Справа № 686/14993/26
Провадження № 1-кс/686/5110/26
26 травня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, матеріали за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 17.03.2026 про закриття кримінального провадження №12026243060000049 від 14.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову дізнавача СД Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 17.03.2026 про закриття кримінального провадження №12026243060000049 від 14.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України. Також скаржник у своїй скарзі просить визнати винною дізнавача ОСОБА_4 в порушенні його прав .
Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задоволити.
Дізнавач та прокурор будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги у судове засідання не з'явились, у відповідності до ст.306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12026243060000049, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст.92 цього Кодексу обовязок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Цих вимог Закону діздавач не виконала та передчасно прийняла постанову про закриття кримінального провадження.
СД Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12026243060000049 від 14.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України та зобов'язання вчинити дії.
За версією дізнання встановлено, що кримінальне провадження підлягає закриттю, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 384 ч.1 КК України. На підставі викладеного, дізнавачем СД Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 17.03.2026 було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12026243060000049 від 14.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
В ході судового розгляду скарги, встановлено, що при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження №12026243060000049 дізнавачем не було вжито усього комплексу слідчих дій результат яких має суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Зокрема, як убачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_3 щодо можливого надання експертом ОСОБА_5 завідомо неправдивого висновку експерта під час проведення транспортно - товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу дослідження транспортного засобу Mazda CX-5 2018 року випуску н.з. НОМЕР_1 , зокрема в частині визначення вартості транспортного засобу, розміру матеріального збитку та застосування коефіцієнта фізичного зносу.
Заявник у своїх показаннях та поданих клопотаннях посилався на конкретні обставини, які, на його переконання, свідчили про недостовірність висновку експерта №017/25 від 06.02.2025 та порушення вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 №2060/5/496 від 24.05.2022, а саме щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу, незастосування коефіцієнта фізичного зносу та можливого завищення вартості відновлювального ремонту.
Разом з тим, як убачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування фактично допитано лише заявника та відібрано пояснення у експерта ОСОБА_5 , який складав спірний висновок. При цьому експерт ОСОБА_5 у процесуальному порядку як свідок не допитувався, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань не попереджався, що свідчить про неповноту проведеного досудового розслідування.
Слідчим не вжито належних заходів для перевірки доводів заявника із використанням спеціальних знань. Незважаючи на те, що заявник прямо порушував питання про необхідність проведення рецензування висновку експерта №017/25 від 06.02.2025 на предмет його відповідності вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідне рецензування проведено не було, спеціаліста чи іншого експерта для перевірки наведених доводів не залучено, а інші слідчі дії, спрямовані на перевірку правильності та обґрунтованості висновку експерта, не проведені.
При цьому висновок дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення фактично ґрунтується виключно на поясненнях самого експерта ОСОБА_5 про правильність складеного ним висновку та посиланні на наявність у нього відповідного стажу й кваліфікації, що саме по собі не може свідчити про відсутність у його діях ознак кримінального правопорушення та не звільняло орган досудового розслідування від обов'язку належним чином перевірити доводи заявника.
Крім того, заявник посилався на використання спірного висновку експерта у судовій справі про відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП, судовий розгляд якої був призначений на 18.03.2026, тоді як постанова про закриття кримінального провадження винесена 17.03.2026. Разом з тим тимчасовий доступ до матеріали відповідної цивільної справи № 686/20215/25 органом досудового розслідування не отримувався, а до матеріалів кримінального провадження долучено лише копію позовної заяви, що свідчить про неповне дослідження обставин використання та значення оспорюваного висновку експерта.
Посилання дізнавача на те, що ОСОБА_3 був присутній під час огляду транспортного засобу та не висловлював зауважень щодо проведення огляду, саме по собі не спростовує доводів заявника щодо можливого внесення до висновку експерта неправдивих відомостей або порушення методики проведення автотоварознавчого дослідження.
Так само посилання у постанові про закриття кримінального провадження на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не може бути достатньою підставою для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, оскільки предмет доказування у вказаних провадженнях є різним.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а висновок про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення є передчасним, у зв'язку із чим постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Крім того, згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача та прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскільки, закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
В постанові від 24.07.2025 року підставою до закриття кримінального провадження дізнавач зазначила п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Проте, у розумінні вимог кримінального провадження, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) правопорушення. За таких обставин рішення дізнавача повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні. Зазначена постанова не відповідає вимогам КПК України.
Резолютивна частина постанови дізнавача від 17.03.2026 року не конкретизована, оскільки закриття кримінального провадження можливе за відсутністю конкретного складу кримінального правопорушення можливе відносно певних осіб, а дізнавач зазначила лише про відсутність складу кримінального проступку, проте, в діях яких осіб склад кримінального правопорушення відсутній не вказала, що у сукупності із наведеними вище доводами є підставою для скасування постанови дізнавача, у зв'язку з її невідповідністю вимогам КПК України.
Зазначені недоліки постанови слідчого стосуються суті рішення та є істотними.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
У зв'язку із наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу на постанову про закриття провадження, ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.
Окрім того, у поданій карзі скаржник, окрім скасування постанови про закриття кримінального провадження, просить визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати винною дізнавача ОСОБА_4 в порушенні його прав як потерпілого. Дані вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляду скарги слідчий суддя відповідно до вимог ст. ст. 303-3077 КПК України перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного процесуального рішення, однак не наділений повноваженнями щодо встановлення вини посадових осіб органу досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.91,110,303,306, 307,309 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову дізнавача СД Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 17.03.2026 про закриття кримінального провадження №12026243060000049 від 14.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України - скасувати .
В решті вимог скарги відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: