Справа № 466/10737/24 Головуючий у 1 інстанції Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/4493/25 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
25 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Костюк С.О.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
В жовтні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07.02.2024 року відповідач ОСОБА_2 отримав від нього позику у сумі 84 900 доларів США, що підтверджується оригіналом боргової розписки, що міститься у матеріалах справи. Зобов'язання повернути кошти до 12.02.2024 року відповідач не виконав, що і стало підставою звернення до суду.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 07.02.2024 року, у розмірі 84 900 доларів США, 3% річних, у сумі 1753,67 доларів США, а також судові витрати.
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 84 900 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот доларів США), що еквівалентно 3 230 445 грн.(три мільйони двісті тридцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень) боргу за розпискою про повернення коштів від 07.02.2024 року, а також 3 % річних в сумі 1 753,67 доларів США, що на момент ухвалення рішення суду - 28.11.2025 року, по курсу Національного Банку України становить 73 999,72 грн. (сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 72 копійки).
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 12 112 грн.( дванадцять тисяч сто дванадцять гривень).
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 оскаржив таке в апеляційному порядку.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
07 травня 2026 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження, яке мотивоване, тим, що заявник, який у даній справі є відповідачем проходить військову службу в період дії воєнного стану, яка є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання слід задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 381 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 513/475/24 зазначено:
«1 з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження апелянтом військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі у розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_2 щодо продовження розгляду справи, колегія суддів уважає, що клопотання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 251, 253, 259 - 261, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд ,-
клопотання ОСОБА_2 , про зупинення провадження - задовольнити.
Зупинити провадження у справі 466/10737/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 25.05.2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.