Справа № 686/18127/25
Провадження № 2/686/1612/26
07 травня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Хараджі Н.В.,
за участю секретаря судових засідань - Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» подану та підписану представником Тараненко Артемом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 у розмірі 21 841,00 грн., судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 05.09.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 762097932 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачеві грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ТОВ «Таліон Плюс») права вимоги за договором № 762097932.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС » (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01, яким відступлено право вимоги, у тому числі і за договором № 762097932 від 05.09.2021.
29.05.2025 було укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за договором № 762097932 від 05.09.2021.
Позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 в сумі 21 841,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11 841,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Указану суму боргу позивач просить стягнути із відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 року справу передано для розгляду судді Хараджі Н.В.
Ухвалою Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області від 01.07.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також зазначеною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
27.10.2025 до суду надійшла витребувана інформація відповідно до ухвали від 01.07.2025 року.
19.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що у провадженні суду перебуває справа № 686/18127/25 за позовом ТОВ «ФК Ейс» до відповідача. Відповідно до заявлених позовних вимог Позивач просить: Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 у розмірі 21 841,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Підставою заявлених позовних вимог Позивач зазначає:
1. Укладення 05.09.2021р. кредитного договору між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ОСОБА_1 у формі електронного документа із використанням електронного підпису, а саме підписання відповідачем договору за допомогою одноразового ідентифікатора МNV66М2Е.
2. Ініціювання укладення кредитного договору Відповідачем шляхом використання вебсайте www.moneweo.ua
3. Досягнення сторонами кредитного договору згоди з усіх істотних умов.
4. Перерахування первісним кредитором через банк-провайдер для відповідача грошових коштів для Відповідача: 05.09.2021р. - 10000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , доказом чого є платіжне доручення дод.9
5. Перехід права вимоги:
- від TOB Манівео швидка фінансова допомога до - ТОВ Таліон Плюс 28.11.2018р (додаткові угоди від 28.11.2019р., 31.12.2020р., 31.12.2021р) Додаток 12
- набуття прав вимоги 11.01.2022р. згідно реєстру прав вимоги №168 від ТОВ Манівео до ТОВ Таліон плюс
- від ТОВ Таліон плюс - до ТОВ ФК онлайн фінанс 05.08.2020 (03.08.2021)
- набуття прав вимоги 30.05.2023р. згідно реєстру прав вимоги №9 від ТОВ Таліон плюс до ТОВ ФК онлайн фінанс
- від 29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е
- набуття прав вимоги відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК Ейс
6. На запит суду надійшло повідомлення Універсал банк 24.10.2025 відповідно
до якого:
- на імя Кучерука НС емітувалась картка з номером НОМЕР_3 та інші картки
- з 05.09.2021 по 10.09.2021 надійшло зарахування коштів в сумі 10000 грн. номер рахунку за картою НОМЕР_4
- рух коштів по картці - сума зарахувань 22287,86 грн., у т.ч. 5.09.2021р - 10000 грн.- (деталі операції-пате)
Відповідно до СТ.13 ЦПК України:
1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.12 ЦПК України:
1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.175 ЦПК України:
1 .У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позовні вимоги Позивача Відповідач не визнає у повному обсязі.
1) Позовна заява не містить обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються. Це пряма невідповідність п.3ч.3ст.175 ЦПК України, що тягне за собою залишення позову без розгляду або повернення позову у випадку неусунення вказаного недоліку. Доданий до позову розрахунок заборгованості є документом, який надається у відповідності до п.8 ч.З ст.175 ЦПК України та не може підміняти собою вимоги процесуального закону щодо викладення у позовній заяві позивачем обгрунтувань щодо розрахунку суми, яка стягується.
2) Позовна заява не містить викладу позивачем обставин про час, місце, дату, спосіб надання грошових коштів від ТОВ "Манівео швидка фін.допомога" для Відповідача. Не зазначено банківських реквізитів рахунку у форматі IBAN із якого кредитор здійснював перерахунок коштів і банку платника та реквізитів банківського рахунку Відповідача на який та чи інша сума коштів зарахована із відповідним цільовим призначенням; не надано єдиного можливого у цій ситуації належного і допустимого доказу - відповідного платіжного банківського документа (Платіжної інструкції (квитанції), яка підтверджує факт здійснення банківської операції із зарахування рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника суми грошових коштів із цільовим призначенням «надання кредиту відповідно до певного пункту кредитного договору від певної дати».
З огляду на відсутність викладення відповідних обставин у тексті позовної заяви, не зазначення позивачем повних реквізитів рахунків, карток та інших даних і обставин, якими останній підтверджує надання коштів позикодавцем для Відповідача, а також враховуючи відсутність доказів, що такі дані Позивач, який придбав право вимоги (явно із документами на яких ця вимога базується), - є недоведеним факт надання коштів від ТОВ Манівео для Відповідача, рівно як і не доведено факт укладання кредитного договору і виникнення у Відповідача зобов'язань погашення кредиту.
На ухвалу суду про витребування доказів Універсал банк надав відповідну інформацію, про яку зазначалось вище, однак вказана інформація не підтвердила Факту надання грошових коштів ТОВ Манівео для Відповідача. Зокрема суд позбавлений можливості із наданих позивачем доказів та доказів одержаних за клопотанням позивача, встановити факт, що саме ТОВ Манівео із відповідного рахунку розміщеного у відповідному банку у певний час здійснило перерахування грошових коштів із цільовим призначенням (надання кредиту за тим чи іншим договором) для Відповідача на його банківський рахунок. Відсутність таких доказів вказує на недоведеність вимог позивача та свідчить про неукладеність кредитного договору.
3) Поданий до суду Позивачем кредитний договір не підписаний Відповідачем ні шляхом безпосереднього виконання підпису на паперовому носії, ні шляхом накладання електронного цифрового підпису на текст документу. Посилання позивача на різного роду ідентифікатори в електронних системах невідомого походження та на обмін смс повідомленнями із невідомими абонентами, одночасно із неспроможністю у позові вказати обставини та спосіб надання грошових коштів відповідачу; з урахуванням відсутності належним чином сформованого у відповідності до вимог НБУ банківського документу про перерахунок грошових коштів від позикодавця до відповідача - свідчать про те, що правовідносини за договором банківського кредиту із відповідачем не виникали і кредит не надавався. Так само позов не містить відомостей про доведення до відповідача, як споживача, паспорту кредиту , у т.ч. відомостей щодо сукупної вартості кредиту та всіх його інших істотних умов. Відповідний підпис відповідача відсутній, а формування позивачем паспорту споживчого кредиту одним багатосторінковим pdf файлом разом із кредитним договором не свідчить ні про доведення його до відома відповідача, ні про підписання його відповідачем.
4) Позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту набуття права вимоги до Відповідача.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77- 5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України): (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України').
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У даній справі, згідно даних Позову Позивача, правовідносини за кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 05 вересня 2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Витяг з Реєстру прав вимоги, в якому зазначено відповідача, датується 11.01.2022 року, тобто більш ніж через Чотири роки після укладення договору відступлення права вимоги, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до Відповідача за зазначеним вище кредитним договором.
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонам не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі №914/868/17). Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Посилання позивача на продовження строку дії договору факторингу № 28/1118- 01 від 28 листопада 2018 року додатковими угодами не спростовує необхідності чіткого визначення предмета договору на момент його укладення, адже правочин є чинним лише за умови визначеності його істотних умов, а предмет договору факторингу має бути конкретно визначений.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
З урахуванням викладеного, вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2021 року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь ТОВ «ФК ЕЙС» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Відсутність Факту переходу прав вимоги також підтверджується з огляду на те, що вказані позивачем первісні кредитори ніколи не надсилали для відповідача повідомлень (ст.18 ЗУ Про споживче кредитування) про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також не надавали інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв'язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти).
Із поданих Позивачем договорів відступлення прав вимоги, їх додатків та реєстрів до цих договорів, вбачається очевидна розбіжність підписів посадових осіб, що свідчить про недопустимість поданих доказів. Підпис від імені директора ТОВ ФК Онлайн фінанси Тимошенко Олександра Олександровича у договорі факторингу від 29.05.2025р. №29/05/25-Е , реєстрі боржників до цього договору (Дод.19) та акті прийому передачі реєстру боржників (Дод.20) відрізняється від підпису у договорі за яким цим товариством набувалось право вимоги. Так само підпис директора ТОВ Таліон плюс Патіюка Віталія Вікторовича у реєстрі прав вимоги №9 від 30.05.2023р. до договору факторингу (Дод.16) та додатковій угоді №3 від 30.12.2022р. до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р. (Дод.15 ) явно відрізняється від підпису у договорі від 05.08.2020р. Звертають увагу на цю обставину, однак враховуючи недоведеність факту переходу прав вимоги до Відповідача від ТОВ Манівео до Позивача, про проведення відповідної експертизи наразі не клопочуть.
5) Відповідач не погоджується із вимогою про відшкодування заявлених судових витрат через безпідставність заявлених позовних вимог і їх недоведеність.
Крім того Відповідач зазначає, зазначені позивачем витрати на правничу допомогу є необгрунтованими, оскільки такий факт підтвердження не знайшов; позов виготовлений за шаблоном про що свідчить відсутність конкретизації обставин укладення кредитного договору, надання коштів, та доказів їх перерахунку із рахунку позивача на рахунок відповідача, переходу прав вимоги, тощо.
Таким чином Відповідач вважає явно завищеною ціну у 7000,00 грн з оплати вартості правової допомоги по однотипних позовах, які позивач заявляє до судів.
З матеріалів справи, всупереч доводам позивача про понесення витрат, вбачається,що останній фактично не поніс витрат на правничу допомогу.
У свою чергу відповідач у звязку із провадженням у даній справі витрат на правничу допомогу не несе, остання надається йому pro bono, як сину військовослужбовця, який із 2022 року захищає Україну на Сході.
Виходячи із наведеного в сукупності, враховуючи незазначення у позовній заяві ряду істотних обставин, з урахуванням відсутності доказів, що свідчать про укладення кредитного договору, а також доказів, що свідчать про надання грошових коштів від ТОВ Манівео для відповідача та переходу права вимоги від ТОВ Манівео до Позивача,
Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю заявлених позовних вимог.
23.03.2026 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача ОСОБА_3 .
04.05.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , у яких зазначено, що у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа № 686/18127/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач, який зазначає себе особою, що набула право вимоги за кредитним договором, не надав суду відповідної платіжної інструкції, що підтверджує факт здійснення перерахунку грошових коштів із рахунку ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок Відповідача.
В ході розгляду справи за клопотанням Позивача судом Ухвалою від 01.07.2025р. витребовувалась від АТ Універсал банк інформація щодо зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 (маска Картки НОМЕР_5 ) у період з період з 05.09.2021 по 10.09.2021 у сумі 10 000,00 грн., а також інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.
За результатами виконання вказаної ухвали Банк надав інформацію про банківську карту і рахунок Відповідача, а також відомості про рух коштів по карті де з поміж іншого відображено, що 05.09.2021 р. мав місце рух коштів на суму 10000,00 грн. Первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтверджують дану інформацію Банком не було надано, і зокрема не надано інформації, що підтверджує факт здійснення перерахунку грошових коштів із рахунку ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок Відповідача
У зв'язку із тим, що банк не надав на ухвалу суду відомостей про платника і підстави перерахування коштів, Відповідач, як клієнт банку безпосередньо звернувся до АТ Універсал банк для уточнення інформації про Особу від якої 05.09.2021р. надходили грошові кошти на рахунок.
В подальшому Відповідач отримав від АТ "Універсал банк" відповідь від 24.04.2026 № К-805/КЕП наступного змісту:
"Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) (далі - «Банк») розглянуто Ваше звернення, за результатами розгляду повідомляємо наступне. Щодо поповнення картки № НОМЕР_3 , яка була емітована Банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), маємо зазначити, що у період з 05.09.2021 по 10.09.2021 року дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн. Враховуючи те, що платіж проведено не по реквізитам, а через платіжну систему, у Банку відсутня інформація, щодо відправника та призначення, відповідно надати інформацію щодо відправка та призначення Банк не може.
Таким чином банком не підтверджено інформації, що підтверджує факт здійснення перерахунку грошових коштів із рахунку ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок Відповідача.
Так само позивачем, який клопотав про витребування відповідної інформації від Банку, теж не підтверджено належними і допустимими доказами факт здійснення перерахунку грошових коштів із банківського рахунку ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на банківський рахунок Відповідача.
Представник звертає увагу, що ні ТОВ Манівео, ні інші особи протягом трьох років, починаючи із 2021 року не звертались ні до відповідача, ні до суду, що свідчить про відсутність претензій до останнього, а також про пропуск строку позовної давності.
За наведених обставин, за відсутності доказів про здійснення перерахунку грошових коштів із рахунку ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок Відповідача 5 років тому, зокрема 05.09.2021р., просить: долучити до матеріалів справи повідомлення АТ "Універсал банк" відповідь від 24.04.2026 № К-805/КЕП, відмовити Позивачу у задоволенні позову через недоведеність позовних вимог, у випадку , якщо суд з будь-яких міркувань дійде висновку про доведеність позовних вимог, застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову із цієї підстави.
06.05.2026 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача Сахарової Ольги Ігорівни.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при в прохальній частині позовної заяви представник просив проводити розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 762097932 у формі електронного документа, з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит на суму 10000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п.1.2. кредитного договору - кредит надається строком на 140 днів.
Згідно п. 1.3 кредитного договору - строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Пунктом 1.4. кредитного договору сторони погодили нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п'ятдесят одна цілих вісімдесят п'ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору - на умовах, викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п'ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - Базова процентна ставка).
Відповідно до п. 1.6 договору сторони погодили, що умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Пунктом 1.6.1 кредитного договору встановлено, що за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: загальні витрати за Кредитом складають - 8469 грн. 72 коп.; орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 18469 грн. 72 коп.
На виконання вимог п.1.8 кредитного договору сторонами було погоджено Графік платежів з розрахунку застосування Дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії договору ( додаток № 1 до Договору № 762097932 від 05.09.2021 року).
Невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору.
Умови кредитування додатково погоджені сторонами і в Паспорті споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ» до Договору № 762097932 від 05.09.2021 року.
На підтвердження укладення договору ТОВ «ФК «ЕЙС» надало довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора: MNV66M2E, направлений останньому 05.09.2021 року, на номер мобільного телефону: НОМЕР_6 , який зазначено позивачем в заявці на отримання грошових коштів від 05.09.2021 року.
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування ТОВ «ФК «ЕЙС» надало копію платіжного доручення від 05.09.2021 року на суму 10000 грн., які були переведені на картку відповідача № 4441-11ХХ-ХХХХ-3306 та довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про успішну платіжну операцію на суму 10000 грн.
Повідомленням АТ «Універсал Банк» від 27.10.2025 року, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено, що платіжну картку № НОМЕР_3 емітовано банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на яку у період з 05.09.2021 року по 10.09.2021 року було зараховано кошти у сумі 10 000 грн. Також встановлено, що номер мобільного телефону НОМЕР_7 був фінансовим номером телефону та містився в анкетних даних відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року станом на 05.06.2025 року становить 21 841,00 грн., з яких 10 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 11 841 грн. заборгованість за процентами.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1.3. вказаного договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 4.1. договору факторингу встановлено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Відповідно до п. 8.2. договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.
У подальшому строк дії договору продовжено сторонами укладенням ряду додаткових угод до 31 грудня 2024 року, включно.
11.01.2022 року на виконання вимог договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано реєстр прав вимоги № 168, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №28/1118-01 віл 28.11.2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року, що вбачається з реєстру прав вимоги № 168 від 11.01.2022 року.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «Таліон Плюс», станом на 30.05.2023 становить 21 841,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 11 841,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно п. 2.1. якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 04.08.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
30.05.2023 року на виконання п. 2.1. договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» складено та підписано реєстр прав вимоги № 9, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон плюс» суму фінансування згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року та договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, що підтверджується копією платіжної інструкції.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року, що вбачається з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року.
29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до п. 1.1. якого фактор ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною договору.
ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» суму фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, що підтверджується копіями долучених до справи платіжних інструкцій.
29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було підписано акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е, згідно якого на виконання вимог п. 1.2. вказаного Договору факторингу кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходить право вимоги заборгованості від боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, у вказаному реєстрі відповідач під порядковим номером 391 значиться як боржник за договором № 762097932 від 05.09.2021 року сума заборгованості за яким становить 21841 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11841 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, суд вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС»» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року.
Відповідно до виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «ФК «ЕЙС», за період з 29.05.2025 по 05.06.2025, заборгованість становить 21 841,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 841,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.
Розрахунок заборгованості наданий позивачем відповідає умовам кредитного договору, відсотки нараховані в межах строку кредитування та відповідно до умов договору.
ТОВ «ФК «ЕЙС» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 року.
Відповідач не надав доказів сплати тіла кредиту ні первісному кредитору, ні факторові.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача, викладені у письмових поясненнях від 19.03.2026 року, та вважає їх такими, що не спростовують заявлених позовних вимог, з огляду на таке.
Щодо доводів про відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості суд зазначає, що до позовної заяви позивачем долучено розрахунок заборгованості, у якому визначено складові боргу, а саме: заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками. Вказаний розрахунок містить відомості про суму кредиту, розмір нарахованих процентів та загальну суму заборгованості. Сам по собі факт незгоди відповідача із розрахунком не свідчить про його необґрунтованість, при цьому відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості чи доказів її погашення.
Доводи представника відповідача про недоведеність факту надання кредитних коштів суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів. Зокрема, з наданої АТ «Універсал Банк» інформації вбачається, що на ім'я відповідача емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , а 05.09.2021 року на рахунок, відкритий до зазначеної картки, було зараховано грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. Крім того, рух коштів по рахунку підтверджує факт надходження відповідної суми саме у день укладення кредитного договору. Відповідачем не надано доказів того, що вказані кошти надійшли з іншого джерела чи на інших підставах.
Посилання представника відповідача на відсутність паперового підпису або кваліфікованого електронного підпису під кредитним договором суд відхиляє, оскільки відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом використання одноразового ідентифікатора, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив акцепт оферти шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV66M2E, а тому кредитний договір № 762097932 від 05.09.2021 року є належним чином укладеним.
Також суд враховує, що після отримання кредитних коштів відповідач не звертався до кредитодавця із заявами про несанкціоноване використання його персональних даних, банківської картки чи про укладення договору третіми особами, що свідчить про фактичне визнання ним правовідносин за кредитним договором.
Щодо доводів представника відповідача про недоведеність переходу права вимоги суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, строк дії якого продовжувався додатковими угодами. Відповідно до реєстру прав вимоги № 168 від 11.01.2022 року право вимоги за кредитним договором № 762097932 було відступлено ТОВ «Таліон Плюс». У подальшому право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом - до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року.
Сам по собі факт укладення рамкового договору факторингу до моменту виникнення конкретного права вимоги не свідчить про його недійсність чи неукладеність, оскільки чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог. Визначення конкретних боржників та договорів здійснюється шляхом формування відповідних реєстрів прав вимоги, що і було здійснено сторонами у даному випадку.
Посилання представника відповідача на судову практику Верховного Суду не спростовують встановлених судом обставин, оскільки у даній справі позивачем надано належні докази безперервного переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.
Доводи щодо не надсилання відповідачу повідомлень про відступлення права вимоги суд також відхиляє, оскільки відповідно до статті 516 ЦК України відсутність повідомлення боржника про заміну кредитора не впливає на дійсність переходу права вимоги, а лише покладає ризик несприятливих наслідків на нового кредитора у випадку виконання боржником зобов'язання первісному кредитору. Доказів погашення заборгованості первісному кредитору відповідачем не надано.
Твердження представника відповідача про відмінність підписів посадових осіб у договорах факторингу та додатках до них суд оцінює критично, оскільки вони мають характер припущень та не підтверджені належними доказами. Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи стороною відповідача не заявлялось, а тому такі доводи не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими.
Щодо заперечень стосовно витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивачем надано документи, які підтверджують понесення відповідних витрат. Разом з тим, вирішуючи питання про їх розмір, суд враховує принцип співмірності судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг та критеріями розумності й справедливості, передбаченими статтею 137 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача є необґрунтованими, належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому не спростовують встановлених судом обставин щодо укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та набуття позивачем права вимоги за спірним зобов'язанням.
Надаючи оцінку додатковим поясненням представника відповідача від 04.05.2026 року, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог, з огляду на таке.
Доводи представника відповідача про відсутність належних доказів перерахування кредитних коштів саме ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок відповідача суд оцінює критично.
Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 05.09.2021 року укладено кредитний договір № 762097932 у формі електронного документа. На підтвердження виконання умов договору позивачем подано відомості щодо перерахування кредитних коштів, а також на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надано інформацію, згідно з якою на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 05.09.2021 року зараховано грошові кошти у сумі 10 000,00 грн.
Той факт, що банком не надано окремої платіжної інструкції із зазначенням платника та призначення платежу, сам по собі не спростовує факту отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки з відповіді АТ «Універсал Банк» убачається, що зарахування здійснювалось через платіжну систему, у зв'язку з чим у банку відсутня технічна можливість ідентифікувати відправника та призначення платежу.
Разом з тим суд враховує, що зарахування грошових коштів у сумі 10 000,00 грн. відбулось саме у день укладення кредитного договору, на банківську картку, реквізити якої були зазначені при оформленні кредиту. Вказані обставини у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів того, що зазначені кошти були отримані ним від іншої особи чи з інших підстав. Також відповідач не заперечував належність йому банківської картки та рахунку, на який було здійснено зарахування коштів.
Посилання представника відповідача на те, що ні первісний кредитор, ні інші особи тривалий час не зверталися до відповідача із вимогами про погашення заборгованості, суд відхиляє, оскільки сама по собі відсутність претензій чи звернення до суду протягом певного періоду не свідчить про відсутність зобов'язання або припинення права вимоги.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Разом з тим перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права.
Із матеріалів справи вбачається, що право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалось іншим кредиторам, а остаточно перейшло до позивача на підставі договору факторингу від 29.05.2025 року. З позовом до суду ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося у червні 2025 року, тобто в межах строку позовної давності.
Крім того, умовами кредитного договору передбачено строк користування кредитом та порядок виконання зобов'язань, а матеріали справи не містять доказів припинення зобов'язання належним виконанням чи спливу спеціального строку позовної давності.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду сам по собі факт відступлення права вимоги не припиняє зобов'язання та не свідчить про втрату кредитором права на судовий захист.
За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 04.05.2026 року, є необґрунтованими, належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому не спростовують встановлених судом обставин щодо укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та набуття позивачем права вимоги за спірним зобов'язанням.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 00,00 грн. та простроченими процентами в розмірі 11 841,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року про надання правничої допомоги Адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; додаткової угоди № 25770502154 від 29.05.2025 до вказаного договору по надання правничої допомоги; протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року; акту прийому передачі наданих послуг від 05.06.2025, відповідно до якого за надані правові та юридичні послуги сторони погодили гонорар у розмірі 7000 грн., а саме: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 - 5000 грн., вивчення матеріалів справ про стягнення заборгованості з боржника, яким є відповідач - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн.
Разом з тим, враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,11,12,13,76,77,81,89,133,141,263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 762097932 від 05.09.2021 у розмірі 21 841,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11 841,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) 3000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Дата виготовлення повного тексту рішення суду 25.05.2026 року.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа