 3/8 частки від 50000 грн.; № НОМЕР_4 в сумі 18750 грн., що відповідає 3/8 частки від 50000 грн.; № НОМЕР_5 в сумі 11250 грн., що відповідає 3/8 частки від 30000 грн.; № НОМЕР_6 в сумі 7500 грн., що відповідає 3/8 частки від 50000 грн.;

припинити його право власності на 3/8 частки в автомобілі HONDA CIVIC, 2008 року випуску, об?ємом двигуна 1799 куб.м та стягнути з ОСОБА_2 на його грошову компенсацію цієї частки 93354,38 грн.;

визнати в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку у житловому будинку в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода Кам?янець - Подільського району Хмельницької області;

Просив також стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи та надання правничої допомоги.

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому вказував, що сторони є спадкоємцями майна після смерті батьків ОСОБА_3 та матері ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 є спадкоємцем майна батька ОСОБА_3 за заповітом.

Разом з позивачем по справі вони прийняли спадщину, звернувшись з заявами до приватного нотаріуса Романової Н.М.

З урахуванням права ОСОБА_1 на обов'язкову частку у спадщині батька, вважає, що успадкував після смерті батька ОСОБА_3 наступне майно: 5/24 квартири АДРЕСА_4 - 1/24 обов'язкової частки у спадщині); 5/12 квартири АДРЕСА_2 (1/2 - 1/12 обов'язкової частки у спадщині); 5/12 частини грошових коштів, внесених як вклад на банківський рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк» (1/2 - 1/12 обов'язкової частки у спадщині); 5/6 житлового будинку в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода Кам'янець-Подільського району (1-1/6 обов'язкової частки у спадщині); 5/12 автомобіля Honda Civic, 2008 року випуску, об'ємом двигуна 1799 куб. см. (1/2 - 1/12 обов'язкової частки).

Після смерті матері відкрилася спадщина на частку квартири АДРЕСА_2 ; частку грошових коштів, внесених як вклад на банківський рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_3 ; автомобіля Honda Civic, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_7 , який був придбаний під час шлюбу батьками.

Заповіт ОСОБА_5 не складала, тож має місце спадкування за законом.

Таким чином, ОСОБА_2 після смерті батьків належить наступне майно: 5/24 квартири АДРЕСА_1 ; 2/3 квартири АДРЕСА_2 (5/12 після смерті батька + після смерті матері); 2/3 грошових коштів, внесених як вклад на банківський рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк» (5/12 після смерті батька + після смерті матері); 5/6 житлового будинку в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода, Кам'янець-Подільського району; 2/3 автомобіля Honda Civic, 2008 року випуску, об'ємом двигуна 1799 куб см. (5/12 після смерті батька + після смерті матері).

Тому просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 на: 5/24 квартири АДРЕСА_1 ; 2/3 квартири АДРЕСА_2 ; 2/3 грошових коштів, внесених як вклад на банківський рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк»; 5/6 житлового будинку в кооперативі «Дружба» в с.Велика Слобода Кам'янець-Подільського району. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 2/3 частини автомобіля Honda Civic, VIN НОМЕР_7 , визначивши за ОСОБА_1 в порядку спадкування після батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_5 право власності на автомобіль.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2025 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 :

право власності на 1/16 частку у квартирі АДРЕСА_5 ;

? право власності на 3/8 частку у квартирі АДРЕСА_6 ;

право власності на 3/8 частку у банківському вкладі, який відкритий на ім?я ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк»;

??? право власності на 1/4 частку у житловому будинку загальною площею 50,3 кв.м. в тому числі житловою 20,4 кв.м. в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода, Кам?янець - Подільського району, Хмельницької області;

??? право власності на 3/8 частки автомобіля марки HONDA, модель CIVIC, 2008 року випуску, об?ємом двигуна 1799 куб.м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 :

право власності на 7/16 квартири АДРЕСА_5 ;

право власності на 5/8 квартири АДРЕСА_6 ;

право власності на 5/8 грошових коштів, які внесені як грошовий вклад на ім?я ОСОБА_3 у ПАТ «КБ «Приватбанк»;

право власності на 3/4 житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м. в тому числі житловою 20,4 кв.м. в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода, Кам?янець-Подільського району, Хмельницької області.

??? право власності на 5/8 частку у автомобілі марки HONDA, модель CIVIC, 2008 року випуску, об?ємом двигуна 1799 куб.м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 15140 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне та задовольнити його позов повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 при розрахунку часток у спадковому майні виходив з набуття матір'ю права на обов?язкову частку у спадщині після смерті батька за фактом постійного проживання зі спадкодавцем, проте жодних підтверджуючих документів суду не надав. Не враховано, що згідно матеріалів справи мати не проживала за зареєстрованим місцем проживання батька (по АДРЕСА_7 , а жила в квартирі АДРЕСА_1 ?янець - Подільському, що спростовує твердження про прийняття спадщини матір?ю на підставі постійного проживання із спадкодавцем. У разі відсутності факту спільного проживання зі спадкодавцем на день його смерті єдиним належним способом прийняття спадщини є подання заяви у встановлені законом строки.

Також судом не враховано, що банківські рахунки батька, на яких акумулювалися пенсійні кошти спадкодавця, повинні розцінюватися як його особисте майно, що підтверджує безпідставність механічного включення цих сум до складу спадкової маси без дослідження джерела їх походження.

Суд першої інстанції, визнаючи за сторонами частки у банківському вкладі, не встановив, що зазначені кошти фактично є пенсійними виплатами, не надав належної правової оцінки їх правовому статусу, що свідчить про неповне з?ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Автомобіль Honda Civic, 2008 року випуску, є неподільною річчю у розумінні статті 183 ЦК України. У зустрічному позові апелянт заявляв вимогу про припинення права спільної часткової власності на автомобіль, передачу автомобіля у власність іншої сторони та стягнення грошової компенсації відповідно до його частки.

Суд першої інстанції, визнаючи за сторонами частки у праві власності на автомобіль, не вирішив питання про спосіб реалізації цих прав, не застосував положення частини третьої статті 358 ЦК України та не навів мотиви відмови у вирішенні питання компенсації.

У відзиві ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що в суді першої інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що його батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_5 більш як 20 років постійно проживали в квартирі АДРЕСА_1 , а в квартирі АДРЕСА_2 проживав ОСОБА_2 та його сім'я. Ця обставина була визнана відповідачем, тому не підлягала доказуванню.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід змінити.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін, ОСОБА_3 , який на час смерті перебував у шлюбі з ОСОБА_5 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_8 .

Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 17.09.1993 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

В подальшому частки вказаної квартири зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 17.09.1993 р. і свідоцтва про право на спадщину від 28.07.2000 р. Частки в цій квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складали по .

Оформлені на ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_2 , банківські вклади в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_3 , автомобіль Honda CIVIC 2008 року випуску набуті в період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і належали їм на праві спільної сумісної власності як подружжю.

Право власності ОСОБА_3 на житловий будинок в кооперативі «Дружба» в с. Велика Слобода Кам'янець-Подільського району Хмельницької області виникло на підставі договору дарування від 29.06.2004 р.

ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 18.04.2018 року приватним нотаріусом Романовою Н.М., яким заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого не складалося, все те, що буде належати і на що за законом матиме право, сину ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і як син спадкодавця ОСОБА_3 , має право на обов'язкову частку у його спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Сторони подали до приватного нотаріуса Романової Н.М. заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 мала інвалідність І групи, і була пенсіонеркою за віком.

ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини не подавала, проте від своєї частки в спадщині не відмовлялася.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла матір сторін ОСОБА_5 , після її смерті відкрилася спадщина на її спадкове майно, заведена спадкова справа № 12/2021 від 12.02.2021 року за заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом її синів ОСОБА_2 та ОСОБА_1

24 травня 2023 р. приватним нотаріусом Романовою Н.М. видано свідоцтва про право на спадщину за законом, якими посвідчено право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частці на частку квартири за АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 ).

05 липня 2023 року приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно п.4.13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 2.02.2013 р.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи частково позови, суд першої інстанції виходив з того, що на час відкриття спадщини ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 як особи з інвалідністю згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК мають право на обов'язкову частку у спадщині спадкодавця і належно прийняли спадщину - ОСОБА_5 постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тож згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Тому спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 має право на все спадкове майно ОСОБА_3 за виключенням обов'язкових часток позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Після смерті матері сторони належно прийняли спадщину, і тому спадкують за законом в рівних частках з урахуванням прийнятої нею, проте не оформленої спадщини (обов'язкової частки) після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Правовстановлюючі документи спадкодавця ОСОБА_3 на гаражний бокс відсутні, тому за недоведеності належності цього гаражного бокса до спадкового майна відсутні підстави для визнання на нього права власності за сторонами. Позовні вимоги про припинення за сторонами права власності на частки в автомобілі Honda Civic, д.н.з НОМЕР_8 не підлягають задоволенню, оскільки жодна зі сторін не бажає отримати у власність автомобіль зі сплатою компенсації вартості частки іншій стороні, тому слід визнати за ними право власності на ідеальні частки в автомобілі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про непроживання матері ОСОБА_5 з батьком на час його смерті та неприйняття нею спадщини, а отже, неправильний розподіл часток у спадковому майні між сторонами, є безпідставними.

Так, згідно з ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними (ст. 1267 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч.ч.1, 5 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, вказана норма вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19, від 27 лютого 2024 року в справі №688/2822/22.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Тобто, норма статті 29 ЦК України не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації. Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема, у готелі чи у санаторії, тощо).

Як вбачається зі змісту технічного запису фіксування судового засідання Кам'янець-Подільського міськрайонного суду 14.10.2024 року, ОСОБА_2 ствердив суду, що його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 більше як 20 років постійно проживали в квартирі АДРЕСА_1 , матір постійно хворіла і була прикута до ліжка, і батько здійснював її постійний догляд, а в квартирі АДРЕСА_2 , в якій був зареєстрований батько, останній не проживав, так як в цій квартирі постійно проживала та проживає його сім'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд першої інстанції не висловив жодного обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих повідомлених ОСОБА_2 обставин або ж добровільності їх визнання, тому обґрунтовано визнав їх такими, що не підлягають доказуванню, і врахував при вирішенні спору.

Отже, дружина спадкодавця ОСОБА_5 , яка на час відкриття спадщини мала інвалідність І групи і була пенсіонеркою, відповідно до ст. 75 СК України, ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» була непрацездатною особою, і тому згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України мала право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від заповіту.

ОСОБА_5 постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті, заяву про відмову від спадщини після смерті чоловіка до нотаріуса не подавала, а отже, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину (обов'язкову частку в спадщині) після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Тож суд першої інстанції обґрунтовано вирішив спір з врахуванням набуття ОСОБА_5 обов'язкової частки в спадщині ОСОБА_3 , незалежно від того, що вона її не оформила у встановленому порядку.

Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 17.09.1993 року квартира АДРЕСА_1 , належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 та відкриття спадщини на його частку у квартирі АДРЕСА_1 (1/2 частка квартири належала ОСОБА_5 , - ОСОБА_2 в порядку приватизації) між спадкоємцями розподілилися так: за ОСОБА_5 - частка 13/24 (1/2 + 1/24 в порядку спадкування); за ОСОБА_2 - частка 10/24 (1/4 в порядку приватизації + 4/24 в порядку спадкування); за ОСОБА_1 - частка 1/24.

ОСОБА_5 , прийнявши спадщину після смерті чоловіка, не переоформила цю спадщину, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ще до спливу строку, визначеного ч.1 ст. 1298 ЦК України.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на її спадкове майно за законом з врахуванням прийнятої нею спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 - на 13/24 частки у квартирі АДРЕСА_1 (1/24 обов'язкова частка після смерті чоловіка та 12/24 або 1/2 частка, яка перебувала у її власності).

З врахуванням виданих свідоцтв про спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 (по 1/4 частки в квартирі АДРЕСА_1 - ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ), нерозподіленою залишається успадкована нею 1/24 частка після смерті чоловіка (по 1/48 обом її спадкоємцям). Тож частки в цій спадковій квартирі між спадкоємцями розподілилися так: за ОСОБА_1 - 1/16 частка (1/24+1/48), за ОСОБА_2 - 7/16 частка ( з них або 4/16 - в порядку приватизації, 3/16 - в порядку спадкування (4/24+1/48)).

Суд першої інстанції правильно обрахував розмір часток за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 , проте не врахував, що згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 17.09.1993 року частка цієї квартири вже належить ОСОБА_2 на праві власності в порядку приватизації.

Отже, в порядку спадкування ОСОБА_2 набув право власності на 3/16 частки вказаної квартири - із його загальної частки 7/16 у квартирі (4/16) він набув у порядку приватизації, і лише 3 /16 - в порядку спадкування.

Ці обставини суд першої інстанції в повній мірі встановив та виклав у судовому рішенні, проте висновок про визнання за ОСОБА_2 права власності на 7/16 частку в квартирі АДРЕСА_1 є формально неправильним і суперечить нормам ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, тому оскаржуване рішення в цій частині слід змінити та визнати за ним право власності на 3/16 частки квартири в порядку спадкування після смерті батьків.

Суд першої інстанції також правильно обрахував розмір часток сторін у іншому спадковому майні з врахуванням обов'язкових часток у спадщині ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також частки останньої у спільному майні подружжя, доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду.

Згідно з ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Уважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування й розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. ст. 3, 4 КпШС, ст.63 СК України).

Об'єктами права спільною сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, а також заробітна плата, пенсія, стипендія інші доходи, одержані одним із подружжя, за винятком виключення з цивільного обороту (ч.ч.1-2 ст.61 СК України).

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Аналогічну норму містить частина 1 статті 70 СК України.

Отже, зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Тож суд першої інстанції правильно встановив, що пенсія спадкодавця ОСОБА_3 , що знаходиться на банківському рахунку останнього в АТ КБ «Приватбанк», є спільним майном подружжя і таке майно підлягає спадкуванню з врахуванням наведених норм закону.

За наведеного доводи апелянта щодо належності пенсійних виплат до особистого майна спадкодавця ОСОБА_3 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 (як і іншій стороні) у припиненні права власності на частку в автомобілі Honda Civic, д.н.з НОМЕР_8 , оскільки жодна зі сторін не бажала отримати у власність автомобіль зі сплатою компенсації вартості своєї частки іншій стороні.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Автомобіль дійсно є неподільною річчю, водночас апелянт не надав жодних доказів, що саме інша сторона володіє і користується цим майном, перешкоджає йому у володінні та користуванні автомобілем, тож за цих обставин суд правомірно визнав за сторонами право власності на ідеальні частки в автомобілі, що не позбавляє їх можливості спільно розпорядитися автомобілем за відсутності потреби в ньому.

З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід змінити та визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батьків. В решті рішення слід залишити без змін.

Оскільки апеляційним судом не змінено розподіл часток сторін в порядку спадкування після смерті батьків, а лише більш коректно викладено резолютивну частину рішення, відсутні правові підстави для розподілу понесених апелянтом судових витрат у зв'язку з подачею апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2025 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на частку в квартирі АДРЕСА_1 змінити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 25 травня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Попередній документ
136834970
Наступний документ
136834972
Інформація про рішення:
№ рішення: 136834971
№ справи: 676/983/23
Дата рішення: 14.05.2026
Дата публікації: 28.05.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмельницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.05.2026)
Дата надходження: 06.02.2026
Предмет позову: за позовом Твердохлебова І.В. до Твердохлібова О.В., третя особа приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Романова Наталія Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно
Розклад засідань:
30.03.2023 09:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
02.05.2023 10:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
23.05.2023 13:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
12.06.2023 09:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
05.07.2023 14:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
14.09.2023 09:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
12.10.2023 09:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
09.11.2023 13:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
28.03.2024 11:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
25.04.2024 13:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
24.05.2024 09:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
29.07.2024 09:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
05.08.2024 10:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
12.09.2024 10:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
14.10.2024 09:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
12.11.2024 14:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
19.12.2024 14:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
04.02.2025 10:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
28.02.2025 11:00 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
20.03.2025 16:15 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
10.04.2025 15:45 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
05.06.2025 15:45 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
16.02.2026 10:15 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
09.04.2026 10:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
30.04.2026 08:45 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
14.05.2026 14:30 Хмельницький апеляційний суд
19.05.2026 08:30 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
03.06.2026 16:15 Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області