Дата документу 25.05.2026 Справа № 334/8396/25
Єдиний унікальний № 334/8396/25
Провадження № 22-ц/807/1204/26
25 травня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого Полякова О.З.,
суддів Подліянової Г.С.,
Трофимової Д.А.,
розглянувши заяву судді Запорізького апеляційного суду Полякова О.З. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича - на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа - Національний Банк України, про захист прав споживачів, зобов'язання провести обов'язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», третя особа - Національний Банк України, про захист прав споживачів, зобов'язання провести обов'язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті, в якому просив суд визнати незаконною відмову відповідача у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № ZPAAG50000003502, укладеним з ОСОБА_1 , зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» провести реструктуризацію заборгованості за вказаним кредитним договором та надати належний графік погашення заборгованості.
В обґрунтування позову, зокрема зазначено, що 18 лютого 2008 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» укладений кредитний договір № ZPAAG40000003502 та кредитний договір № ZPAAG50000003502. 15 вересня 2009 року сторони уклали додаткову угоду, за умовами якої, валюту за кредитним договором № ZPAAG40000003502 було змінено з гривні на долари США, у зв'язку з чим зазначений кредитний договір вважається таким, що укладений в іноземній валюті. 20 липня 2021 року з метою реструктуризації кредиту позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про проведення реструктуризації, яку Банк залишив без задоволення за невідповідністю зобов'язань за кредитним договором критеріям, що встановлені законодавством України, зокрема, Законом України «Про споживче кредитування». Неправомірні дії Банку він оскаржив до суду і постановою Запорізького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року визнано незаконною відмову АТ КБ «ПриватБанк» у проведенні реструктуризації заборгованості за Договором про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Однак, відповіді щодо реструктуризації другого кредитного договору № ZPAAG50000003502 банком позивачу так і не надав.
Рішенням від 05 березня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Запорізького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року справу передано у провадження судді-доповідача Кочеткової І.В. та визначено склад колегії: головуючий суддя - Кочеткова І.В., судді: Кухар С.В., Подліянова Д.А.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2026 року задоволено заяви головуючої судді-доповідача Кочеткової І.В. та судді-члена колегії Кухаря С.В. про самовідвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2026 року справу передано у провадження судді-доповідача Полякова О.З. та визначено склад колегії: головуючий суддя - Поляков О.З., судді:Подліянова Д.А., Трофимова Д.А.
Під час вирішення питання про прийняття справи до провадження суддя-доповідач Поляков О.З. заявив про самовідвід у цій справі,обґрунтований тим, що він уже брав участь у розгляді справи з тими самими сторонами у тих же правовідносинах у суді апеляційної інстанції у складі колегії суддів Запорізького апеляційного суду: суддя-доповідач - Кочеткова І.В, судді: Гончар М.С., Поляков О.З., яка ухвалила постанову Запорізького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 334/8348/21 про задоволення позову та визнання відмови банку неправомірною та зобов'язання провести обов'язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті. Тобто, суддя Поляков О.З. брав участь у розгляді спору про той самий предмет між тими самими сторонами і надавав оцінку та висловлював свою думку щодо наявності (відсутності) підстав для проведення обов'язкової реструктуризації за спірними кредитними договорами, тому його участь у розгляді цієї справи може викликати сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, з огляду на те, що він уже висловив свою думку під час розгляду іншої справи з цими ж правовідносинами.
Зазначене виключає можливість участі судді Полякова О.З. у розгляді цієї справи в силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Статтею 39 ЦПК України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Самовідвід суддями заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ'єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.
Так, згідно з роз'ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
У своїй Рекомендації № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (Принцип I(2)(d) Комітет Міністрів Ради Європи визначив, що судді повинні мати необмежену свободу вирішувати справи безсторонньо, у відповідності із своїм сумлінням та тлумаченням фактів згідно з чинними правовими нормами.
Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).
Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб'єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об'єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, в справі «Фельдман проти України» від 8 квітня 2010 року).
Враховуючи викладені обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та закріплених принципів судочинства, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Запорізького апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді-доповідача Полякова О.З. про самовідвід у розгляді вказаної справи підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву судді-доповідача Полякова О.З. про самовідвід у цій справі - задовольнити.
Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для нового авторозподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді